Безпілотні авіатехнології: від повітряної мішені до розвідувально-ударного комплексу

 Березень 22, 2018

5544_p_04_img_0001 Поступово на безпілотну авіацію покладають завдання, які раніше були властиві лише пілотованій авіації

Оснащення збройних сил безпілотними авіаційними комплексами (БпАК) стало у світі стійкою тенденцією. І це не дивно, адже останніми десятиліттями спектр завдань, які може виконувати цей вид авіаційної техніки, значно розширився

Застосування БпАК у воєнних конфліктах обумовили особливості й умови ведення бойових дій, що істотно зменшували, а іноді робили неможливим застосування наземної розвідки та пілотованої розвідувальної авіації, науково-технічний прогрес та воєнно-економічні чинники. Так було під час конфліктів на Близькому Сході (1982–2008), на Балканах (1999) та в Афганістані (2001–2008).

— Спочатку основними завданнями, які виконували за допомогою безпілотної авіації, було виявлення цілей, оцінювання результатів повітряних ударів, проведення спільних операцій із пілотованими літаками і наземними частинами, також їх використовували для відстеження пересування людей і техніки у прикордонних районах, — розповів старший науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України Сергій Петрук. — За останні десятиліття роль БпАК у виконанні завдань із бойового забезпечення докорінно змінилася.

До 1982 року безпілотна авіація виконувала розвідувальні завдання та функції повітряних мішеней. Такі мішені імітували бойові літаки й дозволяли проводити по них тренування засобів протиповітряної оборони. Свого часу за допомогою спеціально створених БпАК-приманок Mastiff і Scout ізраїльтяни виявили позиції сирійських зенітних ракетних комплексів (ЗРК).

Поступово на безпілотну авіацію почали покладати інші завдання, які раніше виконувала виключно пілотована авіація. Зокрема це радіоелектронна протидія, радіоперехоплення, ретрансляція сигналів, пошук та виявлення мін, тилова підтримка (БпАК-заправники).

1982 року ізраїльські авіакомплекси вперше застосували лазерні цілевказівники, що дозволило максимально скоротити час на доведення інформації до ударних засобів. Відтоді БпАК після виявлення та ідентифікації цілі підсвічував її лазерним променем, за яким наводилися на ціль ракети з ударних літаків. При цьому екіпаж літака вже не витрачав час на пошук та супроводження цілі, а зосереджувався тільки на застосуванні озброєння.

Під час збройного конфлікту в Іраку 1991 року БпАК обладнали спеціально розробленою для пошуку мін апаратурою, яка дозволяла виявляти та ідентифікувати міни. А завдяки застосуванню нового розвідувального обладнання БпАК почали вести тепловізійну, радіо-, радіотехнічну та інші види повітряної розвідки.

Досвід бойових дій у Перській затоці сприяв формуванню у США концепції глобальної розвідувально-інформаційної системи С3I (командування, зв’язок, управління та розвідка). Серед її пріоритетів: забезпечення екіпажів бойових літаків оперативною інформацією про тактичну обстановку; зменшення ймовірності завдання авіаційних ударів по власних силах завдяки кращому інформуванню про лінію зіткнення військ; використання розвідувальних даних для застосування високоточного озброєння; суттєве зменшення часу проходження інформації завдяки її передачі в реальному масштабі часу.

Тож виникла потреба у спеціальних БпАК типу HALE (High-Altitude Long-Endurance), спроможних здійснювати тривалі польоти на великій висоті та передавати необхідну інформацію в реальному масштабі часу.

Авіаційні комплекси стали невід’ємним елементом телекомунікаційної системи, створеної для надання інформаційних послуг американським військовим підрозділам. Зокрема їх використовували як станції-ретранслятори (розташовані на спеціальній аероплатформі у стратосфері) при організації бездротового широкосмугового доступу до інформаційної мережі, а також при забезпеченні зв’язку.

Тепер як аероплатформи для телекомунікаційних цілей використовують аеростати (дирижаблі) або економічні безпілотні літаки. Найуспішнішими проектами вважають створення дирижабля StratSat та автономних безпілотних літаків Pathfinder Plus, Centurion і Helios, джерелом електроенергії для яких є розміщені на верхній площині крил сонячні батареї. Так, створений 1999 року унікальний автономний літак Helios із розмахом крил у 76 м має п’ять гондол, на котрих розміщені шасі, вся електроніка і електротехніка, а також 14 двигунів потужністю по 2 к.с. й масою 5 кг кожний. Загальна маса літака не перевищує 600 кг.

До переваг використання аеростатних БпАК відносять їхню спроможність перебувати в повітрі протягом тривалого часу без допоміжної дозаправки паливом чи газом, піднімати значні вантажі та простоту в керуванні. Натомість безпілотні комплекси літакового типу не залежать, як аеростати, від повітряних потоків.

У ході бойових дій у Косові у 1998–1999 роках БпАК використовували як ретранслятори сигналів. Задля скорочення часу на доведення інформації про об’єкти (цілі) до ударних сил безпілотні комплекси включили до єдиної системи обміну даними на базі повітряних командних пунктів, які стали основою розвідувально-ударних систем.

На початку ХХІ століття через активізацію терористичної діяльності й виникнення потреби у протидії новим загрозам БпАК почали виконувати складні технічні завдання: радіоперехоплення та пригнічення телефонних дзвінків.

Доленосною подією для безпілотної авіації стало використання БпАК як носіїв засобів ураження. Перше бойове застосування розвідувально-ударного БпАК Predator, озброєного двома протитанковими ракетами Hellfire, відбулося в жовтні 2001 року в Афганістані.

На думку фахівців, ударний БпАК можна вважати винищувачем майбутнього. Невдовзі саме такі авіакомплекси будуть найбільш ефективні, адже повністю виключать ризик для льотного складу. До того ж при їхньому створенні можуть бути використані новітні технології. Зокрема використання технології «стелс» дозволить знизити радіолокаційну та теплову помітність. Такі безпілотники зможуть здійснювати польоти з перевантаженнями більше 15g, знаходитися в повітрі протягом тривалого часу, вести пошук цілей та знищувати їх. Одночасно з виконанням бойових завдань такі апарати використовуватимуться для ведення розвідки та радіоелектронної боротьби.

Андрій ЛИСЕНКО, «Народна армія»

 

Про тактику бойового застосування безпілотної авіації

Під час воєнних конфліктів останніх десятиліть відбулися зміни в тактиці застосування БпАК, яка наблизилася до тактики пілотованої авіації. Зокрема у розвитку форм бойового застосування БпАК стався перехід від спеціального бойового польоту, який здійснювали для розвідки під час проведення операцій класичного типу, до авіаційного удару, характерного для антитерористичних операцій. Це зумовило появу нової форми застосування БпАК — комплексного польоту. А в перспективі, ймовірно, слід очікувати на появу ще однієї форми бойових дій БпАК — повітряного бою.

Також зазнали змін способи застосування БпАК. Так, замість пусків одиничних БпАК почали використовувати послідовні запуски паралельними маршрутами двох БпАК. У подальшому, з оснащенням БпАК засобами ураження, застосовуватимуть «вільне полювання». Безпілотники взяли на озброєння такі типові прийоми дій пілотованої авіації, як пошук цілі у визначеному секторі (зоні) та баражування у визначеному районі.

Крім того, загальними характерними рисами застосування авіакомплексів стали активне ведення розвідки за допомогою БпАК задовго до початку виникнення конфлікту та пріоритет розвідувальних даних, які здобували БпАК.

Залежно від конкретної обстановки, сил та засобів противника, природно-географічних умов районів конфліктів та завдань головними особливостями застосування БпАК були: на початку — одночасне використання в операціях БпЛА різного призначення (розвідувальних, хибних цілей); комплексне застосування БпАК разом з іншими силами і засобами розвідки (повітряної, космічної, наземної, морської та спеціальної); згодом — застосування БпАК у складі розвідувально-ударних систем; диференційний підхід до застосування конкретних типів БпАК під час виконання визначених завдань; надалі поступово відбуватиметься перехід від оснащення БпАК загальним озброєнням до спеціалізованого, призначеного під конкретні цілі.

Схожi записи: