Чому ОТГ не хочуть реалізовувати права учасників АТО на землю, або Про позитивний досвід та проблеми у відведенні земельних наділів для учасників бойових дій у Запорізькій області

 Березень 15, 2018

5543_p_15_img_0001Серед пріоритетних питань у соціальній політиці держави — захист учасників АТО, зокрема першочергове відведення для них земельних ділянок. На жаль, у багатьох регіонах тисячі ветеранів АТО безрезультатно оббивають пороги чиновників. Хоча є й позитивний досвід, наприклад, на Запоріжжі, де органи самоврядування сприяють реалізації права учасників бойових дій на землю, адже вважають це одним з напрямків соціальної стратегії повернення ветерана АТО до мирного життя. Водночас виникають проблеми, зокрема пов’язані з передачею земель у комунальну власність новоутворюваних об’єднаних територіальних громад (ОТГ)

За даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України, на сьогодні в Запорізькій області учасники АТО та родини загиблих бійців уже отримали у власність понад 1 900 земельних ділянок, проекти землеустрою затверджено на більш як 2,76 тис. гектара. На черзі ще понад 4 300 дозволів на відведення землі. З їхньою реалізацією площа ділянок, які отримають у власність учасники АТО, на Запоріжжі зросте до 5,47 тис. гектара. Тож найближчим часом право на землю тут реалізують понад 5000 військовослужбовців з 12 000, зареєстрованих у відділах соціального захисту області.

5543_p_15_img_0002Як повідомив керівник обласного центру допомоги учасникам антитерористичної операції (ЦДУ АТО) Олексій Сквордяков (у недалекому минулому боєць АТО), з початку роботи центру та його представництв у містах та районах Запорізької області до них надійшло понад 23 тисячі звернень від ветеранів війни, членів родин загиблих, рідних та близьких бійців. З них близько 15% стосуються земельного питання. Аби сприяти його вирішенню міський голова Запоріжжя створив спеціальну комісію, до якої увійшли військовослужбовці, представники громадських організацій учасників АТО, фахівці з землеупорядкування, депутати міськради та волонтери.

— Депутати місцевих рад та представники обласного Головного управління Держгеокадастру надають правову допомогу і водночас дізнаються про проблеми, які виникають в атовців під час реалізації права на землю. У ході зустрічі представників комісії з військовослужбовцями підтримано пропозиції щодо створення садівничих товариств,  — зазначає Сквордяков. — До речі, в Запорізькій області їх вже вісім. Це яскравий приклад поєднання організації дозвілля та самозайнятості ветеранів війни, де відбувається їхня адаптація до мирного життя.

Торік місцеві депутати ухвалили зміни до генерального плану Запоріжжя, якими передбачено передачу атовцям та членам сімей загиблих понад 600 гектарів землі.

Вирішенню земельного питання учасників бойових дій сприяла й політична воля держави.

— Шлюзом, що перекривав атовцям доступ до землі, стала затверджена торік Стратегія використання та збереження земель сільськогосподарського призначення, яка обмежувала безоплатну передачу ділянок громадянам 1/4 від площі земель, право на оренду яких було продано на відкритих торгах, — зазначає Олексій Сквордяков. — Однак 17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України усунув цю проблему, закріпивши першочерговість учасників бойових дій в отриманні земельних ділянок — 25%-й ліміт на передачу земель для атовців як виняток було знято.

Здавалося, проблема зникне, немов весняний сніг. Однак виникла ще одна… Ставлення багатьох рад новостворених об’єднаний територіальних громад до земельних клопотів учасників АТО навряд чи назвеш турботливим. Водночас саме ОТГ нині стають власниками більш ніж половини земельних угідь області. У чому ж проблема?

— ОТГ не зацікавлені у відведенні землі учасникам АТО, адже згідно з Податковим кодексом їх звільнено від оподаткування в межах її безоплатної передачі, — аналізує виниклу ситуацію керівник центру допомоги учасникам АТО. — Отже, бюджети громад залишаються без надходжень. Саме через це керівники територіальних громад нерідко вдаються до хитрощів та бюрократичної тяганини.

Вже відомі численні випадки відмови ветеранам АТО у землі через… відсутність у них реєстрації в населених пунктах ОТГ або через те, що до війська їх мобілізували в іншій області тощо. Звісно, це пряме порушення чинного законодавства, однак доводити свою правоту учасникам бойових дій дуже важко. Часто-густо їм відмову пояснюють так: «Треба знайти вільну землю» або ж ще більш відверто: «За вас не проголосувала сільрада»…

Чи є вихід з цієї ситуації? На переконання спеціалістів центру допомоги учасникам АТО у Запорізькій області, «соломонове» рішення просте: зобов’язати ради ОТГ зарезервувати необхідну площу землі для учасників АТО й у такий спосіб забезпечити реалізацію їхнього законного першочергового права.

Руслан ТКАЧУК, «Народна армія»

 

ЯКІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ УЧАСНИКИ АТО ТА ЯКІ ОРГАНИ ВЛАДИ ЇХ НАДАЮТЬ

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається пільга з першочергового відведення земельних ділянок:

— для індивідуального будівництва в селах — не більше 25 соток, у селищах — 15 соток та в містах — не більше 10 соток;

— для ведення садівництва — не більше 12 соток,

— для ведення особистого сільського господарства — не більше 2 га;

— для індивідуального дачного будівництва — 10 соток,

— для будівництва індивідуального гаража — не більше 1 сотки.

Безоплатна передача землі здійснюється один раз по кожному виду використання.

Згідно з частинами 1,3 та 4 статті 116 Земельного кодексу України (ЗКУ), громадяни набувають права власності на наділи землі в межах населених пунктів згідно з рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, за межами — районних та обласних державних адміністрацій.

Крок за кроком до права власності на земельну ділянку:

— надання дозволу на розробку землевпорядної документації (статті 26–28 Закону України «Про землеустрій»);

— погодження землевпорядної документації (статті 186, 186–1 ЗКУ);

— експертиза землевпорядної документації (є обов’язковою в разі, якщо земельна ділянка належить до особливо цінних земель відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»;

— реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (пункти 107–112 Порядку ведення ДЗК, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051);

— затвердження землевпорядної документації та передача земельної ділянки у власність (частина 9 статті 118 ЗКУ);

— реєстрація права власності на земельну ділянку (статті 125, 126 ЗКУ).

Схожi записи: