«Поки лікувалася від травми, стала непоганим кондитером»

 Лютий 11, 2018

5538_p_22_img_01Бронзова призерка лондонської Олімпіади-2012 старшина Анна Рижикова після півторарічної паузи повертається в спорт

Уперше після травмування армійська легкоатлетка виступила на торішньому чемпіонаті України. На той час жодних серйозних завдань перед спортсменкою не стояло. Проте справжнім поверненням Анни у великий спорт можна вважати Всеукраїнські змагання з легкої атлетики, які відбулися в Києві на початку цього року. Тут Рижикова здобула перемогу на дистанції 400 метрів і стала другою на дистанції 200 метрів

Бронзова призерка Олімпійських ігор з легкої атлетики старшина Анна Рижикова розповіла читачам «Народної армії» про амбітні плани після півторарічного відновлення.

— Ви півтора року пропустили у зв’язку з травмуванням. Як вам удалося підтримувати себе у формі?     

— Так сталося, що влітку 2016-го в мене була травма коліна, що завадило тоді поїхати на Олімпійські ігри, хоча я мала ліцензію. Тепер у мене все гаразд. Але тоді довго шукала реабілітаційний центр і знайшла його в Харкові, де для спортсменів створено найкращі умови, чим я була приємно здивована. У тому закладі сказали, що для того, щоб вилікувати травму, потрібно повністю припинити тренування, а потім помалу починати відновлюватися, нікуди не поспішаючи. Тому лікування зайняло тривалий час. Але тепер я добре почуваюся й наразі готуюсь до чемпіонату України-2018 із легкої атлетики в приміщенні.

— Скучили за біговою доріжкою?

— Дуже скучала за бігом. Спершу було важко без нього, бо звикла жити в спорті, не вистачало поїздок на збори, змагань, тренувань. Довелося на певний період змінити своє життя. Давно хотілося спробувати свої сили в кондитерській справі. Кілька місяців відвідувала різноманітні майстер-класи, курси кондитерів. Тепер у мене добре виходить випічка й торти. Приємно, що моїм близьким подобаються мої кулінарні витвори. Можу приймати замовлення (сміється). На деякий час це мене рятувало й відволікало, поки знову не повернулася в спорт.

— Ще минулого року на чемпіонаті України ви пробігли 200 метрів. Однак повноцінне повернення відбулося лише тепер?

— Тепер уже працюємо на всі сто відсотків. Улітку це був експромт: ми буквально за місяць підготувалися. Тоді я нікуди не проходила відбір, тож амбітних завдань переді мною не стояло. Потрібно було лише вийти й пробігти. Але до цьогорічних Всеукраїнських змагань з легкої атлетики я вже готувалася серйозно, тому виступила гідно. Дуже сподобався манеж у Києві, я тут уперше: чудові віражі, так світло, красиво. Бігти було в кайф, адже скучила за бігом! Через тривалу паузу в змаганнях у мене не було хорошого результату, тому на закордонні турніри мене поки що не кличуть. Отже, усе залежить від мене: якщо покажу високий результат, можливо, виступатиму й на міжнародних стартах.

— Упевнена, що вам це вдасться, адже в спорт ви повернулись красиво — перемогою в бігу на 400 метрів і стали другою на дистанції 200 метрів…

— На цих змаганнях я вже почувалася впевнено. Якщо на торішній старт виходила з тривогою, то зараз можу сказати, що забула про травму й готова до відбору на чемпіонат світу.

— Де ви тренуєтеся?

— У Дніпрі, бо там живу. До кінця осені там і тренувалася, аж поки температура повітря не впала до +5. Тоді вже дійсно стало прохолодно, боялася застудитись. Потім нам удалося поїхати на невеличкий збір у Туреччину.

— Як щодо командного чемпіонату світу в приміщенні, який проходитиме у Великій Британії з 1-го по 4 березня? Чи є наміри поборотися за медаль?

— Звісно! Я готуюся на особистий вид 400 метрів, це першочергова мета. А влітку вже планую бігти 400 метрів із бар’єрами.

— Яка медаль для вас найважливіша?

— «Бронза» чемпіонату Європи 2012 року в Гельсінкі, де на дистанції 400 метрів із бар’єрами встановила особистий рекорд 54,35 секунди. А нещодавно надійшла новина, що російську команду, яка здобула бронзову нагороду на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року, дискваліфікували, і нагорода стала нашою. Поки що медалі не отримала, але думаю, можливо, скоро це станеться, тому подумаю, яка медаль для мене буде дорожчою (сміється). Чесно кажучи, справа давня, і моє життя після цих новин одразу не змінилося. Приємно, звісно, отримати медаль, але зараз мої думки більше займає підготовка до нового сезону. Не хочеться наживатися на чужих неприємностях, але, вважаю, що ця медаль заслужена. Дуже добре пам’ятаю свої відчуття в Лондоні: ми були дуже заряджені на успіх, на хороший результат. Ми буквально вигризали кожну секунду й кожен метр.

— Ви часто проводите майстер-класи для дітей. Розкажіть про це.

— У нас у Дніпрі Федерація легкої атлетики дуже активно намагається популяризувати й прищеплювати дітям любов до спорту. Я також беру активну участь у цьому. Приємно здивувалась обізнаністю дітей у спорті: вони ставили безліч запитань. Якщо раніше вважали, що молодь і діти нічим не цікавляться, то нині багато дітей віком 12–14 років займаються спортом у різних секціях. Думаю, їх стимулює, коли спортсмени приходять і проводять такі заняття.

— Ваш секрет успіху: як тримати себе в гарній фізичній формі?

— Секрет простий. Усі знають, але не кожен його виконує. Регулярні тренування й здорове харчування — ось що важливо для спортсмена.

Катерина КЛИМЧЕНКО

 

 

Схожi записи: