На які зміни в законодавстві чекають родини військових

 Січень 19, 2018

5535_p_14_img_0001Чимало важливих законодавчих ініціатив щодо посилення соціального захисту військових та їхніх родин потребують уваги парламентаріїв

Найближчими днями (16–19 та 23–26 січня) заплановані чергові засідання Верховної Ради. Військові не полишають надії, що депутати не відкладуть у «довгу шухляду» розгляд важливих соціальних законопроектів, підготовлених у Міноборони, Генштабі, а також громадською організацією «Юридична сотня». Деякі законопроекти вже пройшли перше читання, решта чекають свого часу

Гроші на піднайом житла для родин контрактників

Одним із найактуальніших проблемних питань уже декілька років поспіль залишається виплата грошової компенсації за піднайом жилого приміщення для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом. Нині, як відомо, така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів.

Ця законодавча норма дуже важлива, адже йдеться про створення привабливих умов для вступу громадян на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу. А поки значна кількість цих військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей, наприкінці минулого року розгляд цього законопроекту знову відклали. Фахівці підрахували, що потреба в коштах для реалізації цього проекту становить 786 млн грн на рік, 460 млн грн з яких — для Міноборони. В оборонному відомстві проект закону № 5027 був розроблений ще кілька років тому. Проте парламентарії його не ухвалили, видатки на ці цілі в бюджет на 2018 рік не закладені.

 

На шляху до гендерної рівності у війську…

5535_p_14_img_0003Наприкінці минулого року народні депутати узгодили в першому читанні внесення змін до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та до пункту 269 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Йдеться в першу чергу про надання особам обох статей рівних можливостей щодо укладання контракту на проходження військової служби, тобто що жінки можуть укладати контракт до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Нагадаю, що в мирний час українки можуть укладати контракт на проходження військової служби у віці від 18 до 40 років, а на час особливого періоду — до 50 років. Водночас для чоловіків ця норма є інакшою — «до досягнення граничного віку перебування на військовій службі» (до 60 років для старшого офіцерського складу і до 65 років для вищого).

2016 року для жінок-військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу стали доступними майже 100 військових «бойових» посад: водія, гранатометника, заступника командира розвідувальної групи, командира бойової машини піхоти, кулеметника, снайпера, стрільця тощо. Але певна кількість «бойових» посад й дотепер «закриті» для представниць слабкої статі. Тому розробники проекту виступають і за розширення лімітованого переліку військових посад для жінок.

Нині ж, з огляду на діючі правила, командири військових частин часто неохоче приймають жінок на службу, оскільки через законодавчі обмеження на жінку-військовослужбовця можна покласти значно менше завдань, ніж на чоловіка.

 

Про компенсацію за відпустку та санаторно-курортне лікування

За пропозицією Генерального штабу ЗС України опрацьовуються зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки, які полягають в тому, щоб дозволити військовослужбовцям використовувати не менше ніж 15 діб основної відпустки, а за решту днів за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію. Поки що цей законопроект на стадії погодження фінансово-економічних показників.

А ще нагадаю, що тривалий час потребує врегулювання питання щодо надання пільг і компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх сімей без урахування додаткових умов, пов’язаних із розміром доходу їхніх сімей. Ідеться про такі пільги, як безкоштовний проїзд у відпустку, санаторно-курортне лікування та 50-відсоткове зменшення плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги.

Нагадаю, що 2014 року ці пільги стали надавати лише за умови, що середньомісячний дохід сім’ї військовослужбовця в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (станом на 1 січня ця сума становить 2470 грн). Тільки в цьому разі сім’я військовика мала право на зазначені пільги. Проте у листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила рішення надавати сім’ям військовослужбовців пільги на санаторно-курортне лікування, але тепер за умови, коли сукупний дохід родини за попередні 6 місяців не перевищує три прожиткові мінімуми на одну особу (з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб — 1762 грн, тож ця сума становить 5286 грн).

Наголошу, що учасники бойових дій мають право на пільги та безкоштовне санаторно-курортне лікування без додаткових умов.

 

Про виплату одноразової допомоги родинам тих, хто помер після військової служби

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується родині військовослужбовця у разі його загибелі під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. Також виплата передбачена у разі смерті військовослужбовця, що настала в період служби або внаслідок нещасного випадку, що стався в цей період.

Із збільшенням прожиткового мінімуму з 1 січня 2018 року її розмір нині становить 1321,5 тис. грн (див. табл.).

18_01_2018.qxdЯкщо учасник бойових дій помирає після звільнення зі служби внаслідок захворювання, травми, контузії чи каліцтва, які були отримані ним під час проходження (виконання обов’язків) військової служби, його родина може оформити лише статус члена сім’ї загиблого, а на виплату одноразової грошової допомоги права не має. Випадки, коли сім’я залишається без батька та годувальника, нині, на жаль, не є поодинокими. Виправити цю несправедливість має законопроект № 6268–1. Досі документ не було винесено на голосування у залу Верховної Ради, проте вже подано на розгляд профільного комітету.

Продовжуючи тему виплати одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовця, зазначу, що на порядку денному парламенту також стоїть питання щодо вирівнювання розмірів цієї виплати для військовослужбовців — громадян України й іноземців, які проходять службу в нашому війську (проект закону № 6689). Для останніх, а також для осіб без громадянства, розмір допомоги прописаний у Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», тоді як громадяни України отримують допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для родин іноземців розмір цієї виплати становить 500 прожиткових мінімумів — 881,0 тис. грн. Такий підхід, на думку фахівців, призводить до диференціації «вартості» людського життя. Ініціативу щодо вирівнювання розмірів виплати парламент підтримав у першому читанні ще на початку грудня минулого року. Нині цей законопроект очікує на друге читання.

 

База ДНК військових

5535_p_14_img_0002Під час ведення бойових дій бійці можуть отримати такі значні пошкодження, що ідентифікувати їх у разі загибелі вкрай складно, а часто навіть і неможливо.

Наприклад, у Збройних силах США вже давно існує сховище зразків біологічного матеріалу для ідентифікації, де зберігаються зразки ДНК усіх осіб, які вступають на військову службу. В Україні запропонували створити таку базу даних ДНК всіх військовослужбовців, що дозволить оперативно та точно ідентифікувати особу, якщо це неможливо зробити звичайними методами.

Цей законопроект був ухвалений у першому читанні ще в липні 2016 року. Проте відтоді парламентарії не поверталися до його повторного розгляду.

Підготувала Тетяна МОРОЗ

Схожi записи: