Зміцнення обороноздатності є гарантією нашої перспективи

 Січень 3, 2018

5533_p_06_img_0001Кожна вкладена в безпеку країни гривня утримує відкритими шлюзи для ефективного розвитку, примноження економіки, формування моделі не лише незалежності політичної, ментальної, а й уможливлення нашої багатовимірної, стійкої самостійності.

Саме тепер Україна перепрограмовує власну ціннісно-історичну матрицю. І це дуже непокоїть деяких наших сусідів, які не звикли до стрімкого дорослішання молодої держави. Збройні Сили захищають не просто територію з громадянами України — вони є щитом від чужорідного впливу та чергової спроби «братського поглинання». Ми повставали проти цього в минулому не раз, але ці потуги повсякчас заливало море української крові…

 

ФОРМУЄТЬСЯ НОВА ІДЕОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА НАШОГО ВІЙСЬКА

Розпочата оборонна реформа — безпрецедентна за масштабом та амбіціями, а українське військо нині однозначно перебуває на підйомі. У цього «ліфта» є власна дорожня карта — чіткий маршрут і горизонт для поступу вперед. Це Державна програма розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року. І тут є певні щорічні здобутки. 2017-й дав війську нову систему управління, воно впритул підійшло до переходу на євроатлантичні підходи в оборонному плануванні, наростило інтенсивність навчань, у підготовці військ посилено практичну спрямованість. Міноборони вдалося створити потужний резерв. Українське суспільство бачить, як непросто, але в правильному напрямку еволюціонують армійські технічні стандарти з розроблення та виробництва озброєння й спецтехніки, як осучаснюють системи харчування та речового забезпечення. Оборонне відомство здобуло значну політичну підтримку на світовому рівні, зокрема в залученні різних форматів міжнародної допомоги в реформуванні Збройних Сил і поглибленні військово-політичного діалогу. А головне те, що в боротьбі з агресором міцніє дух нашої нації, яка спромоглася відродити власне військо.

Україна перебуває в епіцентрі глобального динамічного процесу, в якому інколи навіть досконалі й продумані плани доводиться суттєво коригувати. Значно легше це робити, коли існує міцний фундамент. У війську ним є професійне ядро.

Звісно, треба працювати над кращим технічним оснащенням, далі вдосконалювати медичне забезпечення Збройних Сил, продовжувати поглиблювати професіоналізацію війська.

Потужна інформаційна складова сучасної війни спричинила те, що змінюється й ідеологічна платформа українського війська: з’явилося багато нових почесних найменувань військових частин і повернуто колишні, з небуття піднято прізвища незаслужено забутих військових діячів і звитяжців тощо. Але цей процес відбувається непросто, доводиться дещо пришвидшувати його, адже за кілька років треба зробити те, що Україна згаяла за чверть століття.

Так, війна — це передусім зіткнення протиборчих ідеологій. Не є винятком і нинішня ситуація. Головні завдання сучасного кремлівського «агітпропу» полягають у нав’язуванні свого погляду на історичне минуле України й максимальному збереженні імперсько-радянських рудиментів бойових традицій — нашого спадку від недавнього колоніального минулого. Тому вітчизняне військо повинне мати глибоке національно-історичне, ціннісне коріння — і його якраз активно почали підживлювати.

Це серйозна комплексна робота, що передбачає як внутрішньо-комунікативну роботу з військовослужбовцями, так і впровадження нових бойових традицій. І в практиці присвоєння почесних найменувань військовим частинам за останні три роки чітко простежується ідея об’єднати минуле та сучасне. Наприклад, поряд із постаттю Короля Данила, чиє ім’я присвоєно 24-й бригаді, ми бачимо постать сучасного Героя України Івана Зубкова, ім’я якого присвоєно 90-му окремому аеромобільному батальйону 81-ї бригади.

Яскравий приклад відмови від традицій радянського минулого — запровадження Дня Десантно-штурмових військ і нових елементів однострою для українських десантників. Треба розуміти: за змістом це не просто функціональне перейменування та зміна зовнішніх ознак роду військ, а передусім серйозна ідеологічна відповідь наших десантників агресорові. Процес упровадження нових бойових традицій потребує виваженого підходу, але він однозначно незворотний.

 

БОЙОВІ ДІЇ НА ДОНБАСІ ПОСТАВИЛИ ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ ПЕРЕД  СИСТЕМОЮ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Також Міноборони запровадило системні зрушення в підготовці військових фахівців. Особливо цінне те, що нині в освітньому процесі стають домінантними елементами набутий під час АТО досвід і посилення практичної складової вишколу. Військова освіта взяла курс на поглиблення партнерства з НАТО й перехід на стандарти підготовки, якими послуговується Північноатлантичний альянс. Натепер Збройні Сили працюють над тим, щоб якомога швидше та якісніше, фактично — докорінно, оновити матеріально-технічну базу, передусім польову компоненту, відомчих навчальних закладів. Це нові тренажери, засоби імітаційного моделювання, комп’ютерна техніка.

До речі, 2017-го з участю іноземних фахівців для навчальних центрів Збройних Сил України підготовлено понад 640 інструкторів. Вони можуть самостійно здійснювати заходи підготовки. І вишкіл таких тренерів — один із пріоритетів комплектування військ. Великі сподівання в цій справі покладають на центри підготовки сержантського складу, в яких сержантів навчають за двома напрямками — курсом лідерства й курсом підготовки інструкторів базового та підвищеного рівнів. Заплановано запровадження й академічного рівня інструкторського тренінгу. Роль іноземних фахівців у цьому процесі ще відчутна, але здебільшого вона має консультативно-дорадчий характер. Далі система підготовки сержантського складу набуде цілком автономних рис, і її здійснюватимуть здебільшого фахівці ЗСУ. В нових програмах підготовки особового складу врахують методи навчання провідних країн світу. І це не копія якоїсь європейської чи американської моделі, а цілком автентична програма, у якій враховано, зокрема, і попередній гіркий досвід українського війська.

 

ЩОБ ВИКОНАТИ ПРОГРАМИ  РОЗВИТКУ ОЗБРОЄНЬ, ДЕРЖАВА МАЄ ЩОРОКУ АСИГНУВАТИ ДЕСЯТКИ МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ

Пріоритетними напрямами програм розвитку озброєння та військової техніки в середньостроковій перспективі є розроблення, відновлення, модернізація, закупівля нових зразків ОВТ й засобів ураження. Передусім — для частин і підрозділів сил швидкого реагування, розвідки та радіоелектронної боротьби, частин авіації, протиповітряної оборони, Сил спецоперацій ЗС України й корабельного складу ВМС. Протягом останніх років удалося суттєво технічно підсилити підрозділи сухопутної й повітряної компоненти війська.

Звісно, щоб виконати відповідні програми розвитку озброєнь, держава має щороку віднаходити й асигнувати десятки мільярдів гривень.

Генеральний штаб визначив загальну потребу в забезпеченні Збройних Сил України озброєнням і військовою технікою на суму понад 400 млрд грн. Стосовно переозброєння війська варто зазначити, що підготовлено нову редакцію Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2021 року, за результатами виконання якої очікується суттєве поліпшення оснащення ЗСУ новітнім озброєнням. Україна потребує масштабного відновлення виробництва не тільки боєприпасів, а й стволів, тренажерів, мішеневих установок, випробного устаткування тощо. Саме зараз формується відповідь на цей виклик системі національної безпеки та оборони.

 

УСПІХ ОБОРОННОЇ РЕФОРМИ  БЕЗ РІШУЧОГО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ КОРУПЦІЇ НЕМОЖЛИВИЙ

Ця хвороба уразила державні інституції, усі рівні суспільства. А хронічні недуги, як відомо, потребують тривалого й комплексного оздоровчого впливу. І хоч би як критикували армію, а Міноборони нині — в авангарді антикорупційного очищення влади. Відповідно до оцінки НАЗК, оборонне відомство перебуває в трійці найкращих за напрямом запобігання корупції. Відповідно до соціологічних досліджень, українське військо вже кілька років поспіль посідає третє місце за індексом народної довіри. Промовисті дані, хіба не так?

У протидії корупції оборонне відомство взаємодіє зі Службою внутрішнього аудиту, Військовою службою правопорядку та іншими правоохоронними органами. Загалом здійснено 32 службових розслідування та антикорупційні перевірки, перевірено інформацію стосовно 370 директорів держпідприємств та інших посадовців щодо корупційних ризиків. 16 посадовців уже звільнено з роботи.

У Міноборони на оперативному обліку перебуває інформація стосовно 135 кримінальних корупційних злочинів. І от якраз найбільше, 37, скоєно у квартирно-експлуатаційних органах, 28 — у військкоматах і 15 — у лісгоспах.

Завершено розслідування корупційних правопорушень у діяльності одеської філії та Концерну «Військторгсервіс» через заниження обсягів оренди торговельних місць на промтоварному ринку. Звільнено з посади директора ДП «Львівський військовий лісокомбінат» за виявлені порушення. Викрито низку фактів з ознаками корупційних правопорушень у діяльності КЕВ Харківського гарнізону. І таких прикладів чимало.

Словом, зроблено багато, але насправді це лише частина того, що потрібно виконати до кінця 2020 року, — завершення основних заходів із реформування Збройних Сил та приведення їх у відповідність до стандартів НАТО.

Геннадій КАРПЮК

Схожi записи: