Сумська Міська рада вклала у реабілітацію ветеранів АТО 10 млн грн

 Грудень 23, 2017

5531_p_17_img_0001_1У цьому місті двоповерхову їдальню військторгу, яка чимало років не функціонувала, перетворили на сучасний заклад надання соціальних, медичних і психологічних послуг учасникам бойових дій і членам їхніх сімей

Потреба в такому центрі для ветеранів АТО виникла з початку бойових дій на Сході нашої країни, коли з’явилися перші поранені. Це був своєрідний виклик, з яким зіткнулася громада міста Сум. Тоді волонтери та активісти й заговорили про те, що з поверненням бійців із війни багатьом із них потрібна допомога в адаптації до мирного життя

— Міська рада ухвалила рішення про надання будівлі, знайшла близько 10 млн грн на її ремонт та облаштування, — розповідає директор центру, ветеран АТО Геннадій Лісовенко. — З початку 2017 року центр почали наповнювати устаткуванням, а 12 липня відбулось його офіційне відкриття.

Нині він один із найновіших в Україні. Коли дивишся на цей будинок із фасаду, він нагадує елітний — красивий і затишний. Учасники АТО сюди радо приходять, беруть із собою дружин і діток. Кажуть, що тут почуваються як удома…

А й справді, тут на стінах — світлини учасників АТО, які для багатьох є добрими знайомими. Це місце зустрічі й волонтерів. Я зустрівся з одним із них. Сум’янин Ігор Гавриков допомагав землякам-солдатам із перших днів, потім пішов добровольцем служити у військо, воював, після демобілізації продовжує волонтерську діяльність. Директор центру його дружньо обнімає:

— Це наша швидка допомога!

Побратими жваво діляться думками. Кажуть, що в нашому суспільстві ще не звикли звертатися по допомогу до психологів, більшість ветеранів АТО переносять усе в собі. Тож і тут, у Сумах, наші хлопці не поспішали в центр реабілітації. Його працівникам довелося добряче попрацювати, аби привернути їхню увагу. Першими відгукнулися члени сімей військовослужбовців — дружини, батьки. Їх консультувала досвідчений психолог Інна Яровенко.

А ще в розпорядженні центру — база даних учасників бойових дій, які зареєструвалися в місцевих службах соцзахисту. Працівники телефонують і запрошують ветеранів особисто. Паралельно відбувається й пошукова робота тих, котрі не зверталися в органи соціального захисту.

5531_p_17_img_0002_3— Як результат — близько 90% атовців уже в базі центру, — повідомив Геннадій Лісовенко. — Із власного досвіду скажу: коли я повернувся з війни, уже у військкоматі мене поінформували про можливість пройти психологічну реабілітацію або санаторно-курортне лікування. У питанні інформування населення нам завжди активно допомагає начальник управління в справах ветеранів Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради Алла Котляр. У місті постійно діє гаряча лінія й створений на громадських засадах інформаційний центр для бійців АТО.

За неповних півроку роботи центру в ньому пройшли реабілітацію кілька сотень ветеранів АТО та діючих військових. Бували й доволі складні випадки. Директор центру Геннадій Лісовенко згадує, як до нього звернулася родичка учасника бойових дій, який пройшов дуже важкий бойовий шлях: захищав донецький аеропорт, потрапив у полон, у нього на очах «Моторола» зарізав побратима… Потім — обмін і довге лікування. Однак на час звернення в центр ветеран уже вів асоціальний спосіб життя, пиячив і навіть не міг самостійно пересуватися.

— До нас Ігоря привезли на милицях. Був під мухою, агресивний, постійно прикрикував на рідних, — розповідає Геннадій. — Я поспілкувався з ветераном, сказав, що такий же, як і він, атовець. Вислухав його, і, мабуть, уселив йому деякий оптимізм, тому що потихеньку він заспокоївся й почав розповідати про те, що болить у душі.

З’ясувалося, що ветеран АТО — без документів, тож у госпіталь не міг звернутися, і грошей він не мав. Лікували в місцевій поліклініці, потім — у наркологічному диспансері. Згодом із ветераном працювала психолог центру. Тепер Ігор мов заново на світ народився: не пиячить, улаштувався на роботу. Його підтримує родина.

Крім психолога, у сумському центрі працює соціальний працівник, який допомагає відвідувачам у вирішенні їхніх питань: координує, консультує. Тим, кому не по кишені послуги юриста або адвоката, тут надають безкоштовну правову допомогу. Є також штатний реабілітолог і соціальний педагог, адже один із пріоритетних напрямків закладу — робота з дітьми ветеранів.

— Маємо два спортивні зали з тренажерами та інвентарем, — показує приміщення директор. — Плануємо закупити м’яке покриття, щоб проводити тренінги з фітнесу та йоги. У розпорядженні ветеранів два велотренажери, кілька бігових доріжок, комплексна станція на кілька груп м’язів, шведська стінка тощо.

Більшу частину фінансування для функціонування центру надає міська рада. А ще — державні субвенції. Зокрема 600 тис. грн надано на обладнання. Нині тут підписують договір на придбання вже третьої гідромасажної ванни з підводною витяжкою хребта. Вони дуже потрібні, адже більшість бійців АТО мають проблеми з опорно-руховим апаратом.

Однак гідромасажні ванни в центрі ще не використовували. Лісовенко пояснює проблему:

— Щоб надавати медичні послуги, потрібна відповідна ліцензія. Крім того, атестування робочих місць, підбір персоналу… До того ж проблема в тому, що лікарів мінімальними зарплатами сюди навряд чи заманиш.

Нині проблему потроху розв’язують. Рішенням сесії міської ради змінено установчі документи центру, щоб була змога укласти угоду з лікувальним закладом.

Іще Геннадій Лісовенко добивається статусу комунального підприємства. Каже, що зароблені кошти дадуть змогу підняти зарплатню працівникам, розширити перелік послуг.

— А багато державних коштів на психологічну реабілітацію ветеранів АТО проходить повз ваш центр? — запитую директора. — Як на мене, центр мав би стати одним із виконавців цієї програми…

— Цьогоріч лише особи з інвалідністю мають змогу пройти психологічну реабілітацію за державний кошт. На початку року було висунуто, здавалось би, непогану ідею: учасник бойових дій повинен мати право самостійно вибирати санаторій, пансіонат чи базу відпочинку для оздоровлення. Але під це досі не розроблено порядок руху коштів. Нинішнього року програму фактично провалено. Ми сподіваємось на поліпшення в організації та фінансуванні програми реабілітації ветеранів АТО, — каже директор центру.

Руслан ТКАЧУК

 

Цьогоріч психологічну реабілітацію пройшли понад 43 тисячі військовослужбовців

Про це під час брифінгу повідомив начальник відділу військово-соціального забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Генерального штабу ЗС України полковник Володимир Кашлюк. Також він зазначив, що у Збройних Силах України вдалося зберегти потенціал для роботи з різними категоріями дітей військовослужбовців. Понад 1700 дітей відпочили в таборі ЗСУ, який працює біля Одеси. Окрім цього, у військовій системі функціонує 10 дошкільних навчальних закладів, які відвідують близько 700 дітей військовослужбовців.

Учасники АТО, які отримали контузії, поранення, за словами полковника Володимира Кашлюка, мають змогу проходити реабілітацію за кордоном. Станом на сьогодні на лікування до інших країн було направлено 337 учасників антитерористичної операції. Тільки в Туреччині протягом трьох років пролікувалося більше 500 українських вояків.

На законодавчому рівні посилено трудові гарантії для всіх категорій громадян, які приймаються на військову службу, — у правове поле внесено понад 60 змін.

Схожi записи: