Як в університеті оборони навчають командирів вибирати виграшні ходи на полі бою

 Грудень 12, 2017

5530_p_14_img_0001Створюючи сучасну модель Збройних Сил, оптимальних за кількістю, мобільних, добре озброєних, усебічно забезпечених і навчених, слід розуміти, що, крім сучасної техніки та оснащення, війську потрібні грамотні командири

Досвід сучасних збройних конфліктів, зокрема й антитерористичної операції, яка триває на Сході нашої країни, переконує, що сухопутні війська залишаються головною ударною силою практично всіх армій світу

Як нині готують офіцерів оперативно-тактичного рівня, «Народній армії» розповів начальник кафедри Сухопутних військ командно-штабного інституту застосування військ (сил) Національного університету оборони України імені Івана Черняховського полковник Дмитро Музиченко.

— Ми готуємо офіцерів механізованих і танкових військ, військ протиповітряної оборони та авіації Сухопутних військ. Наші слухачі — капітани, майори та підполковники — більшість учасники АТО, — розповідає полковник Дмитро Музиченко.

Основним змістом навчання в університеті оборони є тактика родів військ Сухопутних військ та вміння управляти частинами та підрозділами в бою.

— Із початком антитерористичної операції теорія, яка існувала на той час, не давала відповідей на багато проблемних питань, — каже офіцер. — Тож із перших днів АТО ми розпочали збирати, узагальнювати та впроваджувати в освітній процес університету досвід, який набули наші війська. Ми щороку переглядаємо програми навчальних дисциплін і додаємо до них нові теми і навчальні питання. Навіть розглядаючи теоретичні положення тактики, робимо наголос на тому, як саме ті чи інші теоретичні питання реалізують або не реалізують частини й підрозділи.

Більшість слухачів університету мають багатий досвід бойових дій. На початку їхнього навчання в університеті протягом одного-двох місяців із ними проводять науково-практичні семінари, присвячені виконанню завдань в АТО. Тобто слухачі діляться своїм бойовим досвідом, спогадами та поглядами на виконання тих чи інших завдань. Потім почуте опрацьовують, аналізують і в подальшому впроваджують у підготовку офіцерів ЗС України.

За словами полковника Дмитра Музиченка, в університеті вивчають бойовий досвід як позитивний, так і негативний. Необхідно розбирати на дрібні елементи кожен епізод, визначати, що саме було неправильним, аби не допустити помилок у майбутньому.

Усі офіцери — викладачі кафедри також є учасниками АТО. Крім виконання обов’язків в органах військового управління та СЦКК, вони працювали у складі мобільних тренувальних груп у районі АТО. Декотрі з них 2015 року очолювали відділ узагальнення досвіду бойових дій штабу АТО, тобто безпосередньо займалися роботою, яка в подальшому знадобилася й на кафедрі.

— Узагальнюємо досвід у своїх навчальних виданнях, які випускаємо щороку. Нинішнього року це «Тактика в бойових прикладах з досвіду АТО», — розповідає начальник кафедри. — Нагадаю, що наприкінці минулого року ми розробили проект нового «Бойового статуту механізованих та танкових військ».

За його словами, 2014 року були випадки, коли бойові офіцери, прибувши на навчання після виконання завдань у районі АТО, висловлювали деяке нерозуміння доцільності вивчення теоретичних питань. Але згодом до них приходило розуміння того, що підготовка бою та управління підлеглими вимагає глибокого знання природи збройного протиборства і принципів воєнного мистецтва в цілому.

Сама методика викладання оперативно-тактичних дисциплін радикально не змінилася. Але нині значно більше часу відводять на практичну підготовку. Звісно, для офіцера оперативно-тактичного рівня це не знаходження в окопі з автоматом, а передусім робота на пункті управління. Такі завдання відпрацьовують у навчальному центрі університету в Дівичках. Слухачі, зокрема, відпрацьовують питання рекогносцировки, організації взаємодії, управління підрозділами в бою на місцевості.

В університеті відбувається чимало командно-штабних навчань і спільних штабних тренувань, на яких майбутні командири вчаться управляти своїми підрозділами. Для цього, крім стандартних паперових карт та олівців, використовують сучасні інформаційні технології. Це, зокрема, навчальна автоматизована система управління військами «Славутич».

Як переконує досвід АТО, у сучасних умовах успіх має той, хто швидше приймає правильні рішення. Одним із механізмів скорочення часу для прийняття рішень є використання даних дистанційного зондування земної поверхні, цифрових (електронних) карт і геоінформаційних технологій. Науковці університету розробили систему «Славутич», котра базується саме на геоінформаційній системі. Простіше кажучи, це електронна карта місцевості, яка в режимі реального часу за допомогою електронних обчислювальних засобів здатна визначити чимало параметрів. Наприклад, оптимальну траєкторію польоту вертольота з урахуванням полів ураження засобів ППО противника, а також використання захисних властивостей місцевості.

Геоінформаційні системи широко застосовують в арміях країн НАТО. Така інформаційно-технологічна платформа дає змогу зосередити в єдиному просторі дані з різних джерел. Отже, слухачі вчаться швидко реагувати на зміни ситуацій і приймати оперативні управлінські рішення.

Крім системи «Славутич», у навчальному процесі активно використовують імітатор конфліктних і тактичних ситуацій JCATS. Заняття, які проходять на ньому, є максимально наближеними до реальних бойових умов.

На перший погляд заняття на цьому імітаторі нагадують комп’ютерну гру, із чіткою графікою, справжніми учасниками, і все відбувається в режимі реального часу. Офіцери, які проходять навчання, одразу можуть побачити, які наслідки матимуть їхні рішення. Такі умови вчать мислити творчо, орієнтуватися в ситуації, розробляти виграшні ходи на полі бою.

Наприклад, під час одного із занять група слухачів здійснює оборону в певному районі. Інша — навчається в цих умовах наступати. Спочатку відпрацьовують марш, далі — планування бою та розіграш бойової операції.

— Такими тренуваннями ми досягаємо того, що кожен наш випускник оперативно-тактичного рівня здатний грамотно організувати бій, і, в разі потреби врятувати життя підлеглих, — продовжує начальник кафедри. — Заняття за допомогою засобів імітаційного моделювання вимагають тривалої підготовки. Залежно від завдань та складності самого сценарію попередня робота триває впродовж одного-двох місяців. Розігрувати бойові дії та управляти підрозділами в бою з використанням цього симулятора — це суттєвий крок уперед порівняно з методами, за якими відбувалися навчання раніше.

Кілька тижнів тому на заняттях із використанням системи JCATS були присутні викладачі й слухачі Військової академії Литовської Республіки. Звісно, їх такою системою не здивуєш, але вони були приємно вражені роботою наших офіцерів.

У процес навчання на кафедрі Сухопутних військ поступово впроваджують і стандарти НАТО. Зокрема, начальник Генерального штабу поставив завдання, що з 1 січня 2018 року бойові графічні документи мають оформляти з умовними тактичними знаками країн — членів НАТО. Для цього викладачі кафедри розробили навчальні посібники й підручники, які вже надходять у війська.

— Крім того, у нас організовано взаємодію з багатьма військовими навчальними закладами країн — членів НАТО. Їхні викладачі та слухачі приїжджають до нас, а наші офіцери вчаться в них. Тобто обмін досвідом іде постійно. Чесно кажучи, іноземці охоче їдуть вивчати наш бойовий досвід, — каже офіцер.

Роман ВУС

Схожi записи: