Рідні дізналися, що Володимир на фронті, тільки після його поранення

 Листопад 11, 2017

5525_p_08_img_0003Старший солдат Володимир Середістов признається, що, коли проходив курси тактичної медицини, і гадки не мав, що це допоможе врятувати життя. І не тільки собі, а й пораненим побратимам. У березні під Щастям хлопець зазнав складної контузії, не міг устояти на ногах, нічого не чув, проте це не завадило йому допомагати товаришам

— То було справжнє пекло. Голова гула, слух зник, але хлопців рятувати потрібно! — ділиться спогадами Володимир. — Зрозумів, що спілкуватись можна й мовою жестів. Пам’ятаю, як перев’язував пораненого, а поруч зривалися снаряди. Утекти було нікуди.

Ситуація ускладнювалась тим, що встояти на ногах Володимир не міг. Щойно він підводився, як одразу падав.

— Дивлюсь, якась вирва попереду. Відтягнув туди побратима, прикрив своїм бронежилетом і продовжив перев’язувати. Поранення в нього були складними: травмовано і руку, і голову, але в мене все вийшло. У такі миті раптом пригадуються колись здобуті знання.

Побачив поруч товариша, який міг більш-менш рухатися. Дав йому ліхтарика, кажу: «Повзи далі, гукай, можливо, ще комусь потрібна допомога. Коли хтось не може йти, тягни його сюди».

— Ось так, у радіусі трьохсот метрів нам удалося знайти ще кількох бійців і надати їм допомогу. Віддав свій джгут водієві, який не міг зупинити кров побратимові. Я не є надто набожною людиною, та коли ми відправили в шпиталь перший автомобіль із пораненими, сіли з хлопцями, запхали в землю ліхтарика, узялися за руки й почали молитися. Просили про те, аби товариші вижили, бо в деяких із них шанси на життя були примарними.

Та й дорога до бази виявилась непростою. Водій-механік витискував зі старенької МТЛБ все, на що вона здатна. Володимир розповідає, що дорогою виймав осколки з тіла ще одного побратима.

— Доводилось одночасно утримувати сектор і надавати допомогу товаришам. Коли ж доїхали до бази й передав хлопців у руки медиків, мов камінь із душі впав.

Тільки після того, як хлопець дістав поранення, його рідні дізналися, що він був на фронті. Вони були категорично проти відрядження, адже в цій самій механізованій бригаді нещодавно загинув рідний дядько хлопця.

Олександр ОЛЕХНОВИЧ

Схожi записи: