У Володимир-Волинському гарнізоні великий ремонт

 Жовтень 30, 2017

5523_p_16_img_0002_1У тамтешній механізованій бригаді активно оновлюють інфраструктуру

На початок бойових дій на Сході України у бригаді, що дислокується у Володимирі-Волинському, налічувалося лише кілька сотень військовослужбовців, основні казармені фонди не експлуатувалися, тож нині командування докладає зусиль, аби відремонтувати їх. Допоки левова частка особового складу в АТО, на це є час, а можливості активно вишукуються

Завдяки певним коштам з бюджету Міноборони та чималій допомозі місцевої влади у бригаді активно ведуть ремонтні роботи. ТВО командира бригади підполковник Микола Андрощук по-господарськи вникає у подробиці. Й нині вже із задоволенням показує оновлені казарми механізованих, танкового та інженерного підрозділів, затишну їдальню та музей. У деяких розташуваннях ремонт ще триває.

5523_p_16_img_0004У кожній казармі замінено підлогу, поштукатурено та вибілено стіни й стелі, замінено двері. Всюди капітально відремонтовані кімнати для вмивання та санвузли. Новенькі керамічні мийки аж блищать. Їх військовикам безкоштовно надав український виробник із Коломиї.

— Допомагають і місцеві підприємці та волонтери. Їхнім коштом тротуари військового містечка вимощено фемами, відремонтовано фасади деяких будівель та інше, — розповідає ТВО комбрига.

До речі, зовні казарми тут справді естетичні та з ідейним навантаженням. За американським принципом, над входом до кожної з них — гасла, за якими неважко здогадатися, чия ця будівля — інженерів, зв’язківців чи зенітників. А ще містечко прикрашають кольорові банери, виконані з надзвичайною майстерністю. На них і участь в АТО кожного підрозділу, і історія України, і переможці нещодавнього всеармійського танкового біатлону. Усім цим опікується начальник клубу частини старший прапорщик Михайло Лушакевич, нещодавній випускник історичного вишу.

5523_p_16_img_0003— В одній з казарм під час ремонту ми виявили під штукатуркою старі написи на стінах, що вказували на розташування тут у минулому військового підрозділу, — говорить старший прапорщик Лушакевич. — Як з’ясувалося, і справді у XІХ столітті в тутешніх казармах дислокувався Бородінський лейб-піхотний полк. Вирішили раритети зберегти.

У просторому вестибюлі цієї казарми тепер два стенди, які коротко інформують про історію цього підрозділу. Очі ловлять перелік офіцерського складу. Серед них чимало українських прізвищ…

Загалом Володимир-Волинський дуже багатий на історію та легенди. 1912 року саме тут формувалася 1-ша стрілецько-козацька дивізія, відома як сірожупанна, а з 1914-го — Легіон українських січових стрільців.

Михайло Лушакевич мріє у майбутньому створити музей Володимир-Волинського гарнізону, який би висвітлював славні сторінки нашої історії аж від князя Володимира, воїни котрого, за легендою, після вдалого воєнного походу на подяку Господу Богу побудували тут храм.

Та нині командування частини переймається більш нагальним — оновленням інфраструктури. Частково в цьому допомогли мерія Володимира-Волинського (надала 500 тис. грн) та Волинська обласна рада (1 млн грн). На Волині військовослужбовців шанують, однак скрутні часи даються взнаки. Зокрема облрада проголосувала за виділення бригаді 2 млн грн субвенцій, однак поки що надано лише половину.

У черзі безквартирних — 128 військовослужбовців бригади, загалом у гарнізоні — 280. Закладений ще 2010 року 44-квартирний будинок вже став притчею во язицех. Його будівництво нещодавно відновили, тож у тамтешніх військовослужбовців знову є надія колись-таки стати новоселами…

Руслан ТКАЧУК

 

5523_p_16_img_0001Секретар Володимир-Волинської міської ради, заступник міського голови Олег Свідерський: «Серед наших пріоритетних завдань —  забезпечення учасників АТО земельними ділянками»

Перебуваючи у відрядженні у Володимирі-Волинському, наш кореспондент вирішив поспілкуватися з керівниками міста. Прийняли без застережень.

— У вашому місті дислокується потужна бойова частина. Чим допомагаєте воякам?

— Один з пріоритетів — виділення земельних ділянок під будівництво житла. Із відповідними заявами до міськради звернулися вже 657 осіб. Ще 77 заяв стосувалося наділів під індивідуальне садівництво. Порядок виділення ділянок було визначено ще 2014-го. У першу чергу — родинам загиблих військовослужбовців та інвалідам I та II груп. Також першочерговиками визначено й тих бійців, які отримали поранення чи ордени «За мужність» та Богдана Хмельницького.

— Якою мірою вдалося вирішити це питання?

На цей час рішенням міської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під будівництво 13 родинам загиблих військовослужбовців, також 13 сімей отримали свідоцтво на право власності. 221 особі надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під будівництво, 125 проектів землеустрою затверджено рішенням сесії міської ради та передано земельні ділянки у власність. Ще близько 60 ділянок було розподілено серед учасників АТО на найближчій сесії міськради.

Якщо трохи деталізувати, то слід зазначити, що на вулиці Сергія Смірнова (названа на честь бійця АТО, який загинув під Іловайськом) під забудову для військовослужбовців виділено 60 ділянок по 10 соток та 50 — під гаражі. На вулиці Василя Спасьонова (названа на честь загиблого у Лисичанську начальника служби ППО) — 17 ділянок по 10 соток.

Загалом на потреби учасників АТО ми виділили більше 50 га, та це забезпечує виконання наших зобов’язань лише на 25%. На жаль, земельні ресурси в міста дуже обмежені.

До слова, у Володимирі-Волинському був період, коли першочерговиків уже забезпечили земельними ділянками на 100%. Однак життя не стоїть на місці: у родинах атовців підростають діти, утворюються нові сім’ї, а за законом, члени родин загиблих (з виповненням 18 років) мають право на окремі ділянки. Деякі ветерани АТО, мешканці району, отримали кошти на придбання житла, купили його у Володимирі-Волинському і зараз також претендують на землю в місті через зміну місця проживання.

Водночас у розпорядженні Міноборони в межах Володимира-Волинського є ділянка у 60 га, яка не використовується. Тож наразі ведемо переговори з військовим командуванням про її освоєння. Цю землю можна було б передати тим же учасникам АТО чи побудувати там для них житло.

— Нині військові частини — це не лише честь для міста чи району, але й чимала добавка до місцевого бюджету, адже близько 60% податку з доходів фізичних осіб йде до місцевих бюджетів…

— Так, для нашого міста з бюджетом у 300 млн грн податки військових — чималий внесок. Ми це розуміємо і їх всіляко підтримуємо зі свого боку. Загалом протягом 2016–2017 років на потреби бригади виділено 800 тис. грн, для ОРВК та Луцького госпіталю — 72 тис. грн. Окрім цього, заходи з благоустрою території військових частин вартували 721,7 тис. грн. Надано військовим і шефську допомогу — 154,4 тис. грн. 500 тис. грн становила субвенція для бригади на ремонт казарм. Організували спонсорів для облаштування спортивного залу для зенітно-ракетного полку. Працівники виконавчого комітету міської ради навіть перерахували для допомоги військовим на ремонт два одноденні заробітки.

Щось-таки вдається, але іноді не встигаємо за пропозиціями командування бригади (посміхається. — Авт). Розуміємо значення цієї роботи і переймаємося, щоб військовим жилося краще.

Розмову вів Руслан ТКАЧУК

 

 

Схожi записи: