Чотири Українські фронти брали участь у звільненні нашої держави

 Жовтень 28, 2017

5523_p_19_img_0001Перший населений пункт відвоювали 18 грудня 1942 року,  а 28 жовтня 1944-го — всю територію України

Визволення України від фашистських окупантів розпочалося 18 грудня 1942 року. Того дня війська 1-ї гвардійської танкової армії увійшли до села Півнівка тодішньої Ворошиловградської області. А 28 жовтня 1944 року 85-кілометрову ділянку кордону України з Румунією прийняв під охорону 24-й прикордонний полк під командуванням підполковника С. Капустіна. Саме його підлеглі 22 червня 1941 року вступили в перший бій із фашистськими загарбниками

Ці дві історичні дати вміщують так багато! У них — подвиг і героїзм мільйонів бійців, які брали участь у визволенні України. Цю історичну місію виконали воїни чотирьох Українських фронтів, які громили окупантів на нашій багатостраждальній землі. Варто нагадати, що датою їхнього створення було 20 жовтня 1943 року. Це сталося шляхом перейменування Воронезького, Степового, Південно-Західного та Південного фронтів відповідно у 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські. Саме на бійців цих стратегічних об’єднань було покладено завдання зі звільнення нашої землі від гітлерівських окупантів.

Щоб мати уявлення про складність виконання такого завдання, варто звернутися до статистики. Проти чотирьох Українських фронтів ворог виставив на ділянці від Прип’яті до Криму 103 дивізії. Чисельність військ вермахту становила понад 1,7 мільйона осіб, на озброєнні яких було 16 840 гармат та мінометів, 2 200 танків та самохідних гармат, 1 462 літаки.

У складі чотирьох Українських фронтів на початку 1944 року було 168 стрілецьких та 9 кавалерійських дивізій, загальна численність яких становила понад 2,3 мільйона солдатів та офіцерів, а бойовий потенціал — 28 850 гармат та мінометів, 2 040 танків та САУ, 2 370 літаків. З кінця 1943 по березень 1944 року війська провели кілька наступальних операцій з метою знищення ворога у східних районах Правобережної України, звільнення від нього всього правого берега Дніпра і тим самим створили умови для подальшого наступу.

Кожен з Українських фронтів зробив вагомий внесок у виконання цього завдання. Так, 1-й Український визволяв Київ. Першим із групою десантників на броні танка увірвався до центру столиці командир розвідувального взводу гвардії старшина Никифор Шолуденко, який загинув смертю героя. Окрім того, воїни 1-го Українського фронту брали участь у проведенні Луцько-Рівненської операції, в ході якої було визволено Рівненщину.

Немало героїчних сторінок у літопис визволення України вписали воїни 2-го Українського фронту. Його війська очистили від ворога Житомирську, більшу частину Київської і частково Вінницьку та Рівненську області. Вони брали активну участь в Умансько-Ботошанській та Яссько-Кишинівській операціях. Воїни саме цього фронту першими вийшли на державний кордон СРСР із Румунією.

На бойовому рахунку бійців та командирів 3-го Українського фронту — визволення Дніпропетровська (Дніпро), Дніпродзержинська (Кам’янське), півдня України і значної частини Молдови.

Вогненними верстами війни пройшли територією України і воїни 4-го Українського фронту. Його війська визволяли від гітлерівців південь України. Та особливо відзначилися у квітні-травні 1944 року, коли у взаємодії з моряками Чорноморського флоту, Азовської військової флотилії розгромили 200-тисячне угруповання ворога і звільнили Крим. У вересні-жовтні брали участь у боях у Закарпатській Україні.

Понад половину з 15 фронтів, які діяли в роки війни, очолювали маршали та генерали-українці — С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко, М. Кирпонос. Про масовий героїзм та мужність наших воїнів, виявлений ними у боях на території України, свідчить той факт, що з 120 двічі Героїв Радянського Союзу — 84 здійснили подвиги саме на території нашої країни, майже кожен третій з них — представник України.

 

Матеріал підготував Володимир ЧІКАЛІН

Схожi записи: