Десять українських воїнів візьмуть участь у 42-му марафоні морської піхоти США

 Жовтень 21, 2017

5522_p_20_img_0001Під час виконання завдань у районі проведення АТО вони зазнали важких поранень.

22 жовтня, долаючи біль, ці хлопці вийдуть на старт, щоб вшанувати пам’ять загиблих побратимів та вкотре довести незламність українського духу

Серед незламних, які представлятимуть нашу країну, — колишній розвідник Юрій Дмитренко. З 2014 року він проходив службу в 54-му розвідбатальйоні. Разом з побратимами Юрій виконував завдання по всій лінії фронту. Численні бойові виходи, зіткнення з ворогом. І так півтора року. До одного трагічного дня…

— Одна з наших розвідгруп прочісувала «сіру» зону. Двоє з чотирьох розвідників підірвалися на розтяжці. Почався обстріл. Моя група була за кілька кілометрів, тож саме ми вирушили евакуйовувати хлопців. Коли ми майже прибули на місце, наша група також підірвалася на міні. Мені відірвало ногу, а мій командир, сержант Павло Литвиненко, від отриманих поранень, на жаль, помер, — пригадує Юрій.

Після поранення Юра тривалий час проходив реабілітацію. В госпіталі він почав займатися спортом. На межі своїх можливостей прагнув досягти визначеної мети — впевнено стояти на ногах. Сьогодні, коли спостерігаєш за цим хлопцем, важко повірити, що таке під силу й здоровій людині. Бігова доріжка, штанга, велосипед, гребля, м’яч — не існує нічого, з чим би він не впорався.

Про марафон Юра дізнався ще минулого року, та не брав у ньому участі, бо ще не міг бігати на своєму протезі. Але постійні тренування й неймовірна сила волі дозволили хлопцю цього року готуватися виборювати першість у марафоні морських піхотинців на дистанції в 10 кілометрів.

Крім того, Юрій став учасником третього етапу Проекту підтримки протезування в Україні, завдяки якому отримав біговий протез. Спортивний протез призначено саме для бігу, в ньому є можливість повноцінно тренуватись і долати будь-які дистанції.

— У повсякденному протезі бігати не дуже зручно, бо він створений саме для побуту. Хоча я в ньому й бігом займався, і відбір до марафону проходив. Але більш-менш комфортно було не більше двох кілометрів, — розповідає боєць. — Тепер у мене верхня частина протезу українська, а стопа — німецька. І це найголовніша функціональна частина моєї нової ноги.

На думку Юрія, реабілітація військових саме через спорт допомагає їм і фізично, і морально відновитися після отриманих поранень, зібрати всю волю в кулак і стати навіть сильнішими, ніж раніше. Головне — не стояти на місці. А ще їх не потрібно жаліти, навпаки, змушувати хай би там що жити повноцінним життям.

— Я не терплю жалості, не даю жаліти себе, і не жалію інших. Ти маєш працювати над собою, а не жаліти себе, що б не сталося! — говорить наш герой.

Зазначимо, що разом із Юрієм Дмитренком 10 кілометрів бігтимуть Дмитро Блохін, Юрій Писарчук, Павло Солоха та Артем Лукашук. Усю дистанцію, тобто 42 кілометри, пробіжать Микола Рудик, Єгор Тєрехов, Олександр Маланіч, а також Олександр Чалапчій, який долатиме дистанцію на велосипеді з ручним керуванням.

До слова, участь у марафоні вже вдруге братиме й Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників АТО Вадим Свириденко. Нагадаємо, що минулого року він подолав дистанцію 10 кілометрів за 1 год. 6 хв. Вадим став першим та єдиним учасником марафону з такою кількістю ампутацій (Вадим під Дебальцевим втратив кисті рук та стопи ніг).

Окрім безпосередньо участі в забігах, поранені солдати відвідають Пентагон, посольство України у США, зможуть поспілкуватися з побратимами зі Сполучених Штатів та інших держав.

Наталія ЗАДВЕРНЯК

Схожi записи: