Александер Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні: «Союзники хочуть, щоб Україна стала історією успіху»

 Жовтень 13, 2017

5521_p_07_img_0001_1Хто краще за іноземних експертів, а особливо представників НАТО може оцінити процеси реформування, що відбуваються в нашому війську, надто зараз — в умовах гібридної війни? Чим допомагають трастові фонди НАТО, які перспективи нашої співпраці з Альянсом? Відповіді на ці та інші запитання читачам «Народної армії» дав голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков

5521_p_06_img_0001— Як ви оцінюєте стан реформування Збройних Сил України: пріоритети, складнощі та, головне, ключові результати поточного року?

— Потрібно визнати, що починаючи з 2014 року та впродовж наступних років Збройні Сили України пройшли складний шлях. Як результат — їхні тактичні й технічні спроможності помітно зросли, вони продовжують отримувати підтримку в межах програм з навчання та оснащення від низки країн—членів НАТО. Міністерством оборони успішно проведено певні невідкладні заходи, необхідні для посилення оборонного потенціалу України.

Але ми вважаємо, що сьогодні пріоритетом має бути системна реформа та модернізація сектору безпеки та оборони України в цілому. Це є основою комплексного огляду сектору, що розпочався з нової Стратегії національної безпеки і завершився ухваленням нового Стратегічного оборонного бюлетеня (СОБ), що є дорожньою картою оборонної реформи України до 2020 року, та Державної програми розвитку Збройних Сил України.

Проведення передбачених у СОБ реформ щодо спроможностей сил оборони у сфері підготовки, планування та забезпечення сил необхідне не тільки для досягнення стандартів та принципів НАТО, але й для формування ефективного сталого підходу на оперативному рівні. НАТО допомагає Україні в модернізації структури сил оборони, системи командування і управління, в реформуванні системи логістики, обороноздатності, планів і процедур.

Україна має унікальне вікно можливостей для впровадження суттєвих довгострокових реформ і продемонструвала політичну волю до залучення в цей складний, але необхідний процес. Саме тому зусилля НАТО зосереджуються на системних, комплексних підходах, які допоможуть Україні забезпечити стабільність та незворотність таких трансформацій. Важливо усвідомлювати, що впровадження найкращих євроатлантичних норм та практик передбачає принципову зміну менталітету, способів функціонування та взаємодії інституцій.

— Які масштаби співпраці України з трастовими фондами, чи передбачається їхнє збільшення?

— НАТО надає практичну підтримку Україні, спираючись на широкий досвід наших союзників та враховуючи унікальні складні обставини, з якими сьогодні стикається Україна.

І тут ми говоримо не лише про трастові фонди. Для цього Альянс застосовує багато інструментів, включених до Комплексного пакету допомоги, що був затверджений під час саміту НАТО у Варшаві 2016 року. Він містить понад 40 адаптованих заходів із підтримки у 13 ключових сферах, зокрема консультації експертів НАТО. Пакет також передбачає реалізацію програм з розвитку потенціалу та можливостей у межах 10 трастових фондів на загальну суму близько 40 млн євро.

Шість із цих трастових фондів були засновані вже після початку агресії проти України. Цільові фонди, що працюють у таких сферах, як логістика, комунікації, кіберзахист, знешкодження вибухонебезпечних пристроїв, залишаються потужними практичними механізмами співпраці для розвитку оперативних спроможностей і допомоги щодо комплексних трансформацій у Збройних Силах України.

Зокрема сотні відкритих стандартів НАТО, найкращі практики і досвід, набутий союзниками, були надані Україні за проектом обміну знаннями. Ми допомагаємо створити Центр реагування на кіберінциденти для відстеження ситуації у сфері кібербезпеки. Також працюємо над запровадженням в Україні сучасної системи ситуаційної обізнаності та системи безпечних комунікацій, робимо внесок у розвиток спроможностей України у сфері кодифікації і стандартизації, надаючи спеціалізоване обладнання і програмне забезпечення. А ще ми допомагаємо Україні безпечно утилізувати застаріле та небезпечне озброєння і боєприпаси.

Наш цільовий фонд у галузі медичної реабілітації надає як інституційну, так і індивідуальну підтримку пацієнтам, особливо зосереджуючись на реабілітаційних проектах і протезуванні. На сьогодні підтримуються шість українських медичних реабілітаційних закладів, які забезпечуються сучасним обладнанням. Сотні поранених чоловіків і жінок — військовослужбовців пройшли реабілітацію під егідою цього фонду, 80 з них змогли побувати у спортивних таборах, а четверо отримали змогу долучитися до 41-го марафону морської піхоти США. Позаминулого тижня завдяки підтримці НАТО українська команда вперше взяла участь в «Іграх нескорених-2017» у Торонто, тріумфально здобувши 14 медалей, з яких 8 — золоті.

Під час візиту Північноатлантичної ради до Києва в липні цього року союзники ознайомилися з ходом реалізації КПД та привітали прогрес у проведенні заходів підтримки. На сьогодні започаткування нових трастових фондів не планується, але НАТО продовжує розглядати можливості для поглиблення нашої співпраці і підтримки України.

— Оцініть, будь ласка, внесок України у заходи, що проводяться під проводом НАТО, та розкажіть про найближчу перспективу для ЗСУ щодо співпраці з арміями країн — членів НАТО.

— Україна здавна робить активний внесок у гарантування євроатлантичної безпеки, надаючи війська до складу спільних миротворчих місій із країнами НАТО та іншими державами-партнерами. Попри російську агресію, Україна продовжила брати участь в операціях і місіях під проводом Альянсу.

Одна з важливих цілей нашої співпраці — розвиток оперативних можливостей України та набуття сумісності з силами НАТО за допомогою широкого спектру заходів і військових навчань, організованих за програмою «Партнерство заради миру» (Partnership for Peace). Деякі з них проводяться в Україні. Навчання дають військовим можливість потренуватися для виконання миротворчих операцій та набути практичний досвід.

Наше співробітництво охоплює широке коло галузей, включаючи реформування сектору безпеки і оборони, операції з підтримання миру, планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру, соціальну адаптацію колишніх військовослужбовців, питання науки і довкілля, економічну безпеку, громадську дипломатію, стратегічні комунікації, співпрацю з парламентом — і це не вичерпний перелік. До кінця року ми плануємо провести у Брюсселі засідання двох спільних робочих груп — з питань оборонної реформи та оборонно-технічного співробітництва, під час яких ми обговоримо актуальні питання нашої співпраці.

26 жовтня у Варшаві відбудеться семінар з питань кризового і стратегічного менеджменту в умовах гібридної війни, що стане першим заходом у межах Платформи Україна—НАТО щодо подолання гібридних загроз. Також наприкінці жовтня ми плануємо проведення Днів НАТО у військових навчальних закладах Києва, Харкова та Одеси.

Програма нашої співпраці є дуже насиченою. Важливо, щоб імпульс реформ підтримувався та став ще інтенсивнішим. Союзники хочуть, щоб Україна стала історією успіху. Вони переконані, що суверенна, незалежна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Успішна, сучасна та щаслива Україна є також найкращою відповіддю на російську агресію.

 

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат України:

Стандарти та філософія НАТО роблять армію сильною та ефективною

5521_p_06_img_0002Система підготовки ЗСУ

«За всі роки існування Збройних Сил України система підготовки практично не змінювалася, а якщо й змінювалася, то незначно. Досвід, набутий нашими військовими у миротворчих операціях, переважно тільки конспектувався та клався у стіл. При цьому малося на увазі, що це якось впливатиме у майбутньому на змінення методики підготовки та алгоритму роботи структурних підрозділів тощо. Насправді все, що накопичувалося за роки участі в миротворчих операціях, тобто там, де була реальна бойова діяльність ЗСУ, практично на бойовій підготовці жодним чином не позначалося.

Зараз ситуація докорінно змінилася. Досвід, набутий ЗСУ під час антитерористичної операції, скрупульозно аналізується в навчальних центрах, що безумовно впливає на підготовку особового складу. Також це відображається й у методиці, яку нам дають іноземні інструктори, котрі не перший рік працюють із нашими військовими та ознайомлюють їх зі стандартами НАТО та особливостями підготовки, що базуються на бойовому досвіді армій країн—членів НАТО, особливо армії США.

Озброєння та його оновлення

На жаль, оновлення озброєння відбувається повільно, що пов’язано із соціально-економічною кризою у країні. Нині Україна виділяє багато коштів на оборону, але їх все одно недостатньо. ЗСУ на сьогодні не мають можливості протягом, наприклад, року повністю оновити парк ОВТ. На момент російської агресії більше 90% озброєння було здебільшого радянського зразка, до того ж воно вичерпало свій ресурс та морально застаріло. Отже, виникла дилема: або ми на ці обмежені кошти будемо закуповувати незначну кількість сучасного озброєння, або робимо ставку на модернізацію. Про її переваги яскраво свідчить приклад: вартість одного нового танка «Оплот» дорівнює 6–10 модернізованим танкам «Булат». У будь-якому випадку модернізація виглядає більш прийнятною. Проте необхідно враховувати, що вона також має свою межу. Неможливо нескінченно модернізувати застаріле озброєння та прагнути того, щоб воно відповідало сучасним вимогам та було ефективним. ЗСУ в питанні технічного вдосконалення йде двома шляхами: те, що можливо, модернізується — бронетехніка, льотний парк сил та засобів ПС, ВМС, а також закуповуються нові зразки — техніка для Сухопутних військ (поки що в обмеженій кількості). В авіації в нас у цьому сенсі чималі «провисання», хоча саме по бойовій авіації запас на модернізацію є. Тобто маємо дуже обмежені можливості закуповувати нові зразки техніки ПС та ВМС, яка взагалі вважається найдорожчою у світі, тому вимушені робити ставку на модернізацію.

Напрямками, на яких модернізація не спрацьовує, є обладнання засобів зв’язку, РЕБ, безпілотні літальні апарати тощо. Тож ми шукаємо можливість закупівлі іноземних зразків високотехнологічного обладнання чи озброєння, або варіанти їхнього виробництва в Україні у вигляді спільних підприємств, отримання технологій тощо. Цей процес, хоча і з великими зусиллями, рухається, що тішить.

Реформи Міноборони та Генштабу

Є Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України на період до 2020 року, Стратегічний оборонний бюлетень, інші важливі документи, розроблені МОУ та ГШ за сприяння наших іноземних партнерів. У цих документах визначається хід реформування ЗС фактично за стандартами та філософією НАТО, що дозволить зробити нашу армію не тільки сумісною з арміями НАТО, зважаючи на задекларований євроатлантичний курс України, але й ефективною. Тобто якщо ми, наприклад, зараз не можемо назвати терміни вступу України до НАТО, ми маємо розуміти, що ці нормативні документи спрямовані на досягнення найкращих світових стандартів, що відпрацьовані в десятках військових конфліктах найсучаснішими арміями світу. Саме такими є стандарти НАТО.

Стосовно нормативно-правової бази у сфері нацбезпеки та оборони зазначу, що за три з половиною роки було зроблено більше, ніж за всі попередні двадцять п’ять. Врегульовано чимало питань щодо системи застосування Збройних Сил, їхнього забезпечення тощо. Ми відійшли від алгоритму застосування ЗСУ, що будувався на поглядах пострадянського періоду. Життя змусило. Адже варіант гідридної війни ніколи не розглядався. Також ми відійшли від радянської системи опрацювання Воєнної доктрини та переглянули всю систему оборонного планування. Це закріплено відповідним Законом «Про оборонне планування». А алгоритм, введений цим законодавчим актом, дозволяє повністю опрацювати законодавчу базу у сфері оборони, починаючи від стратегічних документів та закінчуючи відомчими програмами розвитку Збройних Сил, їхнього реформування тощо.

Щодо системи забезпечення зазначу, що парламент, ухвалюючи відповідні закони для вдосконалення системи закупок для війська, взяв до уваги потребу в максимально оперативному проведенні відповідних процедур. Зараз можна проводити закупки окремих товарів терміном до шести днів. При цьому система Prozzoro мінімізує корупцію».

 

Філіп Джонс, радник Міністра оборони України, Великобританія:

«Україна повинна використати міжнародні інвестиції, які зараз доступні для сприяння реформам. Якщо цього не зробити — будуть втрачені значні можливості, оскільки ці рівні підтримки навряд чи будуть доступні завжди»

5521_p_07_img_0002«Починаючи з 2014 року, Збройні Сили України значно розширили свої можливості. Відбулися зміни, що зміцнили ЗСУ та поліпшили здатність реагувати на зовнішню агресію. Очевидно, що програми тренувань за допомоги міжнародного співтовариства, зокрема операція ORBITAL у Великобританії, продовжують позитивно впливати на розвиток українського війська. Громадянське суспільство все ще відіграє важливу роль у підтримці військ в АТО. Всі ці зусилля, що мають позитивний тактичний та операційний вплив, тепер мають бути перетворені на стійкі зміни, і для цього потрібен серйозний і систематичний підхід до оборонної реформи шляхом досягнення цілей, поставлених Президентом України і викладених у Стратегічному оборонному бюлетені.

Я часто чую від деяких колег, що неможливо реформувати військо, поки воно задіяне в конфлікті. Я не згоден. Реалізація реформ необхідна для подальшого розвитку досягнутого на сьогоднішній день прогресу і забезпечення стійкого позитивного ефекту шляхом відходу від пострадянських методів ведення справ, шляхом зміни інституцій, де це необхідно, та впровадження сучасної політики і процесів. Професійний розвиток є запорукою успіху і солдата на фронті, і державного службовця, що працює в Міноборони. Україна повинна використати міжнародні інвестиції, які зараз доступні для сприяння реформам. Якщо цього не зробити — будуть втрачені значні можливості, оскільки ці рівні підтримки навряд чи будуть доступні завжди.

Я дійсно бачу, що відбуваються хороші речі. Наприклад, проводиться належна робота з модернізації оборонного планування та бюджетування. Така модернізація забезпечить більшу узгодженість та прозорість в ухваленні рішень, гарантуючи, що кожна гривня буде ефективно витрачена для того, щоб військові могли виконувати свої обов’язки. Реалізація системи Prozzoro допомогла модернізувати деякі аспекти закупівель, при цьому прискоривши процес придбання продовольства для ЗСУ. Застосування таких підходів і в інших сферах закупівель підвищує рівень управління, прибираючи непотрібні таємниці. Також приємно бачити, що робота, яку очолює Офіс реформ у МО, починає впливати на модернізацію військової медичної системи зверху вниз. Поліпшення добробуту військ є моральним зобов’язанням.

Існують й інші приклади змін на краще. У цілому реформування відбувається крок за кроком. Але, на мою думку та на думку міжнародної спільноти, прогрес необхідно прискорити, щоб досягнути цілей реформування Стратегічного оборонного бюлетеня до 2020 року».

 

Матеріал підготував Вадим КОВАЛЬОВ

Схожi записи: