Як уберегти життя наших вояків від ворожих мін

 Жовтень 2, 2017

5519_p_13_img_0001Забезпечення протимінного захисту є одним із головних завдань, які стоять при розробці нових та модернізації існуючих  бойових броньованих машин (ББМ)

Характер прогнозованих бойових дій був і залишається тим фактором, який визначає вимоги до військової техніки. І якщо донедавна для бойових броньованих машин вирішальне значення мали вогнева міць та маневреність, то останнім часом пріоритет змістився в бік захищеності, яка забезпечує живучість бойової техніки та є найважливішою умовою при виконанні бойових завдань

Досвід застосування ББМ у районі антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях свідчить про те, що, крім традиційних завдань із забезпечення балістичного захисту екіпажу й десанту від вогню стрілецької зброї та ураження гранатами ручних протитанкових гранатометів, гостро постає питання збереження життя особового складу в разі підриву бронеавтомобіля на мінно-вибухових пристроях як промислового виробництва, так і саморобних. Розв’язанню цієї проблеми сприяє вдосконалення системи комплексного пасивного протимінного захисту ББМ.

ДОВІДКА «НА»

Широке застосування мінно-вибухових пристроїв зумовлено їхньою високою ефективністю за незначної вартості й простоти застосування.

За статистикою, втрати особового складу внаслідок спрацювання мінно-вибухових пристроїв промислового виробництва та саморобних у воєнних конфліктах другої половини ХХ — початку ХХІ ст. становлять від 13 до 57%. Зокрема аналогічні втрати військ під час В’єтнамської війни становили 13%, під час Корейської війни — 50%, війни в Афганістані — 30%, капманії в Чеченській Республіці — 24%, війни США в Іраку та Афганістані — майже 57%.

Основними ушкодженнями в разі мінно-вибухових поранень є травми нижніх кінцівок, внутрішніх органів і голови.

За характером ураження розрізняють підриви мінно-вибухових пристроїв під днищем або під колесом ББМ. Наприклад, імовірним наслідком підриву вибухового пристрою під днищем може бути порушення цілісності корпусу ББМ та ураження екіпажу через динамічні навантаження, які перевищують гранично допустимі, й дії ударної хвилі та осколкового потоку. В разі підриву під колесом найчастіше втрачається рухливість бронемашини, а основним чинником ураження екіпажу стають динамічні навантаження. До речі, за статистикою, більшість застосовуваних у наш час вибухових пристроїв мають потужність від 6 до 8 кг у тротиловому еквіваленті. Саме такі показники є орієнтиром для конструкторів під час створення захисту для нових зразків ББМ.

— Уразі підриву ББМ на мінно-вибухових пристроях, елементи її конструкції набувають прискорення, яке передається на членів екіпажу. Вплив прискорень на організм людини залежно від їхнього кількісного рівня може бути різним: від легкої контузії аж до летального наслідку, — розповів науковий співробітник ЦНДІ ОВТ ЗСУ Леонід Давидовський. — Для підвищення ефективності системи комплексного пасивного протимінного захисту ББМ на сьогодні застосовують такі конструктивні заходи: модульність конструкції, збільшення кліренсу, зміну форми днища, використання захисних протимінних екранів та енергопоглинальних сидінь.

Одним із перспективних заходів оперативного підвищення пасивного протимінного захисту нинішніх зразків ББМ (з унесенням незначних змін у конструкцію) і тих, які тільки створюють, є встановлення захисних протимінних екранів (ЗПМЕ).  Ця перспективна ідея належить начальнику лабораторії ЦНДІ ОВТ ЗСУ Сергію Бісику і вже втілена в життя на прикладі бронетранспортера БТР-4. Суть її полягає в тому, щоб основна частина вибухового навантаження сприймалась дискретними захисними елементами, при цьому частина енергії ударної хвилі та продуктів детонації мінно-вибухового пристрою відбивається ЗПМЕ, завдяки його спеціальній геометрії, інша частина — поглинається під час деформування захисного екрана, а решта перетворюється у вертикальне прискорення як самого екрана, так і корпусу ББМ в цілому. Завдяки використанню методів математичного моделювання й натурним випробуванням моделей (макетів) корпусів ББМ та елементів системи комплексного протимінного захисту, науковці дослідили вплив способу кріплення ЗПМЕ до корпусу ББМ і матеріалів його виконання на значення максимальних вертикальних прискорень у разі підриву на мінно-вибуховому пристрої. Наприклад, пріоритетною схемою побудови захисного екрана є його виконання у вигляді листа, який кріпиться до корпусу ББМ у напрямних, що допускають його рух у поперечному напрямку. Це дає змогу зменшити значення вертикальних прискорень корпусу ББМ порівняно із жорстким кріпленням екрана у 2–2,5 раза. Застосування такої конструкції полегшує можливість використання енергопоглинальних матеріалів поміж штатним днищем і ЗПМЕ. Також перевагою такого екрана є забезпечення високої ремонто-придатності, адже після підриву ББМ його може бути швидко замінено на новий. Окрім того, менша кількість зварювальних з’єднань полегшує його виготовлення. Підвищенню рівня протимінної стійкості ББМ сприяє застосування ЗПМЕ, виготовлених з алюмінієвого сплаву, який має меншу масу порівняно зі стальним захисним екраном з однаковим рівнем протимінної стійкості.

Щоб забезпечити живучість сучасного бронеавтомобіля, бокові сторони нижньої частини його корпусу виготовляють із невеликим нахилом, який візуально нагадує латинську літеру V. Така особлива V-подібна в районі ходової частини форма корпусу ББМ спроможна змінювати напрям ударної хвилі в разі підриву автомобіля на мінно-вибуховому пристрої.

На етапі закладання проектних рішень науковці моделюють деформації та руйнування елементів корпусу ББМ, які, імовірно, можуть виникати внаслідок підриву ББМ. Завдяки цьому з’являється можливість заздалегідь посилювати виявлені слабкі місця.

Іще одним конструктивним рішенням, спрямованим на підвищення живучості бронемашини та забезпечення збереження життя екіпажу й десанту, є створення міцної кабіни-капсули. Така капсула надійно захистить екіпаж тоді, коли інша частина машини зазнає руйнування. На думку фахівців, зміцнення не всієї машини, а тільки кабіни дасть змогу помітно знизити загальну масу й забезпечить із великим ступенем імовірності виживання особового складу.

Також шляхом підвищення протимінного захисту бронеавтомобіля може стати встановлення протимінних енергопоглинальних сидінь. Їхнє завдання — мінімізувати максимальне прискорення, яке виникає внаслідок впливу енергії вибуху. Тому головну роль тут відіграє не стільки конструкція сидіння, скільки встановлення в місцях його кріплення елементів, що поглинатимуть енергію вибуху й перетворюватимуть її на енергію пластичної деформації матеріалу. Основними параметрами, які визначають ефективність роботи енергопоглинального елемента, є сила його спрацювання (визначають допустимим навантаженням людського організму) і максимальний хід (визначають конструктивними обмеженнями бронеавтомобіля). Важливо, щоб ці параметри мали оптимальні значення, які б не дозволяли енергопоглинальному елементові спрацьовувати в разі руху бронеавтомобіля в штатному режимі, наприклад, по пересіченій місцевості або під час подолання природних перешкод. У сучасних бронемашинах виробники кріплять сидіння до борту або даху. Розрахунки науковців довели, що такі конструктивні рішення суттєво зменшують імовірність травмування особового складу в разі підриву. Тож надання пріоритету одному з варіантів залежить тільки від конструктивних особливостей бронеавтомобіля. Спеціальні розрахунки довели доцільність застосування підставки для ніг, адже за її наявності ймовірність перелому гомілки бійця зводиться до мінімуму, тоді як без неї за розташування ніг на підлозі ймовірність травмування нижніх кінцівок є дуже високою.

Фахівці ЦНДІ ОВТ ЗСУ постійно аналізують світовий досвід, причини й характер травмування особового складу екіпажів бойових броньованих машин унаслідок підриву на мінах та саморобних вибухових пристроях за умови збереження цілісності корпусу автомобіля. Це дає змогу формувати та оперативно уточнювати вимоги до протимінного захисту вітчизняних броньованих машин.

Андрій ЛИСЕНКО

Схожi записи: