Керченська протока: Росія перейшла ще одну межу

 Жовтень 1, 2017

5519_p_19_img_0001Відповідно до наказу Мінтранспорту РФ від 07.07.2017 року та розпорядження капітана морського порту Керч (!) російські окупанти в односторонньому порядку обмежують морське судноплавство в Керченській протоці. Таким чином Кремль фактично приватизує протоку у власних імперських інтересах

Іншими словами, РФ обмежує судноплавство в Керченській протоці. Країна-агресор перейшла ще одну межу.

Унаслідок цих протиправних дій українські компанії та їхні торговельні партнери вже зазнають матеріальних збитків. За офіційною інформацією, фінансові втрати Маріупольського та Бердянського портів тільки за 23 доби заборони судноплавства становлять понад 130 млн грн.

Загалом заборона судноплавства, встановлена розпорядженням Міністерства транспорту РФ, є правовим нонсенсом, оскільки грубо порушує положення вищих за статусом міжнародних угод, раніше ратифікованих Держдумою РФ.

Річ у тім, що відповідно до ст. 37–39 Конвенції ООН про Міжнародне морське право (UNCLOS) Керченська протока є «протокою для міжнародного судноплавства» (або міжнародна протока) з відповідним статусом. Згідно з положеннями UNCLOS, суднам, які слідують до українських портів в Азовському морі та зворотно, не можуть чинитися будь-які перешкоди у проході Керченською протокою.

Конвенція ООН про Міжнародне морське право  (UNCLOS) була ратифікована Верховною Радою України, Державною Думою РФ та ще 153 країнами світу.

Документом передбачено, що міжнародні протоки — це природні морські проходи, що з’єднують між собою частини одного і того ж моря чи окремі моря і океани. У них усі судна і літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод. Транзитний прохід у даному випадку є здійсненням свободи судноплавства і прольоту виключно з метою безперервного швидкого транзиту через протоку. Утримуватися від використання сили або її застосування проти держав, що межують з протокою, і, крім того, від будь-якої діяльності, безпосередньо не пов’язаної зі звичайним порядком безперервного і швидкого транзиту через протоку або над нею. Держави, які межують з протоками, не повинні перешкоджати транзитному проходу або припиняти його.

Тому будь-які нові правила й нововведення або обмеження судноплавства у Керченській протоці — це суб’єкт тільки міжнародних договорів і угод, обов’язково за участю компетентної міжнародної організації та України. Але Росія і далі продовжує дестабілізовувати безпекову ситуацію в Чорноморсько-Азовському регіоні та ігнорувати норми міжнародного права.

З досвіду «гібридних відносин» з РФ можна дійти висновку, що для захисту прав України  потрібно використовувати весь можливий інструментарій сил та засобів.

— Певний ефект і насамперед міжнародну підтримку можна досягти тільки рішучими кроками України. Належить офіційно проінформувати Міжнародну організацію мореплавців (структура ООН) про ситуацію, яка склалася навколо Керченської протоки, та домогтися, щоб РФ повернулася у «правове русло» Конвенції ООН про Міжнародне морське право, — вважає заступник начальника штабу командування ВМС ЗС України з питань євроатлантичної інтеграції капітан 1 рангу Андрій Риженко.

Якщо такі «односторонні» обмеження продовжуватимуться надалі й якщо міст через Керченську протоку все ж таки збудують, це буде відчутним ударом по українській економіці. Адже, за задумом окупантів, конструкція керченського мосту взагалі не передбачає рух під ним великих суден. Тож після завершення будівництва прохід через протоку до портів Маріуполя й Бердянська буде можливий лише для кораблів меншої висоти, довжини й рівня осадки.

Міністерство закордонних справ України вже висловило протест у зв’язку з запровадженням Російською Федерацією заборони судноплавства через Керченську протоку протягом серпня та вересня 2017 року та вкотре наголосило на протиправності таких дій.

«Будівництво мосту через Керченську протоку є незаконним відповідно до міжнародного права, оскільки Україна, як прибережна держава по відношенню до Кримського півострова, не надавала згоди на таке будівництво. Викликає глибоке занепокоєння також негативний вплив, який будівництво може завдати навколишньому середовищу та навігації через протоку. Запровадження Російською Федерацією в односторонньому порядку обмеження на морське судноплавство через Керченську протоку є черговим грубим нехтуванням Російською Федерацією нормами міжнародного права», — йдеться в повідомленні МЗС України.

Будівництво Росією моста через Керченську протоку створює нові загрози для національної безпеки України, адже перекриття протоки після встановлення залізничної арки обмежить рух українських суден і завдасть збитків українським портам.

Про це повідомили в Центрі досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Москва фактично запроваджує суттєві обмеження за габаритами суден, які проходитимуть Керченською протокою після встановлення залізничної арки.

Наприклад, у зв’язку з висотою арки над рівнем моря в 35 метрів надводний габарит судна має бути не більше 33 метрів. Це виключає проходження протокою суден типу Panamax — їхній надводний габарит становить 37,5 метра. Підрахунки українських експертів свідчать, що збитки українських портів лише через це обмеження становитимуть величезні цифри. У випадку Маріуполя це близько 25–30% усієї портової перевалки!

Крім цього, фінансових збитків українські компанії будуть зазнавати і надалі, якщо Росія продовжуватиме односторонні перекриття протоки у зв’язку з роботами зі встановлення арки.

Слід зазначити, одна доба стоянки судна перед протокою в очікуванні відкриття проливу оцінюється в 20 тисяч доларів США. Враховуючи щоденний трафік суден через протоку на рівні 70–90 суден на добу, неважко підрахувати збитки, які прямо впливають на ціну фрахту та економічну привабливість регіону в цілому, вважають експерти.

Відповідна нота протесту була надіслана російській стороні.

Нагадаємо, що Україна ініціювала позов проти Росії відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці. Питання будівництва керченського мосту — лише одне з багатьох, яке розгляне міжнародний арбітражний суд за українським позовом. Але підготовка до розгляду розпочнеться тільки 2018 року.

Віталій ПАНЧИШИН

Схожi записи: