Війна інколи «наздоганяє» її ветеранів у мирному житті

 Вересень 30, 2017

5519_p_16_img_0001pp Як подолати посттравматичний синдром: про системну допомогу бійцям АТО у ЗС України та іноземний досвід

Вони захищають нашу країну, а по поверненні з війни продовжують воювати із собою. Та через суспільні стереотипи відмовляються від консультацій у психологів і реабілітації, тим самим погіршуючи свій стресовий стан до хронічного. ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) — реакція на екстремальні події, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини… Це питання дедалі частіше обговорюється в суспільстві та отримує неоднозначні оцінки. Держава працює над створенням єдиної Програми реабілітації бійців, але поки що найбільш системно психодіагностикою та реабілітацією захисників країни займаються лише у Збройних Силах

…Старший лейтенант Олег Н. під час участі в АТО пройшов найгарячіші точки. В пам’яті назавжди закарбувався літній ранок 2016-го. Потужний обстріл. Раптом до окопу влітає 120-мм міна. Двоє Олегових товаришів загинули миттєво, троє — отримали важкі поранення, йому ж дивом вдалося вберегтися.

Після госпіталю від реабілітації офіцер відмовився.

— Голова боліти перестала, тож поїхав додому. Завжди вважав, що справжні бійці не ходять до психологів, — зізнається офіцер.

Удома його чекали кохана дружина і донька. Та ні радість зустрічі, ні їхня любов і турбота не позбавили Олега жахливих спогадів.

Перед очима офіцера щоразу виринали криваві картини війни, скалічені побратими, ввижався ворог. Пригадує, як одного разу задрімав перед телевізором. Дружина тихенько витягала пульт… Отямився, коли вона із заломленою рукою і розбитим обличчям вже лежала, притиснута до підлоги. У лікарні діагностували подвійний перелом кінцівки. Олег, який до того жодного разу не піднімав руку на жінку, зненавидів себе.

— Зібрав необхідні речі та пішов у госпіталь. Пролікувався, з’їздив до санаторію. Почав розуміти, що зі мною відбувалося і як цього можна позбутися, — розповідає Олег.

Зараз офіцер розуміє, що реабілітація життєво необхідна не лише йому, а й його рідним.

Згідно зі статтею 11 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зміни внесені ще 2015 року), військовослужбовцям після повернення з району бойових дій надається обов’язкова психологічна реабілітація. Однак є складнощі. Зокрема нині у Державній службі у справах ветеранів АТО, за словами начальника відділу соціальної, професійної адаптації та психологічної реабілітації Наталії Грицун, зареєстровано лише 16 тисяч бійців, які повернулися з війни. Де решта шукають допомоги та чи шукають її взагалі, сказати важко. На думку уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інші захворювання під час участі в АТО Вадима Свириденка, проблема пчолягає в тому, що на даному етапі в Україні немає єдиної програми з реабілітації учасників АТО. З початку 2015 року видано чимало законодавчих актів щодо різних форм реабілітації бійців. У кожному з них прописано, «що» має бути зроблено, але в жодному ні слова про те, «як саме». Указом Президента від 06.06.2016 р. № 240/2016 було введено в дію рішення РНБОУ «Про Стратегічний оборонний бюлетень України», де було вказано на необхідність створення системи психологічної та медичної реабілітації військовослужбовців. Однак вона може почати функціонувати хіба що 2020 року — нині все на рівні проектів…

Водночас найбільш комплексно проблема реабілітації ветеранів АТО врегульована у Збройних Силах. Зокрема наказом Міністра оборони визначено перелік захворювань, які мають показання до санаторного лікування та медичної реабілітації у військових санаторно-курортних закладах. Іншим наказом затверджено Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців ЗСУ, які брали участь в АТО. Встановлено: реабілітаційні заходи проводяться з усіма військовослужбовцями зі складу військових частин, що проходять відновлення боєздатності, у зв’язку зі значною поширеністю стресових розладів серед військовослужбовців.

Як пояснив начальник управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Сергій Грилюк, етап психофізіологічної діагностики та психокорекції у військовослужбовців починається не пізніше, ніж за тиждень до виведення підрозділу з району проведення АТО.

— Не потрібно розкидатися діагнозами. За іноземним досвідом лише 20% особового складу мають ознаки ПТСР. Чіткий діагноз мають від 2 до 5%. Решта можуть впоратись самі. Їм просто потрібна допомога психологів, — розповідає Сергій Грилюк.

Як зазначив заступник директора Військово-медичного департаменту МО України — начальник лікувально-евакуаційного відділу полковник медичної служби Олексій Барбазюк, після лікування бійці за висновками військово-лікарської комісії отримують направлення на реабілітацію до санаторно-курортного закладу.

При цьому в Міноборони існує розмежування понять «психологічної» та «медико-психологічної» реабілітації.

— Медико-психологічна реабілітація стосується зокрема тих військовослужбовців, які отримали поранення, ампутацію чи мають визначений діагноз ПТСР. У цьому разі путівка може бути надана військовослужбовцям (крім строкової служби), членам їхніх сімей, членам сімей загиблих військовослужбовців, ветеранам війни з числа військовослужбовців, ветеранам Нацгвардії та органів внутрішніх справ, супроводжуючим інвалідів війни І групи (без права на лікування), працівникам ЗСУ.

Строк медичної та медико-психологічної реабілітацій у санаторіях визначається висновком ГВЛК і становить 14–21 день. За потреби він може бути продовжений на 10 днів. Але й тут є нюанси.

— Чимало бійців відмовляються від реабілітації у спеціалізованих закладах, обираючи відпустку за станом здоров’я, яка передбачена наказом Міністра оборони №402. Ми не маємо права не прийняти такий рапорт військовослужбовця. Єдине, що залишається, — інформувати про ризики, — роз’яснює Олексій Барбазюк.

Аби подолати цю проблему, на думку Сергія Грилюка, психологічна реабілітація має відбуватися не під час відпустки, а під час службового відрядження. Так, уже з середини жовтня стартує спільний пілотний проект ГШ ЗСУ та Міноборони в рамках виконання наказу Міністра оборони України з психологічної реабілітації бійців після виведення їх з району АТО. В його межах психофізіологічну діагностику пройдуть 100 військовослужбовців, після чого поїдуть до навчально-спортивної бази «Тисовець», де відкрито відділ психологічної і спортивної реабілітації. Там їх розіб’ють на групи, з кожною з яких працюватиме психолог.

— Ми проаналізували досвід із подолання ПТСР 18 країн світу. Виокремили тілесно орієнтовану терапію, — розповідає Сергій Грилюк. — У жодному разі не треба робити з бійців, які повернулися з війни, хворих. Психологи на відміну від психіатрів не ставлять діагнозів, а шукають «місток». Жодна країна світу не вважає учасників бойових дій пацієнтами. Вони гідно несли свою службу на війні, тож зможуть гідно повернутися у суспільство й адаптуватися в ньому. Головна умова — знайти мотивацію. Без неї не працюватиме жоден метод. Психолог має допомогти в цьому, тобто дати бійцю не «рибку», а «вудку».

Згідно з концепцією захисту психічного здоров’я населення України наголос має робитися не стільки на лікуванні, скільки на збереженні психологічного здоров’я бійців. І в цьому плані профілактика завжди ефективніша за лікування. Але нині нею, на жаль, серйозно займаються лише три країни світу — Ізраїль, Хорватія і США. Адже в цих країнах добре знають, скільки життів може забрати «тихий» ворог. Їхній досвід, сподіваємося, допоможе нашій країні, якій також довелося зазнати жахіття війни, обійтися значно меншими втратами.

Ольга МОСЬОНДЗ

Схожi записи: