Інформаційна війна проти України змінює форму, але її мета залишається незмінною — руйнування нашої держави

 Вересень 9, 2017

5516_p_13_img_0001_1Нещодавно звернув увагу на зміну риторики кремлівських пропагандистів щодо України. Якщо раніше з їхніх уст лунала відверта брехня з елементами жахів та фантастики про розіп’ятих немовлят, зґвалтованих літніх жінок та смажених снігурів, то зараз наголос робиться на розхитуванні ситуації всередині нашої країни

З цією метою, приміром, російські ЗМІ щодня поширюють інформацію, що звичайні українці втомилися від війни й політики «київської хунти» та знов мріють про повернення в обійми «братської» Росії. Саме задля того й організовуються провокаційні акції, присвячені різноманітним історичним датам і подіям. Наприклад, 9 травня в Україні марш пам’яті так званого Безсмертного полку фактично був перетворений Кремлем за участю місцевої «вати» на демонстрацію, спрямовану на мобілізацію проросійських колаборантів під гаслом відродження непорушного союзу братніх республік, а фотографії померлих героїв Другої світової війни стали просто ширмою для прикриття потужної антиукраїнської кампанії на підтримку політики Путіна.

На жаль, ці спроби впливу на українське суспільство не припиняються. Ось і нещодавно до редакції нашої газети звернулися військовослужбовці однієї з бригад Одеського гарнізону з проханням звернути увагу та відреагувати на прояви інформаційного зомбування і введення громадян в оману кремлівською пропагандою. Йдеться про численних ветеранів-афганців, які раптово з’явилися та заспівали в багатьох місцях Одещини.

Привокзальна площа Одеси завжди є велелюдною, а в літній період — ще більше. Саме тут починають знайомитися з південною Пальмірою тисячі відпочивальників з усієї України та ближнього зарубіжжя. Щоправда, віднедавна увагу людей, які опинилися на Привокзальній, привертає ще й група співаючих «ветеранів афганської війни». Це три-чотири чоловіки, одягнені в однакові однострої часів «афганської» війни під прапорами ВДВ, з емблемою 28-ї бригади і плакатом «Ніхто, крім нас». Поруч з ними скринька з табличкою «Допомога інвалідам, ветеранам війн і сім’ям загиблих в Афганістані та інших військових конфліктах». При цьому наголос робиться на музичну частину дії. З динаміків лунає переважно пацифістський репертуар із домішкою депресивного «антимілітарі» і виключно російською мовою. До речі, запам’яталися слова з пісень: «Вибираючи війну, нікому ти не віриш, нікого ти не любиш», «Вбивати нікого не хотів я і не вистрілив навіть жодного разу…», «Сльоза набігла і поранила мене, серця кров’ю обливаючи, російські хлопці чисті душею…» та інше в цьому ж дусі. Після п’яти хвилин прослуховування такого депресивного «молебню» хочеться ридати. Причому кількість таких «співаків» зростає й вже не обмежується лише Привокзальною площею. Розташовуються вони, як правило, в найбільш людних місцях. Їх привозять туди вранці мікроавтобусами, а ввечері відвозять. До складу груп входять дві-три або чотири особи, одна з яких грає роль вокаліста, решта — масовка з «ветеранів» із воєнним і життєвим досвідом. Але під час спілкування з ними виявляється, що старшому з них лише трохи більше 40 років. Іншими словами, вони є хіба що ровесниками введення радянських військ в Афганістан далекого 1979 року.

Люди реагують на їхні пісні по-різному, але більшість чомусь не асоціює їх саме з «афганською» війною.

— Ось що проклятуща війна з людьми робить, — ділиться враженнями з оточуючими 50-річна жінка. — Підбурили братів на братів кляті олігархи.

— Давно треба все це припиняти. З Росією необхідно дружити, а не воювати! Скільки можна кров проливати, — підтримує її літній чоловік.

— Про це ви Путіну скажіть, — не витримує мій товариш по службі, до речі, воїн-«афганець». — Ми зараз не афганську, а свою землю від російських агресорів захищаємо, а війну цю саме російські «брати» й розпочали 2014 року, коли окупували Крим і частину Донбасу.

Обивателі після цих слів миттєво замовкли.

— Хлопці, а ви до війни в Афганістані яким боком? — запитуємо ми співаків. — Адже, зважаючи на ваш вік, ви тільки народилися, коли вона вже закінчилася, або були ще школярами.

Після цих слів ряджені почали нервувати та відповіли, що вони є членами якогось військово-патріотичного об’єднання і просто в такий спосіб підтримують ветеранів-«афганців». А далі між нами відбувся такий діалог.

— А чому ви в одностроях і що це за нагороди у вас на грудях?

— Це антураж.

— Тобто обман?

— Ні, сценічний образ такий, — зухвало відповіли вони.

— А чому українських пісень не співаєте?

— Тому що наш репертуар затверджений спілкою «афганців».

Також ми не отримали відповіді на запитання, хто надав дозвіл на використання символів бойової 28-ї бригади, чимало військовослужбовців якої віддали життя на війні саме з російськими агресорами. В підсумку на нашу вимогу символіка 28-ї та скринька для збору коштів незрозуміло для кого були вилучені. А як ще діяти, коли відповіді на наше запитання про те, кому фактично призначені ці гроші, ми від фейкових «афганців» не отримали.

— А дозвіл у вас на здійснення такого роду діяльності є? — перепитали ми «співаків».

— Так, є, — почули у відповідь та побачили продемонстрований ними папір за підписом керівника товариства ветеранів афганської війни однієї з областей, в якому зазначено, що ця творча група «Салам» була створена для популяризації військово-патріотичної пісні з правом проведення концертів, конкурсів і семінарів.

Своєю чергою ми викликали працівників поліції і попросили їх з’ясувати, на якій підставі ці люди проводять дану акцію і збирають кошти. Вони перевірили документи «афганців», поставили їм декілька запитань і ретирувалися, мовляв, з документами в тих усе гаразд, а моральний аспект справи не в їхній компетенції.

У подальшому на наше прохання цю ситуацію прокоментували в СБУ Одеської області. Зокрема представник по роботі з інформаційними загрозами зазначив, що діяльність цих ветеранських організацій знаходиться під контролем, а вказані нами факти будуть перевірені та вжиті відповідні заходи. Представник СБУ також зауважив, що наразі в Україні спостерігається черговий етап інформаційної війни, специфікою якого є психологічна агресія, побудована на обмані та маніпуляції громадською думкою, запереченні та зневажливому ставленні до української державності, синхронізації інформаційної агресії та бойових дій проти України. А головним завданням таких інформаційних психологічних операцій є деморалізація населення України, особового складу Збройних Сил України, формування у громадян України та Росії викривленого бачення подій та створення ілюзії масової підтримки дій Російської Федерації населенням деяких регіонів нашої країни.

Сподіваємося, що цей черговий кремлівський проект інформаційної війни проти України захлинеться. Головне — викорінювати такі явища на самому початку, адже ми пам’ятаємо, що війна на Сході країни та окупація Криму почалися не з артилерійських обстрілів і танкових атак регулярної армії РФ, а з активної роботи її пропагандистської машини.

Олександр КІНДСФАТЕР

Схожi записи: