«Раніше міняли техніку взводами, нині — батальйонами»

 Серпень 19, 2017

5513_р_12_img_0001

Модернізація танків, які нині надходять до війська, відбувається за трьома напрямками: озброєння, маневреність, захищеність.

Спочатку війни до середини 2015 року наші танкові частини зазнали певних втрат — як бойових, так і не бойових. Останні нерідко були викликані порушеннями правил експлуатації техніки, пожежної безпеки та іншими причинами. Частину проблем було з’ясовано та усунуто, над іншими триває робота.

Нині ЗМІ поширюють чутки про некомплект техніки в частинах. Як повідомив заступник начальника ЦБТУ Озброєння ЗСУ полковник Володимир Дудар, це зумовлено передусім різким збільшенням новостворених частин і танкових бригад, а також введенням танкових підрозділів до складу Високомобільних десантних військ.

Саме тому ухвалено рішення про прийняття на озброєння танків Т-72 і Т-80, що розподілені за родами військ відповідно до їхньої специфіки. Так, десантники отримали високошвидкісні Т-80, в яких готовність до бойового застосування становить близько однієї хвилини (газотурбінний двигун не вимагає попереднього розігріву). На озброєнні механізованих бригад стоять Т-72 і Т-64. Плюс у тому, що мобілізовані військовослужбовці, а нині контрактники раніше служили саме на цій техніці.

Основним танком ЗСУ є Т-64 і його модифікації Т-64БВ та БМ «Булат». Із БМ «Булат», зокрема, в одній із бригад у ході експлуатації нерідко виявлялися деякі проблеми. Найчастіше вони обумовлені тим, що серед призваних до війська танкістів небагато тих, хто знається на цій техніці. Неправильна її експлуатація часто призводила навіть до виходу з ладу двигуна.

Модернізація танків нині йде за трьома основними напрямками: озброєння, маневреність, захищеність. З урахуванням усіх бюрократичних зволікань офіцерам ЦБТУ вдалося істотно скоротити терміни отримання дозволу на використання нових приладів і обладнання. Так, після проведення випробувань у грудні 2016 року нові прилади встановлено на машини вже навесні 2017-го. Таким чином, термін допуску техніки до експлуатації скорочено буквально до одного-двох місяців.

Здійснюється модернізація в плановому порядку. Машини, які відпрацювали ресурс, заходять на танкоремонтні заводи для проведення регламентних робіт, у ході яких проводиться дооснащення їх новим обладнанням.

Загалом у ході модернізації проводиться заміна системи управління вогнем. На танки Т-64БВ встановлюється такий самий приціл, як на БМ «Булат» і Т-80УД, із можливістю стрільби снарядом типу «Комбат».

Із огляду на те, що свого снарядного виробництва в Україні поки що нема, роль високоточних снарядів зростає в рази. Під час боїв під Дебальцевим снаряди «Комбат» вражали цілі на відстанях 3600 і 4000 м. Зокрема одним пострілом знищили ворожу машину із ПТУР та влучили прямо у віконце ДОТа. Цей тандемний боєприпас пробиває будь-який динамічний захист. На випробуваннях він показав, приміром, наскрізне пробиття башти танка.

Також на оновленому Т-64БВ у навідника встановлюється тепловізорний приціл. Прилади нічного бачення 3-го покоління монтують на робочих місцях механіка-водія й командира танка. Після їхньої установки машина може діяти як удень, так і вночі. При цьому, що дуже важливо, вночі прилади працюють у пасивному режимі.

Приціли, що встановлюються на танки, українські. Їхній випуск, так само, як і виробництво приладів нічного бачення, вже освоєно. Вони монтуються на бойових машинах на Харківському бронетанковому (ХБТЗ), Київському і Львівському танкоремонтних заводах. Зрозуміло, що про повнокомплектний випуск усього прицільно-спостережного обладнання в Україні поки що не йдеться. Для освоєння виробництва електронно-оптичних перетворювачів і тепловізійних матриць знадобиться років 10–15, а то й усі 20. Стільки чекати ми не можемо, тому частину комплектуючих закуповуємо за кордоном.

На запитання про можливий перехід на озброєння за натовськими стандартами заступник начальника ЦБТУ полковник Володимир Дудар коротко відповів:

— Зараз в Україні вже можуть виробляти гармати різних калібрів, причому вони кращі за продукцію російських заводів, звідки раніше ми їх отримували. У нас може бути вироблена гармата й натовського калібру 120 мм.

Рухливість танка зумовлена в першу чергу силовою установкою, тому глибока модернізація Т-64БВ передбачає заміну силового агрегату й конфігурації моторно-трансмісійного відділення. Ставитиметься нова кришка МТВ з новою системою повітропостачання. Замість двигуна 5ТДФ потужністю 700 к. с. встановлять двигун 6ТД потужністю 1000 к. с., аналогічний тому, який стоїть на Т-80УД «Береза». Цей двигун добре зарекомендував себе у Пакистані у важких кліматичних умовах.

Захищеність танка — один із ключових показників у бойовій обстановці. Як показують результати боїв на Донбасі, нерідко після кількох влучань і спрацьовування динамічного захисту — як «Контакт», так і «Ніж» — танки зберігали боєздатність, продовжували вести бій і перемагали.

Зараз враховано досвід використання обох схем динамічного захисту (ДЗ): вмонтованого динамічного захисту на танках БМ «Булат», що відмінно проявив себе в ході бойових дій, і навісного — на танках Т-64БВ. Виявлено основний недолік вбудованого ДЗ — це низька ремонтопридатність у польових умовах. Для заміни блоків ДЗ необхідна евакуація на завод або на рембазу. У нових машинах цей недолік усунуто: блоки захисту стануть змінними.

Водночас з глибокою модернізацією на заводах проводиться так звана мала модернізація, яка не перевищує 50% вартості капітального ремонту. Першими її пройшли машини, які брали участь у танковому біатлоні НАТО «Сильна Європа». Вони вийшли на змагання з новими системами навігації і зв’язку, тепловізійним прицілом та приладами нічного бачення. Двигун при цьому залишиться рідний — 5ТДФ потужністю 700 к. с.

Разом із тим проводиться модернізація танків Т-72. На Київському заводі на них пропонують встановити двигун В-84, нові приціли, прилади нічного бачення та засоби зв’язку. Для підвищення прохідності сімдесятдвійку «взують» у гусениці від танка Т-80. Їх виробництво вже налагоджено на наших заводах. Окрім цього, встановлюється новий посилений динамічний захист. Що цікаво — карта розміщення елементів динамічного захисту буде єдиною для Т-64, Т-80БВ і Т-72. Його розраховано на захист не тільки від кумулятивного, а й бронебійно-підкаліберного снаряда.

Що стосується БМ «Оплот», то слід нагадати: поставлено завдання наступного року закупити для ЗСУ 10 таких сучасних танків. Вони відрізнятимуться від прийнятих на озброєння 2009 року відсутністю в них комплектуючих російського виробництва.

У легкій бронетехніці основну ставку буде зроблено на «Дозор». Від ходової частини до башти ця бойова машина повністю українська. Іноземні виробники, які привозили в Україну на випробування свої машини, допомогли виявити слабкі сторони наших. Зокрема став у пригоді приклад польської «Ацілли».

Начальник ЦБТУ Озброєння ЗСУ генерал-майор Юрій Мельник зазначив:

— Я вважаю, що їхнє виробництво має бути налагоджено в Україні, адже це розвиток нашої економіки, підвищення зарплати робітників, упровадження нових технологій. Наші конструктори повинні бачити передові зразки, впроваджувати їх у свої розробки.

«Дозор», розробка Харківського конструкторського бюро машинобудування, — хороша машина. Чекаємо на її повну гаму: плаваючу, десантну, командно-штабну, медичну версії.

Якщо брати шасі TOYOTA Land Cruiser, FORD, IVECO й ставити на них броньований корпус, озброєння, то в майбутньому ми матимемо чимало проблем. Провести, припустимо, капітальний ремонт своїми силами не вийде — ніхто не дасть нам повну документацію на ту ж ходову, і ми будемо змушені закуповувати запчастини за кордоном. Через кілька років машина стане «золотою».

Стосовно відновлення танків: змінювати по одній машині в бригаді — не вихід. Раніше ми міняли техніку взводами, зараз — батальйонами.

Олександр Шульман

Схожi записи: