Протистояння безпілотних технологій у небі Донбасу

 Серпень 17, 2017

5513_р_07_img_0001

Особливістю антитерористичної операції на Сході нашої країни стало активне застосування протиборчими сторонами безпілотних авіаційних комплексів. Таке обопільне використання сучасних безпілотників під час бойових дій трапляється чи не вперше в історії локальних війн та збройних конфліктів.

Починаючи з 2014 року в небі Донбасу, крім найпростіших саморобних коптерів, фіксували нові безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) різних класів вітчизняного й іноземного виробництва та серійні зразки, які є на озброєнні армії Російської Федерації

Безумовними перевагами безпілотних літальних апаратів (БпЛА) є малі розміри, низьке радіолокаційне, інфрачервоне та акустичне випромінювання, що значно ускладнює їхнє виявлення й знищення. До того ж використання БпЛА набагато дешевше і безпечніше, ніж літаків і вертольотів.

На початку антитерористичної операції на озброєнні українського війська перебували БпАК тактичної розвідки ВР-2 «Стриж» (з БпЛА Ту-141) та ВР-3 «Рейс» (з БпЛА Ту-143), розроблені в СРСР у 70–80 роках минулого століття (2014-го їх іще активно застосовували). Проте, російсько-окупаційні війська розгорнули в захоплених районах Донецької та Луганської областей сучасні системи ППО та РЕБ, встановивши над цими територіями безпольотну зону й закривши її від аеророзвідки. Відтак 2015 року українській армії довелося відмовитися від подальшого використання в районі проведення АТО не тільки бойової авіації, але й морально та технічно застарілих безпілотних комплексів.

У той час в окупантів дедалі частіше почали з’являтися надсучасні БпАК, звісно ж, російського виробництва, які активно вели розвідку, корегували вогонь артилерії та виконували завдання РЕБ. Такі, як, приміром, «Леер» з БпЛА «Орлан-10», 2012 року прийнятий на озброєння сухопутних військ Російської Федерації. До речі, за інформацією російських інтернет-ресурсів, оборонне відомство країни лише протягом 2009–2010 років витратило на програму розробки безпілотників близько 170 млн доларів.

В Україні перші приватні компанії з виробництва БпЛА створено в 2014–2015 роках. Їхніми засновниками стали вихідці з авіамодельного спорту, підприємці й волонтери. Слід зазначити, що 2013-го фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) спільно з Державним науково-дослідним інститутом авіації розробили перше тактико-технічне завдання до безпілотного авіаційного комплексу тактичного класу (бригадного рівня) для потреб наших ЗС. Із того часу військові науковці розробили близько десяти тактико-технічних завдань до безпілотних авіаційних комплексів усіх класів — від БпАК класу «мікро» до ударних стратегічних комплексів. Тож сьогодні перед вітчизняними виробниками, які розпочинають роботу над новими зразками БпЛА військового призначення, ставлять конкретні вимоги щодо їхніх тактико-технічних характеристик. Приміром, безпілотник-розвідник «поля бою» має безперервно перебувати в повітрі не менше як дві години, приховано вести якісну фото- й відеозйомку як удень, так і вночі на мінімально безпечній для себе висоті, яка гарантує збереження від ураження стрілецькою зброєю та зенітно-ракетними й артилерійськими засобами протиповітряної оборони, передавати отриману інформацію в режимі реального часу на визначену відстань.

Цікаво, що завдяки напрацюванням військових науковців попередньо оцінити результати роботи виробників, у тому числі й закордонних, можливо навіть до початку випробувань БпАК.

— У ЦНДІ ОВТ ЗСУ розроблено низку методик щодо всебічного оцінювання коефіцієнту технічної досконалості перспективних та існуючих безпілотних авіаційних комплексів, зокрема стосовно визначення льотно-технічних характеристик, цільового навантаження й інших. Оцінювання базується на математичних методах і проводиться по більш ніж 70 параметрах. Це дозволяє попередньо визначити технічний рівень зразка до проведення випробувань та надати керівництву Міноборони пропозиції відносно доцільності проведення подальших випробувань на полігонній базі ЗС України, — зазначив тимчасовий виконувач обов’язків начальника науково-дослідного відділу розвитку авіаційної техніки та озброєння науково-дослідного управління розвитку озброєння та військової техніки Повітряних Сил ЗС України ЦНДІ ОВТ ЗСУ підполковник Андрій Зірка.

Враховуючи характер бойових дій, що тривають на Донбасі, особливо затребуваними є розвідувальні безпілотники, які за масштабом дії класифікуються як «поля бою», «малі тактичні» та «тактичні» з відповідними просторово-часовими показниками їх застосування. Такі БпЛА виконують завдання розвідки (передають у будь-який час доби інформацію в режимі реального часу, здійснюють фото- й відеозйомку), корегують вогонь артилерії та допомагають в оцінці результатів вогневих ударів. Наразі в усіх механізованих та артилерійських бригадах українського війська, які виконують бойові завдання на Сході країни, створено спеціальні підрозділи, оснащені БпАК. Наразі доволі ефективно працюють на перемогу над ворогом розвідувальні БпАК («поля бою») вітчизняного виробництва, наприклад, такі, як А1-С «Фурія», Spectator-М, «Мара-2М», «Лелека-100», польський БпАК Fly Eye та ближчий за своїми ТТХ до «тактичних» український БпАК PD-1. Підсистема передачі даних останнього забезпечує значний радіус дії, у тому числі в глибині побудови оборони противника.

В Україні також почато розробку ударних БпАК. Такі комплекси потребують встановлення на них складних систем прицілювання та наведення, а також, враховуючи невелику масу самого літального апарата, розробки спеціальних боєприпасів. Потрібно розуміти, що через мале бойове навантаження такі безпілотники можна використовувати лише для вирішення спеціальних завдань.

Останнім часом набувають популярності ударні БпЛА-«камікадзе» одноразової дії. Таким є, скажімо, БпЛА Warmate спільної розробки польської компанії WB Electronics та ПАТ «ЧеЗаРа». Радіус дії та бойове навантаження такого апарата дозволяє вражати визначені цілі на лінії бойового зіткнення й у ближній глибині побудови порядків противника. Наведення безпілотника на ціль оператор здійснює з переносного пульта управління.

У рамках науково-технічного супроводження створення безпілотних авіаційних комплексів фахівці ЦНДІ ОВТ ЗСУ встановили тісну співпрацю з усіма розробниками та виробниками таких комплексів в Україні. До речі, нині в країні подібних підприємств не менше як десять. Підвищенню ефективності співпраці сприяє робота науковців у районі проведення АТО у військових підрозділах, де безпосередньо проходять підконтрольну експлуатацію безпілотні авіаційні комплекси. Саме в бойовій обстановці, в умовах впливу ворожих засобів РЕБ можливо об’єктивно оцінити здатність БпАК виконувати завдання. Крім того, вони постійно здійснюють моніторинг світових тенденцій розвитку безпілотних авіаційних комплексів, аналіз технічних рішень, що застосовуються в БпАК закордонного виробництва, в тому числі тих, що є на озброєнні у противника. Накопичений таким чином досвід згодом трансформується в конкретні пропозиції щодо подальшого удосконалення власної безпілотної техніки, а також методів боротьби з ворожими БпЛА.

Наприклад, за статистикою, від початку проведення АТО підрозділами української армії за допомогою стрілецької зброї та зенітно-ракетними й артилерійськими засобами протиповітряної оборони збито вже понад 70 БпЛА противника. Щоправда, на практиці виявити і знищити таким чином безпілотник доволі важко. Альтернативою знищення безпілотного апарата є перешкоджання виконанню його завдань шляхом придушення засобами РЕБ командного радіоканалу, по якому оператор ним управляє, та сигналів навігаційної системи самого БпЛА. І навпаки, необхідно подбати про створення закритого каналу управління на своїх безпілотниках, щоб убезпечити їх від аналогічної дії ворожих засобів РЕБ.

У цілому ж успішний досвід застосування БпЛА в районі проведення АТО засвідчує перспективність подальшого розвитку цього виду військової техніки, без якого сьогодні вже неможливо уявити Збройні Сили України.

Андрій ЛИСЕНКО

Схожi записи: