Боротьба за живучість корабля — досвід моряків Її Величності

 Серпень 3, 2017

5511_p_17_img_0002_1…На борту британського есмінця DUNCAN, який пришвартувався на морському вокзалі Одеси, розгорнуто кілька навчальних точок. Група військових моряків із різних українських кораблів уважно слухає британських колег.

— Якщо борт корабля пошкоджено й у відсіки потрапляє вода, ми маємо лише кілька хвилин, щоб відреагувати на небезпеку, — починає заняття британський інструктор.

Він показує на дерев’яні бруски, металеві скоби, різноманітні інструменти, за допомогою яких можна швидко задраїти пробоїну. Далі інструктор докладно розповідає, як саме застосовують цей аварійний матеріал.

Незначні отвори забивають дерев’яними клинами. На пробоїни більшого розміру накладають дерев’яний щит із дощок. До внутрішнього краю щита приставляють зовнішній торець упору (колоду або брусок), протилежний кінець якого приставляють до найближчої надійної перегородки. Для скріплення всієї системи упор із внутрішнього торця підбивають дерев’яними клинами, з’єднавши згодом як клини, так і упори залізними скобами. Водночас британські моряки поетапно демонструють усі вищезазначені дії.

На другому навчальному місці рівними рядками розкладено вогнестійкі костюми, ізолювальні протигази тощо. Моряки Її Величності кажуть, що вогонь для них — то не найбільша небезпека. Дим від пожежі — от справжній убивця. Тому вони застосовують протигази з балонами, наповненими повітрям. В Україні з радянських часів використовують хімічні протигази ІП-5, принцип дії яких ґрунтується на властивості супероксида калію й натрію виділяти кисень під час взаємодії з вуглекислим газом. Також в арсеналі британців є спеціальні тепловізори, які дають змогу визначати місце загоряння. Їх можна налаштувати на температуру тіла людини й у задимленому приміщенні знайти постраждалого, який знепритомнів. Важливо, що курс підготовки до боротьби за живучість на британських кораблях проходять усі: від командира до матроса.

— Система організації боротьби за живучість у нас та англійців майже однакова, — каже флагманський мінер бригади надводних кораблів капітан 3 рангу Віталій Спиридонов. — Є деякі нюанси, пов’язані з організацією вахтової служби на кораблі, але вони суттєво не впливають на загальну картину. Звісно, ми мали змогу побачити сучасніше обладнання, і було б добре застосовувати таке й у нас, але водночас розуміємо, що наразі можемо успішно боротися з водою та вогнем і тими засобами, які маємо.

Олександр ЗАВТОНОВ

Схожi записи: