Кремль готується до «глобального конфлікту»?

 Липень 27, 2017

5510_p_12_img_0001Нещодавній розвідувальний звіт Пентагону щодо військової потужності Росії змусить багатьох на Заході замислитися…

Як відомо, на саміті країн G-20 у німецькому Гамбурзі відбулася зустріч Президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та Російської Федерації Володимира Путіна. Замість запланованих 30–35 хвилин зустріч тривала більше двох годин. Через це багато хто, особливо у Росії, поспішив дійти висновку, що нинішньому кремлівському режиму таки вдалося «переконати» американського лідера у праві на власну агресивну зовнішню політику поза межами міжнародного права. Зокрема стосовно «українського питання» і ключової для американців справи — «втручання росіян в американські вибори»

Однак насправді не все так було райдужно і позитивно для Путіна у Гамбурзі, як це подається в російських пропагандистських ЗМІ. Радше навпаки… Принаймні коментарі самого Президента США Дональда Трампа і його найближчого оточення одразу після зустрічі з Путіним були достатньо чіткі та зрозумілі, і зовсім не на користь росіян. Як повідомив один з американських провідних телеканалів Fox News, за словами глави апарату Білого дому Райнса Прібуса, Президент США не повірив жодному слову та жодному запевненню Володимира Путіна про непричетність Росії до втручання в американські вибори в 2016 році…

До того ж сам Дональд Трамп, який є активним користувачем соціальної мережі Twitter, розмістив у своєму акаунті достатньо красномовний пост щодо змісту перемовин із Путіним:

— Той факт, що президент Путін і я обговорювали групу з кібернетичної безпеки, зовсім не означає, що я думаю, що таке може бути. Цього не може статися…

Торкаючись найбільш важливого для нас питання — російської агресії проти України і пов’язаних із нею американських санкції проти Росії, американський президент у своєму акаунті у Twitter був ще більш однозначним:

— Санкції не обговорювалися на моїй зустрічі з президентом Путіним. У цьому сенсі ми нічого не будемо робити, поки не будуть вирішені проблеми України і Сирії.

Ось така «зовнішньополітична перемога» або, як полюбляють визначати у російських ЗМІ, «багатоходівочка» російського президента. Зробити «Трампнаш» за аналогією з окупацією нахабним наскоком українського Криму під імперським гаслом «Кримнаш» кремлівським мрійникам поки що не вдається. Президент Сполучених Штатів Америки вперто не бажає ставати «нашим». Крім того, однозначно дає зрозуміти, що за агресивні витівки проти України та в Сирії доведеться розплачуватися… Воно й не дивно. Адже вище воєнно-політичне керівництво США, безсумнівно, знає дійсні й реальні плани Кремля щодо «переформатування» геополітичної карти світу на свою користь…

Саме про це йдеться у показово оприлюдненій рівно за тиждень до зустрічі президентів США та РФ доповіді Розвідувального управління Міністерства оборони (РУМО) США на 116 аркушах під назвою «Російська військова держава».

У цьому звіті, окрім достатньо зваженої та об’єктивної оцінки класичних військових та воєнно-політичних спроможностей сучасної Росії, представлена порівняно нова інформація стосовно російських операцій так званого гібридного характеру та можливостей вести сучасні інформаційній війні, зокрема кіберактивні операції і психологічні війни. Також і на основі аналізу та ґрунтовній оцінці агресивних дій Росії в Україні.

У ньому також розкривається нова інформація про тактику, методи та процедури, які використовуються російським військовим командуванням і розвідувальними службами для підривної діяльності, яка безперечно спрямована не тільки на сусідні з Росією країни, а й на Захід у цілому.

Дуже серйозно американські розвідники у зазначеному звіті розглянули також випадки практичного застосування Кремлем цих стратегій, методів та форм атаки на сусідні країни, зокрема на Україну.

Так, у доповіді, зазначається, що «…в Україні російські побічні, перші агресивні дії гібридного характеру спочатку проявилися в невійськових заходах, при цьому робилися достатньо помітні зусилля для здійснення тиску на Київ не військовим чином, а через економіку та політику, наприклад, обмеження імпорту українського продовольства до Росії, а потім відбулося розширення до заходів, пов’язаних з фінансовою, економічною та інформаційною війною».

Доповідь РУМО однозначно пов’язує цей етап прихованої агресії із подальшими діями агресора, які, на думку американських розвідників, становили єдиний задум та план, який почали реалізовувати задовго до того, як на Донбасі вибухнули перші снаряди. Адже дуже скоро обмеження на поставки сиру або м’яса були замінені гібридними військовими діями за участю сил спеціальних операцій або інших секретних військових підрозділів агресора. Американці досить чітко це визначили у своїй доповіді.

«Ця фаза стосувалася фактичного захоплення об’єктів та інфраструктури на вибраних агресором територіях України спеціальними підрозділами, а також використання місцевих агентів, які співчувають агресору, і нерегулярних сил на околицях, щоб викликати заворушення та підривні дії по всій території атакованої країни. Такі дії є відмінними ознаками дій частин і підрозділів спеціального призначення ще радянської епохи, тож немає сумнівів щодо того, хто саме і звідки організував ці атаки на Україну», — зазначається в документі.

Також доповідь РУМО містить чимало важливих характеристик та оцінок нинішніх тенденцій розвитку військової сили Кремля, які можуть безпосередньо стосуватися нашої країни. Зокрема РУМО висвітлює розвиток російських можливостей щодо війни в космосі, засобів радіоелектронної боротьби та інших високотехнологічних бойових інструментів. Значну увагу у звіті приділено й оцінці ключових, або як їх називають на Заході, «критичних» показників нарощування військових потужностей Кремля.

«Росія дійшла висновку, що завоювання і підтримка переваги в космосі чинить вирішальний вплив на результат майбутніх конфліктів. І в цьому напрямку, попри певні технологічні складнощі й відставання протягом останнього часу, її керівництво вперто намагається отримати таку перевагу», — йдеться в доповіді.

Після десятиліть занепаду військової індустрії, пов’язаного із розпадом Радянського Союзу 1991 року, зараз збройні сили Росії, на думку американців, досить динамічно модернізуються з акцентом на ядерні сили. Російські міжконтинентальні ракети з декількома боєголовками замінюються новими SS-27. Розгортаються нові елементи російської ядерної «тріади» — підводні човни, наземні ракетні комплекси і нові бомбардувальники. У доповіді також наголошується, що Москва протягом наступних трьох років може витратити на модернізацію своїх ядерних сил 28 млрд доларів. Також у цьому документі вперше розкривається те, що в Росії налічується 2000 одиниць нестратегічних ядерних озброєнь, які не включені до Договору про нові ядерні озброєння 2010 року і жодним чином не враховуються ні в яких звітах щодо міжнародного контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї.

Навіть більше, за оцінкою американських військових розвідників, Кремль продовжує підтримувати систему великих підземних бункерних комплексів для захисту свого вищого воєнно-політичного керівництва під час ядерного конфлікту, витрачаючи на це значні кошти за «закритими» статтями свого бюджету. Американці вважають, що це є ознакою того, що кремлівська верхівка таки допускає можливість ядерного конфлікту глобального масштабу.

Красномовними також є загальні російські витрати на війну — за даними американського звіту, в останні роки вони зросли до рекордних 50–52 млрд дол. США (станом на 2015–2016 роки). Для порівняння: щорічні витрати України на цілі оборони трохи більше 3 млрд дол. США. Однак останнім часом (на 2017 рік) російські витрати на оборону (а радше — на напад) трохи знижуються (на 1,5–2 млрд дол. США на рік). За припущенням американської військової розвідки — через падіння цін на нафту і завдяки санкціям, запровадженим Заходом проти Росії за захоплення нею територій України.

Тож важко не погодитись із підсумковим висновком доповіді РУМО США: «Російські збройні сили на сьогодні залишаються побудованими на воєнній доктрині, структурі і можливостях колишнього Радянського Союзу, і хоча вони все ще залежать від багатьох старих радянських платформ, російське воєнно-політичне керівництво докладає значних зусиль, аби модернізувати свою воєнну стратегію, доктрину і тактику, щоб включити до їхнього складу асиметричні тактики, такі, наприклад, як кібернетичні атаки, а також дії непрямого впливу, які були випробувані ними і використані в ході реальної агресії проти України…»

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Схожi записи: