Те, що наземна розвідка за місяць проходить ногами, вони за 40 хвилин знімають своєю «пташкою»

 Липень 14, 2017

5508_p_09_img_0002Аеророзвідник Дмитро розповів про особливості своєї роботи

«У нас дуже цікавий підрозділ. Служба — суцільне «задоволення»: гасаємо джипом відносно непоганими дорогами, запускаємо дрон, милуємося краєвидами, монтуємо відео… Ми не шикуємося за «надцять» секунд, не ходимо строєм. Ми просто працюємо. Так, працюємо багато, але з абсолютним розумінням того, що щодня робимо вкрай потрібну справу»

Підрозділ, у якому служить аеророзвідник Дмитро, і справді унікальний. Адже більше як рік тому було офіційно створено новий для Збройних Сил військовий організм. Левова частка його завдань, але, звісно, не вся, — це аеророзвідка. Дмитро зізнається, що вибір специфічного військового фаху для нього був логічним.

— Оскільки до війни я був архітектором, маю непоганий окомір, тож аеророзвідка для мене — це те, що треба, — розповідає він. — До того ж мені вже за сорок, і для піхоти я, мабуть, уже не такий корисний. 2015-го пішов у «Азов», працював аналітиком в артрозвідці. Коли влітку 2016-го покликали в Збройні Сили, зібрав гроші на «пташку» — й уже рік як служу аеророзвідником.

— Тобто безпілотник купували самостійно? Це ж чималі кошти? — перепитую Дмитра.

5508_p_09_img_0003Виявляється, поки що підрозділ і справді застосовує в роботі не лише техніку, яку надало Міністерство оборони. Зокрема, безпілотник «Лелека-100» для аеророзвідника придбали через волонтерський фонд напряму у виробника.

— На сьогодні «Лелека-100» є чи не найкращою «пташкою» на фронті за співвідношенням ціна/якість. Вона — найуніверсальніша з тих, що сьогодні маємо. Цей апарат дає змогу виконувати розвідувальні операції на передовій і в близькому тилу противника. За потреби він може корегувати роботу далекобійної артилерії. Ми спостерігаємо за переміщенням російських загарбників, фіксуємо їхню техніку, заборонену Мінськими угодами на позиціях, знімаємо опорники, щоб бачити, які роботи вони здійснюють, шукаємо арту. Тобто бачимо обстановку станом на зараз. Інформацію передаємо іншим підрозділам, завдяки чому можна знайти та нейтралізувати найнебезпечніші позиції противника. Зрештою, ми робимо те саме, що й піша розвідка. Тільки те, що вони за місяць проходять ногами, ми за 40 хвилин знімаємо «пташкою».

І хоч влучити в безпілотник, робоча висота якого — мінімум кілька сотень метрів, досить важко, російські загарбники стріляють по наших безпілотниках регулярно. Зазвичай — просто щільним вогнем.

— Коли ворог почав стріляти по «Лелеках» із зенітно-ракетного комплексу «Оса», ми зрозуміли, що це визнання як ефективності нашої роботи, так і неспроможності розв’язати проблему боротьби з українськими БпЛА лише засобами РЕБ, — каже Дмитро. — Якось проти вітру «пташка» висіла майже на місці хвилин із 30. Весь час супротивник валив по ній зі свого опорника. Та її реально майже не видно на такій висоті, тож він тільки даремно набої витрачав. Стріляють як із піхотного озброєння, так і з «зушок», та й РЕБ намагається нас давити. Ми все це бачимо на відео: трасери в камері миготять регулярно.

По той бік лінії фронту застосовують як любительські пристрої, так і професійні військові безпілотники російського виробництва «Орлан».

— Їхні «Орлани» — це безпілотники зовсім іншого рівня, та ми складаємо їм гідну конкуренцію. Нам би більше «пташок» і більше операторів… Та ще якби хлопці так не трусилися над технікою, бо ж матеріальна відповідальність… Якщо «пташку» підіб’ють, то ще спробуй довести, що ти не винен. Мою «Лелеку» поки що не взяли на облік, і я із цим не поспішаю, бо так можу спокійніше працювати, не боячись утратити «витратний матеріал».

Однак більшу частину робочого часу розвідники працюють, не запускаючи дрон, а за комп’ютером. Грамотно обробити відео, зняте безпілотником, не так просто. Запитую, що найбільше здивувало його з того, що записала «Лелека».

— Нещодавно усвідомив, що Бойківське (до 2016 року — Тельманове) має вигляд, як лінія Мажино (система французьких укріплень під час Другої світової війни. — Авт.). Ворог дуже серйозно окопується, у нього в тилу стоять готові опорники для заходу військ. Кількість окопів і траншей справді вражає. Дивишся з величезної висоти на метушню, яка відбувається на землі, а там усе буденно: танки, БМП, «Шилки», «мотолиги», «Урали»… І лише кулі свистять навколо, бо ж російські окупанти не шкодують на нас набоїв.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

«В ідеалі оператори БпЛА мають тренуватися кожного дня  на тренажерах та проводити навчальні польоти»

5508_p_09_img_0001«Вам розповісти про перспективи чи про реальний стан речей?» — запитує командир підрозділу аеророзвідників молодший лейтенант Михайло у відповідь на питання про використання дронів у районі АТО.

Каже, якщо раніше аеророзвідка трималась здебільшого на волонтерських розробках, то зараз на озброєння надходять якісні державні зразки. І хоч такі машини, пристосовані до реалій 2017 року, проблем у цієї інноваційної для української армії спеціальності ще вкрай багато.

— Раніше нічого подібного у війську не було, — ділиться Михайло. — Основною проблемою особисто я вважаю те, що у військових навчальних закладах потрібно з самого початку визначити курсантів, які будуть займатись аеророзвідкою. Адже спеціальність непроста, розібратись із тонкощами за кілька тижнів спецкурсів неможливо. Потрібні люди з нестандартним мисленням. На жаль, зараз відчувається великий дефіцит кваліфікованих кадрів. Пілот у певний момент на кінчиках своїх пальців тримає фактично велику суму грошей. Від його вправності, реакції та розрахунків залежить успіх виконання завдання і те, чи здобуде екіпаж важливу інформацію. В ідеалі оператори БпЛА мають тренуватися кожного дня — на тренажерах, реальних комплексах, проводити навчальні польоти…

Михайло зізнається, що коштів на аеророзвідку потрібно багато. Проте і користь, яку від них отримує військо, важко переоцінити.

— Повітряна розвідка дає об’єктивні результати, — пояснює офіцер. — До прикладу, у нас є конкретна фотографія, на якій зображено танк, що стоїть на забороненій Мінськими угодами відстані. Ми можемо не просто на словах, а об’єктивно довести порушення угод, показавши картинку. Повітряна розвідка активно співпрацює з наземною. Коли поєднуються дані, отримані різноманітними шляхами, можна скласти єдину чітку картину.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

Схожi записи: