Коли зможемо випробовувати військову техніку за стандартами НАТО?

 Червень 29, 2017

5506_p_16_img_0001Нині в Україні немає жодної сертифікованої лабораторії, де технічні, експлуатаційні, бойові й інші характеристики вітчизняних зразків ОВТ та майна проходили б випробування на відповідність стандартам НАТО

Нова редакція Воєнної доктрини України передбачає розвиток Збройних Сил за західними стандартами та досягнення сумісності зі збройними силами держав — членів НАТО. Якщо говорити у цьому контексті про сумісність озброєння та військової техніки (ОВТ), то це непросте завдання для підприємств вітчизняної «оборонки». Одне з проблемних для них питань — оцінка відповідності та сертифікації зразків ОВТ вітчизняного виробництва стандартам НАТО

Наразі у питаннях впровадження стандартів НАТО в процес виробництва та модернізації техніки для потреб українського війська між оборонним відомством та підприємствами вітчизняного ОПК налагоджено тісну взаємодію. Механізм цієї взаємодії закладено у процедури замовлення зразка ОВТ та перевірки якості кінцевої продукції. Так, Міноборони формує технічні завдання на розробку ОВТ з урахуванням досвіду АТО та вимог сучасних стандартів НАТО.

На практиці це виглядає таким чином: фахівці науково-дослідних установ ЗС України аналізують досвід експлуатації (застосування) відповідного зразка ОВТ в районі проведення АТО та уточнюють вимоги до його характеристик, у тому числі з урахуванням специфіки завдань конкретного військового підрозділу, який його експлуатує (застосовує). Потім уточнені вимоги порівнюють із існуючими матеріально-технічними стандартами НАТО, і якщо вимоги стандартів підходять, то їх обов’язково внесуть до технічного завдання, яке виконуватиме виробник.

Потрібно зауважити, що матеріально-технічні стандарти впроваджуються у виробництво ОВТ саме конструкторами, які його розробляють. Тому, коли йдеться про перехід на стандарти НАТО, це стосується перш за все нових зразків вітчизняного ОВТ. При розробці радянської техніки в неї закладались зовсім інші стандарти, тому можливості її модернізації за стандартами Альянсу вкрай обмежені.

Із початком антитерористичної операції виникло чимало пропозицій з боку вітчизняних виробників стосовно нових зразків ОВТ, елементів військового спорядження та іншої продукції військового призначення. Більше того, значна їх частина розробляється, орієнтуючись на стандарти НАТО. Але оцінити їх відповідність тим самим стандартам та отримати підтверджуючий сертифікат для вітчизняного виробника виявляється великою проблемою. Для цього виріб має пройти перевірку або випробування в спеціалізованій лабораторії з підготовленим персоналом та необхідним обладнанням. Важливо, щоб лабораторії були сертифікованими та проходили регулярну верифікацію якості послуг, що ними надаються. Тільки в цьому випадку можна говорити про визнання їхньої діяльності не тільки в Україні, а й за її межами.

Сьогодні всі нові зразки вітчизняного ОВТ та елементи військового спорядження перед направленням у війська піддаються ретельній перевірці та випробуванням за відповідними програмами та методиками оцінювання, які складають фахівці науково-дослідних установ ЗС України. Проте результати таких випробувань визнаються лише в Україні.

Зараз в Україні немає жодної сертифікованої лабораторії, де технічні, експлуатаційні, бойові й інші характеристики вітчизняних зразків ОВТ та майна проходили б випробування на відповідність стандартам НАТО.

ДОВІДКА «НА»

Що таке стандарти НАТО

У країнах Північноатлантичного альянсу, коли йдеться про стандарти НАТО або «Угоду зі стандартизації» (Standardization Agreement; STANAG), мають на увазі міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, озброєння та військової техніки, інших засобів матеріального забезпечення збройних сил Альянсу та країн-партнерів.

Усі стандарти НАТО умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, порядок роботи з документацією. Оперативні — спрямовані на оперативне планування застосування військ. Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управління життєвих циклів, а також кодифікації предметів забезпечення.

Вищим органом НАТО, який визначає політику в галузі озброєння, у тому числі в питаннях стандартизації, є Конференція національних директорів з озброєння (Conference of National Armaments Directors — CNAD). Під її егідою розгорнута широка структура робочих груп і підгруп, різних комітетів, що на постійній основі аналізують отриманий Альянсом досвід та розробляють і уточнюють стандарти НАТО.

Окрім того, кожна з країн — членів НАТО може мати свої національні стандарти. Проте у разі спільних дій у складі сил контингенту Альянсу усі керуються виключно загальними стандартами НАТО.

До речі, з вимогами НАТО до показників і параметрів зразків ОВТ та методиками їх оцінювання вітчизняні розробники можуть ознайомитися заздалегідь. Майже 2/3 стандартів є у відкритому доступі на офіційному сайті НАТО, для їх отримання необхідно лише пройти процедуру реєстрації. Ознайомлення із стандартами, які мають обмежений доступ, здійснюється через відповідний запит до Міноборони у порядку, визначеному законодавством України щодо збереження державної таємниці. Треба розуміти, що стандарти НАТО формуються не на порожньому місці, ісі вони базуються на бойовому досвіді, накопиченому в арміях країн — членів НАТО.

Для того, щоб ОВТ вітчизняного виробництва постачати на світовий ринок, необхідне проведення випробувань саме у сертифікованих лабораторіях. Але в Україні зробити це поки що неможливо, а за кордоном — надто дорого. Деякі вітчизняні виробники вже це відчули. Так, під час цьогорічного «Українського форуму з оборони та безпеки» голова Ради директорів НВО «Практика» Олег Висоцький говорив, що його підприємство, яке виробляє цілу лінійку бронеавтомобілів «Козак» (до речі, «Козак-2» нещодавно прийнято на озброєння українського війська), вже має досвід звернення до іноземних сертифікованих центрів. З його слів, сертифікація за стандартами НАТО за кордоном — недешева процедура, яка не по кишені вітчизняним виробникам. Приміром, перевірка зразка ОВТ на балістичну стійкість коштує 45 000 євро, випробування на підрив — 900 000.

Необхідність створення в Україні сертифікаційного центру розуміють як розробники, так і замовники ОВТ. Тому планується створити Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки ЗС України на базі Державного науково-випробувального центру ЗС України. На сьогодні це єдина в країні унікальна спеціалізована науково-дослідна установа, що реалізує функції державного контролю якості оборонної продукції в інтересах Збройних Сил України та інших силових відомств.

Про це йшлося під час нещодавнього відвідування ДНВЦ ЗСУ віце-прем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе. Необхідно подбати про те, щоб врахувати видатки для створення інституту випробувань і сертифікації ОВТ в бюджетних пропозиціях на 2018 рік.

Андрій ЛИСЕНКО

Схожi записи: