«Росія не приховує прагнення повернути Україну у сферу власного беззастережного впливу, ба більше, вона подивована опором із боку української влади й суспільства»

 Червень 7, 2017

5503_p_13_img_0001Про російську концепцію гібридної війни, етапи її розгортання, складники, стан реалізації гібридного протистояння в Україні та можливі напрями протидії планам РФ розповідає кандидат політичних наук, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, виконавчий директор Центру суспільних відносин, автор досліджень «Гібридна війна: вижити та перемогти» й «Гібридна агресія Росії: уроки для Європи» Євген Магда.

— Сучасне розуміння безпеки країни значно розширилося, якщо раніше воно включало в себе воєнну загрозу, економічну безпеку тощо, то нині активізовано й інформаційну складову. Як, на вашу думку, чи змінилася ситуація на «гібридному фронті», якщо порівнювати роки до відкритої воєнної агресії Росії із сьогоденням?

— За три останніх роки ми всі серйозно змінилися. Якщо із 2010-го по 2014-й Росія могла хазяйнувати в багатьох сферах життя українського суспільства, то сьогодні українці доводять, що вони варті власної державності. Доводять у протистоянні з потужною військовою машиною та економікою Росії, але доводять переконливо. Поступово ми стаємо грамотнішими й в частині усвідомлення того факту, що під час гібридної війни головні битви розгортаються за нашу свідомість, а не за території. Це примушує й агресора шукати нові методи впливу. Однак головне, на мою думку, — те, що Україна вистояла й поступово стає сильнішою.

Проте, сьогодні наше суспільство найуразливіше, мабуть, в інформаційній сфері. Ми вже переконалися, що Збройні Сили стають сильнішими, вправнішими, та й у Кремлі усвідомлюють, що воєнним шляхом на Донбасі просунутися буде складно. Тому Українську державу намагаються розхитувати зсередини, вправно використовуючи комплекс факторів, змішуючи правду й відверту брехню за рецептами доктора Геббельса. Звісно, без перетворень в економіці нам складно буде добитися серйозних змін на краще в житті України, потрібна й кристалізація національних інтересів, навколо яких гуртуватимуться здорові сили українського суспільства.

— Чи є виходом у боротьбі з гібридною війною заборони та цензура?

— Цензура — ні: далеко не впевнений, що українське суспільство її сприйме. А от обмеження використання в Україні російських соціальних мереж та поштових сервісів — логічний і доцільний крок. Нашому суспільству корисно буде пригадати, що в умовах навіть гібридної війни потрібні обмеження, можливі певні незручності.

— У чому полягають особливості саме російсько-української гібридної війни?

— Їх багато, проте, можливо, головна особливість полягає в тому, що український і російський народи мають великий шматок спільної історії, однак далеко не кожен наш громадянин усвідомлює, що Україна перебувала в підлеглому, колоніальному стані протягом століть. Кремль дуже вправно використовує різноманітні інструменти, перетягуючи під російські знамена київських князів (Володимир-Хреститель — найпоказовіший приклад), дискредитуючи борців за українську незалежність, спекулюючи на дражливих для мільйонів українців питаннях мови та релігії. Росія не приховує прагнення повернути Україну у сферу власного беззастережного впливу, ба більше, вона подивована опором із боку української влади й суспільства. Це протистояння вже змінило російсько-українські відносини та змінить їх іще більше, і Україна не має іншого виходу, крім перемоги. Проте вона, найімовірніше, полягатиме в тому, що Росія буде змушена змиритися з незалежним від неї курсом нашої держави.

— Наскільки велика ймовірність того, що Росія спробує використати «кримський» і «балканський» фактори у своєму протистоянні із Заходом?

— Росія й на українській території воює із Заходом, — так вважають її керівники. І буде величезною помилкою вважати, ніби в Україні гібридна війна завершиться, завдання Кремля значно масштабніше — як мінімум, послабити Європейський Союз. Тому РФ використовуватиме багато факторів і способів впливу. Як на мене, у зоні ризику — Білорусь, Молдова, країни Балтії, яких у Москві сприймають як сферу беззастережного впливу.

— Що сьогодні можна сказати про економічну складову гібридної війни Росії проти України? Як змінилася ситуація?

— Хочу нагадати, що Росія почала запроваджувати економічні санкції проти України ще напередодні Євромайдану — у серпні 2013 року, та й назвати рівноправними російсько-українські економічні відносини навряд чи вийде. Протягом трьох останніх років РФ перестала бути головним торговельним партнером України.

— Як ви гадаєте, на який сценарій можна чекати від Кремля найближчим часом?

— На Донбасі Росія продовжить нагнітати напруження, збільшуючи арсенал військової техніки. Не має бути ілюзій: Путін не зацікавлений у поверненні в Росію тисяч людей із бойовим досвідом, та й позбуватися механізму впливу на ситуацію в Україні він не налаштований. Однак головну ставку Росія зробить на дестабілізацію нашої держави зсередини, як на найефективніший спосіб боротьби проти України.

— Який найкоротший шлях України до перемоги в гібридній війні?

— Я про це написав ще 2015 року: ми повинні змінюватися й перемагати. Усвідомлювати, що ця боротьба не іграшкова, а реальна, створювати точки зростання національних інтересів та консолідації суспільства. Ми повинні усвідомити значення нашої перемоги. Можливо, її буде здобуто без урочистостей, проте неодмінно вона буде.

Записала Наталія ЗАДВЕРНЯК

Схожi записи: