Технології, які вберігають життя вояків

 Травень 26, 2017

5501_p_15_img_0001Про особливості конструкції протимінних сидінь сучасних бронеавтомобілів розповідають фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України

Cпеціалізовані броньовані автомобілі довели свою необхідність у багатьох збройних конфліктах останніх десятиліть. Нагадаю, що вимоги до бойових, технічних, експлуатаційних та інших характеристик того чи іншого типу бронеавтомобілів залежать від їхньої спеціалізації та призначення. Утім окремі з їхніх характеристик є універсальними через свою надзвичайну важливість для різних типів бойових броньованих машин. Йдеться про протимінний захист

Коли американські війська зіткнулися з масовими втратами особового складу внаслідок підривів бронеавтомобілів в Афганістані та Іраку, це призвело до невідкладного відкриття за ініціативи Пентагону спеціальної програми та створення 2005 року цілого сімейства бойових машин класу MRAP (Mine Resistant Ambush Protected, в перекладі — захищений від підривів та атак із засідок). Їх конструкція мала протистояти основним вражаючим факторам, які утворюються при спрацюванні мінно-вибухових пристроїв, — осколкам, повітряній ударній хвилі (надлишковому тиску) та ударному перевантаженню.

Необхідність підвищення протимінного захисту техніки переконливо доводить і досвід антитерористичної операції на Сході нашої країни. Так, з аналізу бойових ушкоджень випливає, що чималу небезпеку для екіпажу та десанту становлять саме мінно-вибухові пристрої. Частка особового складу з вибуховими травмами, отриманими під час АТО, досить значна.

Для підвищення протимінного захисту вітчизняних броньованих автомобілів конструктори застосовують особливу конструкцію днища, що має V-подібну форму (це змінює спрямування ударної хвилі вибуху), а також зміцнюють конструкції бронемашини з урахуванням можливих деформацій та руйнувань.

Перспективним шляхом підвищення протимінного захисту бронеавтомобілів може стати удосконалення його внутрішнього обладнання, зокрема встановлення протимінних енергопоглинаючих сидінь. Орієнтиром для українських науковців та виробників можуть стати розробки визнаних світових лідерів: Autoflug (Німеччина), Allen vanguard (Канада) та Creation seat (Великобританія).

Фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) ретельно аналізують світовий досвід, причини та характер травмування екіпажів та десантів бойових броньованих машин внаслідок підриву на мінах та саморобних вибухових пристроях за умови збереження цілісності корпусу автомобіля. Після цього вони формують основні вимоги до протимінних енергопоглинаючих сидінь, визначають особливості їхньої конструкції.

— Основним уражаючим фактором при підриві бронеавтомобіля на мінно-вибуховому пристрої є так званий ефект метання, спричинений великим від’ємним прискоренням машини, — пояснює ад’юнкт ЦНДІ ОВТ ЗСУ Леонід Давидовський. — У такому випадку запобігти передачі максимального імпульсу на екіпаж можливо завдяки встановленню на техніці спеціальних протимінних сидінь з енергопоглинаючими елементами.

До речі, в ЦНДІ ОВТ ЗСУ з урахуванням результатів державних випробувань бронеавтомобіля «Козак-2» вже проведено відповідні розрахунки та сформовані вимоги до протимінних сидінь, які можуть використовуватися виробником при подальшій модернізації автомобіля. Від конструкції та параметрів сидіння залежить важкість отриманих людиною внаслідок підриву перевантажень. Завдання енергопоглинаючого сидіння — мінімізувати максимальне прискорення, яке виникає від впливу енергії вибуху. Тому головну роль тут відіграє не стільки конструкція сидіння, скільки встановлення в місцях його кріплення елементів, що поглинатимуть енергію вибуху і перетворюватимуть її на енергію пластичної деформації матеріалу.

Основними параметрами, що визначають ефективність роботи енергопоглинаючого елемента, є сила його спрацьовування (визначається допустимим навантаженням людського організму) та максимальний хід (визначається конструктивними обмеженнями бронеавтомобіля).

Важливо, щоб ці параметри мали оптимальні значення, які б не дозволяли енергопоглинаючому елементу спрацьовувати при русі бронеавтомобіля в штатному режимі, наприклад, по пересіченій місцевості або при подоланні природних перешкод. Тому в ході випробувань були встановлені значення максимального прискорення в штатному режимі, коли енергопоглинаючий елемент не спрацьовує, та мінімального при підриві, коли він, навпаки, гарантовано спрацює. Ці значення залежать від маси вибухової речовини та маси бронеавтомобіля.

Очевидно, що основним захистом від перевантажень є маса бронеавтомобіля: чим вона більша, тим менша початкова вертикальна швидкість. Під час підриву відбувається підкидання автомобіля, отже важливим фактором ураження є удар усіх, хто в ньому знаходиться, головою в дах корпусу, що може призвести до травмування голови і шиї. Тому обов’язковим є застосування системи фіксації з чотирьох-, п’яти- або шеститочкових ременів безпеки, строп для ніг, обмежувачів руху голови в бокових напрямках та підголівника. В разі екстреної евакуації екіпаж має швидко, просто й легко звільнятися від ременів безпеки (натисканням однієї кнопки). Також слід передбачити можливість трансформації елементів системи фіксації для їхнього комфортного використання особовим складом у зимовому штатному обмундируванні, спорядженні та засобах індивідуального захисту.

Енергопоглинаючий елемент також має забезпечувати роботу по вертикалі у двох напрямках. Адже при підриві бронеавтомобіль підлітає вгору на висоту до 1,5 м, тому при приземленні екіпаж знову відчуватиме серйозні навантаження.

Крім того, з метою запобігання травмування екіпажу різноманітним незакріпленим обладнанням у відділеннях з екіпажем мають обладнуватися місця для кріплення зброї, боєприпасів, засобів індивідуального захисту та табельного майна.

Процес монтажу, демонтажу сидіння та перезарядка спрацьованого енергопоглинаючого елемента має бути простим і швидким. Вочевидь, що задовольнятимуть ці вимоги крашбокси, які широко застосовуються в автомобілебудуванні.

Також на безпеку екіпажу та десанту бронеавтомобіля при підриві суттєво впливає спосіб закріплення сидіння в корпусі та наявність підставки для ніг. Так, у сучасних бронемашинах виробники кріплять сидіння до борту або даху. Проведені науковцями розрахунки показали, що такі конструктивні рішення при підриві суттєво зменшують імовірність травмування особового складу. Тож надання пріоритету одному із варіантів залежить лише від конструктивних особливостей бронеавтомобіля.

Спеціальні розрахунки довели доцільність застосування підставки для ніг, адже за її наявності ймовірність перелому голені бійця зводиться до мінімуму, тоді як без неї при розташуванні ніг на підлозі ймовірність травмування нижніх кінцівок дуже висока.

Науковці також сформували вимоги до характеристик матеріалів, з яких рекомендується виготовляти опорні поверхні сидінь, спинки, підголівники та підлокітники.

На думку фахівців ЦНДІ ОВТ ЗСУ, врахування таких вимог до конструкції протимінних енергопоглинаючих сидінь при розробці нових чи модернізації наявних бойових броньованих машин дозволить суттєво зменшити бойові втрати внаслідок підривів на мінно-вибухових пристроях.

Андрій ЛИСЕНКО

Схожi записи: