Чи потрібен Україні підводний флот?

 Травень 20, 2017

5500_p_17_img_0002Ефективною зброєю на Чорному морі можуть бути навіть невеликі підводні човни й підводні апарати-роботи. Наявність лише кількох субмарин може стати серйозним стримувальним фактором для морських сил ворога

Що ж таке підводний флот на Чорноморському театрі: панацея чи плацебо? На запитання кореспондента «Народної армії» відповідав Сергій Соколюк, капітан 1 рангу запасу, кандидат історичних наук, доцент кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

— Стосовно потреби України в підводних човнах є різні думки. Сергію Михайловичу, як ви вважаєте, чи потрібен підводний флот Україні?

5500_p_17_img_0001— Відчутною відповіддю ворогові в Чорноморській акваторії може стати дія підводних човнів. Вони завжди були головним стримувальним чинником на морському театрі. Світовий досвід учить, що підводний флот, як і авіація та мінна зброя, — це завжди ефективна асиметрична відповідь сильнішому противникові. Це випливає з можливості його прихованої присутності біля ворожого узбережжя, військово-морських баз, на життєво важливих морських комунікаціях.

— А чи є можливості будівництва підводних човнів в Україні?

— Відродження підводної складової в Україні потребуватиме не тільки значних коштів, а й часу — від двох-трьох років і більше. А з урахуванням підготовки кадрів, створення берегової інфраструктури — щонайменше п’ять-шість років.

Нині побудувати високотехнологічні підводні кораблі самостійно Україна не має змоги. Лишається закуповувати за кордоном проекти, разом із технологіями будівництва або вже готові субмарини, що були в користуванні. Також можна розглянути питання оренди або лізингу в одній із країн-партнерів двох-трьох середніх підводних човнів, наприклад, проекту 209, оскільки передбачено їх заміну на більш сучасні.

Що таке проект 209, наприклад, 1200 модифікації? Це 56-метровий підводний човен, який має водотоннажність 990 т у надводному положенні й 1200 т — у підводному. Його швидкість — 10 вузлів у надводному положенні й 22 — у підводному. Озброєння човна становлять вісім 533-мм торпедних апаратів. Боєкомплект — до 20 торпед або відповідна кількість морських мін загородження. Екіпаж — 33 особи. Серед його основних переваг чи не найменша шумність з-поміж човнів такого класу.

На мій погляд, у найближчій та середньотерміновій перспективі ВМС України з урахуванням нинішнього базування доцільно озброїти малими та надмалими підводними човнами. Також перспективним є створення й застосування безекіпажних підводних апаратів-роботів, досвід проектування, створення й застосування яких вітчизняні фахівці вже напрацювали, наприклад, у Миколаєві.

— Що це дає?

— Наявність у складі ВМС України кількох боєздатних підводних човнів значно розширила б арсенал наших можливостей. А створення дивізіону з п’яти-шести підводних човнів стало б вагомим аргументом на Чорному морі.

Малі та надмалі субмарини можуть ефективно протидіяти кораблям і суднам противника в прибережних районах і в районах базування, здійснювати розвідку та приховане стеження на «обмежених морських театрах». Вони здатні вражати ракетною, торпедною й мінною зброєю, здійснювати приховану постановку мін на фарватерах, охороняти підводні або надводні споруди та об’єкти морської інфраструктури, наприклад, бурові платформи тощо.

Цьому класові субмарин притаманні виняткові переваги завдяки більшій прихованості й живучості в прибережних мілководних районах. Їхні малі розміри ускладнюють виявлення штатними гідроакустичними комплексами. Тож за бойовими можливостями надмалі підводні човни, за оцінками зарубіжних експертів,навіть наближаються до середніх підводних човнів.

Перший заступник командувача ВМСУ контр-адмірал Андрій Тарасов:

— Підводні човни — важливий і обов’язковий компонент збалансованого флоту. Ми бачимо підводні човни у складі навіть невеликих флотів, як ВМС Польщі, Швеції та Нідерландів.

Вести мову про підводні човни у складі ВМС України необхідно. Ми повинні створити сучасний збалансований флот. Але його підводна складова, на жаль, не найближча наша перспектива. Нині необхідно зосередитися на створенні нашої ударної морської ракетної зброї, а це передусім ракетні катери.

Разом із тим оборона свого узбережжя починається від берегів противника, тому наступним етапом відновлення ВМС України стане створення їхніх підводних сил.

— Що собою являє сучасний надмалий підводний човен? Яка його вартість?

— Це глибоководний, високоавтоматизований комплекс із екіпажем із двох-трьох осіб, який має достатню швидкість підводного ходу, дальність плавання та автономність, оснащений змінним озброєнням і спеціальним малогабаритним електронним обладнанням. У перерахунку на тонну водотоннажності сучасні надмалі підводні човни в рази дешевші за підводні човни звичайних розмірів.

— Які країни будують субмарини такого класу?

— Великобританія, Італія, Іспанія, Німеччина, Північна Корея та США. Вони здобули досить великий досвід застосування надмалих підводних човнів у роки Другої світової війни, а ВМС Італії — чи не найбільший.

У 1990-х роках ВМС США теж повернулися до створення надмалих підводних човнів. А 2011 року було повторно відновлено проектування цього типу субмарин, віднесених до групи розвідувально-диверсійних.

На початку ХХІ століття проектування й будівництво надмалих підводних човнів різних типів здійснював також Іран. ВМС Ірану, маючи 2011 року на озброєнні 11 підводних човнів типу Khadir, 2013-го збільшив їхню кількість до 20 одиниць, які успішно застосовуються у мілководній Перській затоці для виконання широкого кола завдань. Їхні можливості щодо транспортування сил спеціальних операцій доповнено трьома підводними засобами доставки бойових плавців Al-Sabehat-15 національної розробки, які надійшли на озброєння 2000 року.

Хоч би який напрямок відродження підводної складової морської могутності Україна обрала, розвиваючи власний потужний науковий і технічний потенціал або використовуючи можливості країн-партнерів, використання в складі ВМС ЗС України підводних човнів із високими тактико-технічними характеристиками може суттєво змінити конфігурацію протистояння на Чорному морі на нашу користь.

Бесіду вів Руслан СЕМЕНЮК

 

ЦІКАВІ ФАКТИ

  • Підводні човни в Азовському морі

Азовське море із середньою глибиною 8 м непридатне для бойового застосування підводних човнів. В історії зафіксовано лише один випадок, коли в листопаді 1941 року під час підготовки Керченсько-Феодосійської десантної операції три підводних човни типу «М» («Малютка») почергово заходили в Азовське море та в складних штормових умовах здійснювали розвідку противника на узбережжі північно-східної частини Керченського півострова. Але навіть такі човни шторм викидав на поверхню.

  • Одеса — місто підводників

1878 року уперше на Чорному морі під Одесою успішно випробував свій надмалий підводний човен «Подаскаф» інженер Стефан Джевецький, уродженець нинішньої Вінниччини. Триметровий човен занурювався до рівня герметично облаштованого ковпака. Гвинт приводився в дію педальним приводом. Човен пройшов 200 м, і через гумові рукави конструктор прикріпив подвійну міну до дна баржі-плашкоута. Відійшовши на безпечну відстань, він підірвав міну електрогальванічним способом.

Уже в післявоєнний час у Практичній гавані Одеського порту базувався 131-й дивізіон підводних човнів, які порізали на брухт у 1990-х роках.

  • Перший підводний мінний загороджувач збудовано у Миколаєві

1915 року на Миколаївському суднобудівному заводі було побудовано перший у світі підводний мінний загороджувач «Краб». У 1950-ті роки в Миколаєві побудовано 76 середніх субмарин проекту 613 (Whiskey, за класифікацією НАТО). Ця серія стала найбільшою в радянському підводному флоті.

  • Туреччина має найсильніший підводний флот на Чорному морі

На сьогодні в складі ВМС Туреччини 14 підводних човнів, які діють у Середземному, Чорному та Егейському морях. Проекти підводних човнів 209 і 214 озброєно ракетами типу «Гарпун». У 214-му проекті реалізовано новітню повітрянонезалежну енергетичну установку, яка в замкненому циклі під водою працює до двох тижнів.

 

 

Схожi записи: