Обладунки сучасних вояків

 Травень 18, 2017

5500_p_07_img_0001Обов’язковими елементами екіпірування бійців сучасних армій світу є бронежилети. Наскільки вони надійно захищають воїнів та які особливості їхнього виготовлення?

Необхідність індивідуальних засобів бронезахисту в бойових умовах є настільки очевидною, що не підлягає обговоренню. Сьогодні всі підрозділи української армії, які виконують завдання в районі проведення АТО, повністю забезпечені такими засобами. Тому навіть важко уявити, що кілька років тому, на початку антитерористичної операції, Збройні Сили гостро відчували брак бронежилетів

Під час виконання бойових завдань бронежилет є обов’язковим елементом сучасного бойового екіпірування бійця, який забезпечує захист його торса від впливу холодної та вогнепальної зброї, а також від осколків снарядів, мін і гранат. Про характеристики матеріалів, з яких виготовляють сучасні бронежилети, особливості їхньої конструкції, переваги та недоліки добре знають фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки

ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ). Адже саме вони вивчають світові тенденції, аналізують досвід АТО, формують технічні завдання для вітчизняних виробників засобів індивідуального бронезахисту та ретельно випробовують виготовлене ними захисне спорядження перед тим, як воно потрапить у війська.

— Робота науковців та виробників з удосконалення засобів індивідуального захисту для наших воїнів не припиняється, — розповідає начальник відділу захищеності та живучості озброєння та військової техніки ЦНДІ ОВТ ЗСУ полковник Олександр Чернозубенко. — За час проведення АТО наші фахівці взяли участь у перевірці балістичної стійкості більш ніж

50 зразків різних бронежилетів вітчизняного та іноземного виробництва, які виготовлялися або закуповувалися для підрозділів, що виконують бойові завдання на Сході країни.

Нині базовим для підрозділів ЗС України є вітчизняний бронежилет «Корсар М3», вироблений НВП «Темп-3000». Саме його різні модифікації («Корсар М3м», «Корсар М3с») є найпопулярнішими в армійських підрозділах, що виконують завдання в районі проведення АТО. Цікаво, що «Корсар М3» розроблений 2002 року для українських військовослужбовців, які брали участь у миротворчих місіях на Балканах, в Іраку, Сьєрра-Леоне.

За своїми захисними властивостями бронежилети розподіляються на класи. У світі найбільш поширені чотири типи класифікації бронежилетів: радянська (її адаптований варіант використовується в Україні), американська NIJ, німецька DIN та європейська CEN.

Відповідно до Держстандарту України В 4103–2002 розрізняють дев’ять класів захисту (див. табл.). Американська класифікація NIJ має менше розгалуження. Це дозволяє виокремити лише два класи бронежилетів для військових, які отримали позначення III та IV класу захисту. Так, американський III клас захисту відповідає вітчизняному 4-му класу. А IV — 6-му класу, який гарантує захист від снайперських бронебійних куль для СВД та інших бронебійних куль меншого калібру для АК-74 та АКМ. Тобто бронежилети IV американського класу забезпечують захист від усіх найбільш поширених сучасних куль. Аналогом IV класу захисту за американською системою класифікації є IV клас за DIN (німецька) та за CEN (європейська).

18_мая.qxdБронежилет виготовляється з матеріалів, здатних затримати кулю або осколки і розсіяти їхню енергію: балістичної тканини (парарамідне волокно, ще відоме, як келар або тварон) та жорстких бронепластин, які можуть бути металевими (зі сталі, титану або сплавів на основі алюмінію), керамічними (на основі оксиду алюмінію, карбіду бору або карбіду кремнію) або виготовленими з надвисокомолекулярного поліетилену.

Залежно від класу конструкція бронежилета може мати додаткові елементи. Так, для забезпечення захисту шиї передбачається захисний комір, а для пахової ділянки — спеціальна секція. Також до складу бронежилета можуть бути включені наплічники для захисту від елементів ураження.

Металеві бронепластини вирізняються високою стійкістю і можуть витримувати багаторазові влучання. Їх використовують у бронежилетах 3-го — 5-го класів захисту. Виробництво бронежилетів з такими елементами захисту відносно дешеве. До недоліків металевих пластин можна віднести те, що вони суттєво збільшують вагу бронежилета. Крім того, металоелементи (при непробитті) мають велику рикошетну дію. Тобто існує імовірність ураження незахищених частин тіла бійця та оточуючих. Для цього в сучасних бронежилетах використовують антирикошетні вставки, що також збільшує вагу бронежилета.

На сьогодні науковці та виробники активно працюють над новими технологіями обробки металів, які дозволять виготовляти полегшені види сталі та її сплавів.

Зовсім інші характеристики мають бронеелементи з керамічних матеріалів (їх використовують у бронежилетах 6-го класу захисту). Керамічна пластина легша за металеву та є дуже міцною. Проте керамічні бронелементи мають суттєвий недолік — низьку живучість. Адже після двох-трьох влучань кераміка розлітається на друзки й практично не забезпечує захисту. До того ж уламки броні при влучанні кулі можуть завдати додаткових поранень бійцю. Також особливістю бронежилетів із керамічними пластинами є велика ймовірність зниження їхніх захисних властивостей під час тривалого зберігання. Цікаво, що відсутність прихованих дефектів керамічних захисних елементів можна перевірити за допомогою рентгена. Керамічні бронелементи дорогі у виробництві.

Слід також зауважити, що ані металеві, ані керамічні пластини не рятують від заперешкодної дії кулі. Річ у тому, що куля має інтенсивну заброньову дію. Навіть якщо бронежилет не пробито, куля за рахунок того, що під її впливом бронепластина прогинається, все одно завдає відчутного удару по людському тілу. Це може спричинити тяжке поранення з повною втратою боєздатності або призвести до смерті внаслідок пошкодження органів та внутрішньої кровотечі. Щоб запобігти цьому, в сучасних бронежилетах застосовують демпферні пластини.

Іще один матеріал, який використовують для виготовлення бронепластин, — надвисокомолекулярний поліетилен. Такі бронеелементи є відносно легкими та міцними. Вони ефективно зменшують заброньову дію кулі. Проте в поліетилену є обмеження щодо гнучкості, циклів перегинів, а також стійкості до високих температур. Чого немає, скажімо, в параарамідної тканини. До речі, бронежилети 1-го і 2-го класів захисту виробляють виключно з балістичної тканини, тому вони мають маленьку вагу та габарити, що дозволяє носити їх під верхнім одягом.

На сьогодні науковцям не вдалося винайти універсальний матеріал, який поєднував би всі згадані позитивні характеристики. Тож при виготовлені бронежилетів їхні захисні властивості збільшують за допомогою так званої модульної конструкції. Так, тканинний бронежилет 1-го або 2-го класу захисту оснащують спеціальними кишенями з балістичної тканини, в які вставляють сталеві (керамічні) бронепластини для захисту життєво важливих внутрішніх органів людини (серця, легенів, печінки тощо). Таким чином можна створити бронежилет 3-го — 6-го класів захисту.

Також широко застосовується інтеграція бронежилета з іншими елементами спорядження бійця, які виконують роль пасивної броні. Такі бронежилети оснащують стандартним набором кишень та підсумків для перенесення боєприпасів та різноманітного спорядження. Тож куля, що влучить, наприклад, у підсумок із набоями, деформується та витратить частину своєї енергії на подолання перешкоди.

Основними вимогами, яким має відповідати сучасний армійський бронежилет, є:

забезпечення захисту основних життєво важливих внутрішніх органів та частин тіла бійця від куль певного калібру (елементів ураження);

надійність конструкції: його бронеелементи мають бути легкими й одночасно міцними, не допускається їхнє руйнування на уламки під час влучання кулі (елементів ураження);

забезпечення достатньої вентиляції для людського тіла;

ергономічність: має надійно сидіти на тілі, не обмежувати рухи вояка під час пересування та ведення інтенсивних бойових дій, швидко надягатися/зніматися.

На закінчення хочу зазначити, що жоден бронежилет не здатний гарантувати стовідсоткового захисту. Проте, як засвідчує досвід антитерористичної операції на Сході України, ураження на полі бою завдаються не тільки кулями. Під час бою серйозних поранень можуть завдати осколки, різноманітні уламки та каміння. Бронежилет навіть низького класу захисту успішно втримає такі вражаючі елементи. У цьому й полягає його велика цінність, яка дозволяє знизити втрати особового складу. Тож, не гарантуючи абсолютного захисту, він таки врятував тисячі життів.

Андрій ЛИСЕНКО

Схожi записи: