«Непомітні» трудівники війни

 Травень 11, 2017

5499_p_07_img_0001Сучасне військо важко уявити без якісного оперативного забезпечення

Суспільство цікавиться діями десантників, льотчиків, танкістів, артилеристів… Водночас питання оперативного забезпечення часто відходять на другий план. Проте без них діяльність сучасних збройних сил по суті неможлива. А у цій сфері нашого війська відбувається чимало цікавого, зокрема в районі АТО…

Як повідомив нещодавно начальник Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Кравчук, в Україні триває інтенсивна розробка на базове шасі вітчизняного виробництва типу КрАЗ автомобіля штабного геоінформаційного (АШГ). Як у технологічному, так і загалом у військово-прикладному значенні для України вона є унікальною й здійснюється вперше в нашій історії. Це, своєю чергою, дозволить створити у подальшому уніфікований, а головне — вітчизняний мобільний геоінформаційний комплекс військового призначення. Усі, хто носить погони, добре розуміють, що якісна організація будь-яких бойових дій без відповідних мап і навігації просто неможлива.

Донедавна ситуація в цьому питанні в українському війську, м’яко кажучи, не відповідала сучасним умовам. Паперові мапи — ще радянської доби, застарілі засоби навігації та інші «принади» процесу «реформування війська» до 2014 року були суворою реальністю нашого війська. Про уніфіковані сучасні супутникові мапи, принаймні в кожного командира батальйону, електронне або супутникове знімання місцевості та низку інших сучасних і перспективних технологій топогеодезичного забезпечення військ ішлося як про плани. До тієї миті, коли в наш дім вломився хитрий і підступний «гібридний брат». Тож коли почались активні бойові дії на Сході країни, стало зрозуміло, що треба виправляти ситуацію з топогеодезичним і навігаційним забезпеченням військ.

Як повідомив генерал-лейтенант Микола Кравчук, на сьогодні повністю завершено оцифрування мап зони антитерористичної операції, організовано на регулярній основі моніторинг і знімання місцевості, суттєво поліпшено навігаційне забезпечення військ. А загалом протягом 2014–2016 років безпосередньо у війська постачено близько 1000 комплектів топогеодезичної техніки й сучасних навігаційних засобів.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) — це також справа органів, частин і підрозділів оперативного забезпечення військ. Протягом 2014–2016 років для потреби РЕБ ЗС України за рахунок бюджетних коштів було закуплено понад 40 одиниць засобів різного функціонального призначення.

Під час АТО українським військам неодноразово доводилося стикатися із силами й засобами РТР і РЕБ окупаційно-терористичних угруповань, які в окремі періоди достатньо активно впливали на якість і стійкість бойового та оперативного управління українськими військами, на застосування ними високотехнологічних засобів розвідки та ураження, таких, як бойова авіація, БПЛА та РЛС. Приміром, під час активних боїв поблизу Дебальцевого, у районі ДАПу та на інших ділянках фронту фіксували неодноразові спроби ворога дезорганізувати за допомогою РЕБ вогонь нашої артилерії, перехопити управління БПЛА або підірвати морально-психологічний стан українських військ за допомогою хибних і провокативних повідомлень у мережах зв’язку чи навіть узагалі зірвати управління військами шляхом застосування відповідних перешкод. Нині українські війська завдяки поступовому технічному переоснащенню мають кращу технічну готовність протидіяти ворогові в цій сфері. Навіть більше, сьогодні підрозділи РЕБ ЗС України вже самі достатньо активно протидіють ворогові, зокрема часто успішно зривають застосування ним БПЛА й перехоплюють управління цими апаратами.

До речі:

Протягом 2015 та 2016 років згідно з інформаційними повідомленями ОБСЄ, української військової розвідки, СБУ, а також ряду вітчизняних та іноземних ЗМІ у проросійських бойовиків на Донбасі було зафіксовано наявність сучасних та перспективних засобів РЕБ та РТР. Зокрема це станція радіоелектронної боротьби Р-330Ж «Житель», комплекс РЕБ «Шиповник-Аэро» і багатофункціональний комплекс РЕБ «Ртуть-БМ».

Окрім того, за повідомленнями ГУР МО України, противником здійснювалися такі заходи протидії українським військам, як дезорганізація системи управління і зв’язку передових підрозділів сил АТО, а також протидія польотам БПЛА.

За даними ГУР МО України, всі ці сили та засоби РЕБ обслуговуються та охороняються виключно російськими військовими спеціалістами, замаскованими під представників «ополчения Донбасса».

Змінилася на краще й ситуація в інженерному забезпеченні. Лише протягом минулого року Збройні Сили України закупили для потреб інженерних військ не менш як 2000 одиниць різноманітного інженерного обладнання та озброєння. Крім того, за два роки (2014–2016) наше військо отримало матеріально-технічну допомогу інженерного спрямування від українських волонтерських організацій та урядів США, Канади й Нідерландів не менш як на 10 млн доларів. Сигнальні міни, телескопічні маніпулятори, індивідуальне захисне спорядження, міношукачі, водолазне обладнання, системи дистанційного розмінування та керування підриванням, генератори — усе це ввійшло в перелік цього обладнання.

Звісно, це позитивно відбилося на інтенсивності й активності інженерних військ ЗС України в багатьох сферах їхньої діяльності. Наприклад, у розмінуванні місцевості, зокрема на території Донецької й Луганської областей. На сьогодні групи розмінування в районі АТО перевірили близько 3 млн гектарів території й знищили майже 150 тис. вибухонебезпечних предметів.

Проте українські військові інженери виконують не лише завдання з розмінування. Вони достатньо активно здійснюють інженерний супровід дій нашого війська в районі АТО, допомагають цивільному населенню й беруть активну участь у ліквідації наслідків різних надзвичайних подій.

У технічному, досить проблемному ще донедавна питанні інженерні війська ЗС України також набувають нових рис. Адже переважна більшість інженерної техніки та інженерного озброєння, якими їх оснащено нині, — ще радянського виробництва й походження. Вичерпується ресурс їх використання, ця техніка суттєво старіє як морально, так і фізично. Проте у найближчому майбутньому інженерні війська ЗС України мають усі шанси побачити світло в кінці тунелю. Уже завершено державні випробування нової полкової землерийної машини ПЗМ-3-0.1, створеної на базі вітчизняного шасі підвищеної прохідності КрАЗу. А Харківський бронетанковий завод форсованими темпами закінчує модернізацію й переоснащення важкої броньованої машини БМР українського виробництва на базі шасі танка Т-64 з тралом КМТ-7.

У районі АТО також розгорнуто підрозділи РХБЗ. Як відомо, ще до початку АТО територія Донецької та Луганської областей була щільно насиченою техногенно небезпечними підприємствами металургійної, вугільної та хімічної промисловості. Сьогодні є чимало таких об’єктів, які контролюють «повсталі шахтарі та металурги», і існує досить висока ймовірність їх руйнування. Щоб упевнитися в наявності таких загроз, достатньо пригадати, що відбувається з вугільними шахтами Донбасу, які зруйнували або свідомо зупинили окупанти. Підняття шахтних вод із вимиванням з-під землі отруйних і радіоактивних речовин, викиди метану та інші наслідки приходу «русского мира» на Схід України можуть стати дійсністю. А про загрозу екологічної катастрофи на Донбасі нині дедалі голосніше й частіше ведуть мову численні фахівці, зокрема іноземні.

Своєчасно виявити загрозу, маючи змогу запобігти такому розвитку подій, і покликані українські підрозділи РХБЗ, розгорнуті в районі АТО. Сьогодні вони діють у режимі безперервного хімічного, радіаційного та біологічного моніторингу. І роблять це вони зовсім не голіруч. Упродовж останніх років на озброєння цих частин і підрозділів було прийнято низку нових засобів захисту та розвідки. Наприклад, у рамках реалізації українсько-фінського проекту на озброєння українського війська надходять нові протигази, а з допомогою німецьких партнерів отримуємо нові фільтрувальні та ізолювальні захисні комплекти й сучасні прилади радіаційної розвідки. Треба додати, що це обладнання виготовляють на українських підприємствах.

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Схожi записи: