Відпустка для дружин військовослужбовців: надати неможливо відмовити?

 Квітень 21, 2017

5496_p_11_img_0001Про те, як варто діяти дружині військовослужбовця, якщо порушують її право на законну відпустку одночасно з чоловіком

У Наталії Підлісної сьогодні вихідний. Нарешті з’явився час пробігтися по магазинах, приготувати для своїх рідних щось смачненьке. У родині радість — за кілька днів приїде з АТО у відпустку чоловік. Шестирічний Остапчик із захопленням розповідає молодшій сестричці Улянці, як вони із татком ловитимуть рибу, як усі гуртом варитимуть юшку на природі

Аж раптом пролунав дзвінок з відділу кадрів: «Наталю, відпустку треба скасувати, вибачте…» Плани було зруйновано. І Наталя, і діти дуже засмутилися.

Відколи жінка влаштувалася бухгалтером на підприємство з продажу та встановлення кондиціонерів, вона жодного разу не змогла відпочити разом із сім’єю.

Чоловік Наталії — старший сержант Артем Підлісний із самого початку війни захищає країну на Сході. Скільки разів він за цей час приїздив додому, можна порахувати на пальцях однієї руки. Минулого року батальйон чоловіка раніше запланованого терміну повернувся з району АТО. І тоді начальник Наталії також не відпустив її у відпустку разом із чоловіком, пояснивши це тим, що не може змінити графік. Тож чоловік, хоч як обурювався, що дружина не може взяти відпустку, поки він має можливість побути вдома, поїхав на відпочинок із дітьми сам. Заважати кар’єрі коханої, яка й так мала значну перерву через виховання дітей, не хотів. «Не звільнятися ж з роботи заради кількох тижнів відпустки», — сказав тоді Артем, а незабаром повернувся на Схід.

Тож коли і цього разу Наталія знову почула відмову щодо законної відпустки, про яку, як належить, попереджала керівництво за два тижні, вирішила захищати свої права і звернулася до юриста.

Голова громадської організації «Юридична сотня» Леся Василенко:

— Запам’ятайте, згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дружині військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний для неї час одночасно зі щорічною основною відпусткою чоловіка.

Перше, що треба зробити, це написати заяву на ім’я керівника з проханням надати щорічну відпустку. Обов’язково прослідкувати, аби лист був зареєстрований у секретаря і вручений начальнику. До листа варто додати довідки про те, що ваш чоловік дійсно є військовослужбовцем, і про те, що він отримав відпустку із зазначенням конкретного терміну. Якщо ж керівник не відповідає, раджу сміливо звертатися до Державної служби з питань праці, профспілки, якщо така є на підприємстві, та до інших контролюючих органів соціального захисту або навіть до прокуратури. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства передбачено статтею 21 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, щоб конфліктних ситуацій не виникало, при прийнятті на роботу варто відразу повідомити про свій статус дружини військовослужбовця та поцікавитися, чи знають роботодавці про права, які відповідно до статусу гарантує вам законодавство України.

Крім того, намагайтеся планувати графік відпусток одночасно зі своїм чоловіком. Якщо ж відпустка військовослужбовцю надається раніше зазначеної в графіку дати, дружині обов’язково варто попередити про це своє керівництво заздалегідь — не менше як за два тижні до бажаного початку відпустки.

Головний спеціаліст відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Вадим Бондар:

— Попри чітке законодавство, такі випадки, як у Наталії, на жаль, трапляються доволі часто. Зазвичай питання вирішується відразу ж після написання зареєстрованого листа. Але бувають випадки, коли керівник не реагує на попередження. Тоді за справу береться контролюючий орган.

Не варто хвилюватися через те, що після вашого звернення до контролюючих трудове законодавство органів ваші стосунки з керівництвом зіпсуються. Зазвичай відповідні служби не повідомляють, хто саме з працівників поскаржився, а під час перевірки в таких роботодавців, як правило, випливає не одне порушення трудового законодавства, яке передбачає не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Особливо, якщо порушення чиняться систематично або повторно.

Ольга МОСЬОНДЗ

Схожi записи: