Інформаційне прикриття Кремлем геополітичного провалу в Сирії – марне

 Квітень 19, 2017

5496_p_07_img_0001Після того як уранці 7 квітня американські крилаті ракети «Томагавк» вщент рознесли сирійську авіабазу «Шайрат» у провінції Хомс, настав час усвідомлення результатів цього удару. Причому це стосувалося не тільки воєнно-політичного керівництва всіх причетних до сирійського конфлікту сторін, а й достатньо широких кіл світової громадськості. Адже стало очевидним, що цього ранку ситуація змінилася не тільки в самій Сирії, а й певним чином у геополітичному сенсі

Звичайно, основними «коментаторами» подій в районі «Шайрата» стали головні зацікавлені особи — нинішнє путінське «політбюро», яке всебічно підтримує сирійського диктатора Башара Асада та його збройні формування. Після американського ракетного «сюрпризу» на світову і власне російську аудиторію обвалився справжній вал коментарів, «експертних думок» і просто заяв «уповноважених осіб».

Така балакучість Кремля стосовно отриманого його союзником гучного ляпаса від «світового поліцейського» була цілком зрозумілою, адже очевидний військовий та зовнішньополітичний провал нафто-газової «супердержави» в Сирії потребував якихось виразних та адекватних пояснень з боку Кремля…

Сполучені Штати Америки ж були лаконічні та логічні, пояснивши і свою позицію, і своє рішення щодо застосування військової сили (до речі, це рішення підтримало більше 40 країн світу, серед них і Україна). Головний мотив — приведення до тями сирійського президента Башара Асада у справі поводження із бойовими отруйними речовинами. Президент США Дональд Трамп (див. «Звернення до американського народу») і представник США в ООН Нікі Хейллі (див. «Виступ уповноваженого представника США в ході засідання Ради Безпеки ООН») у цьому сенсі були чіткі і послідовні — застосування хімічної зброї (йдеться про встановлений факт застосування 4 квітня у провінції Ідліб сирійськими урядовими військами бойової отруйної речовини — зарину) неможливе в принципі. Причому, на думку американців, ні за яких «виправданих» умов — ані проти формувань озброєної сирійської опозиції, ані, тим більше, проти мирного населення країни. США чітко дали зрозуміти, що такого роду «ексцеси» з боку Башара Асада, якого дуже дбайливо опікає нинішній кремлівський режим, вони не потерплять. А всякого роду «куполи ППО» російського походження і навіть право вето в ООН, накладене тією ж країною, навряд чи врятують порушника від гніву «провідної країни вільного світу».

На відміну від американських російські коментарі та версії того, що сталося в районі авіабази «Шайрат» 7 квітня, були більш розлогі, різноманітні, проте не надто логічні й адекватні. Принаймні переважна їхня більшість була майже відразу спростована або навіть висміяна.

Насамперед росіяни спробували зробити хорошу міну при поганій грі — застосувати добре відому в Україні приказку «Моя хата скраю, нічого не знаю…» Тож одразу після американського удару російські військові експерти пояснили, що «… російська ешелонована система ППО за угодою з урядом Сирії була розгорнута виключно для захисту російських об’єктів — аеродрому, баз, військ, інфраструктури і сил ВКС РФ, хоча, звісно, «…ми могли би знищити американські ракети за допомогою своїх ЗРК». Саме тому збивати американські «Томагавки» ніби «…не було сенсу». Сирії також були передані Росією «деякі засоби ППО», однак до керування ними росіяни «не мають жодного стосунку», вони управляються самими сирійцями. З цих пасажів виходило, що вся ця історія є виключно справою самих сирійців, а росіяни тут взагалі ні до чого…

Така нашвидкуруч склепана заява була спростована, причому достатньо нищівно. Росіянам просто нагадали погрозливі заяви їхнього МЗС та різноманітних спікерів їхнього оборонного відомства на адресу США з нагоди розгортання в Сирії російських засобів ППО в жовтні минулого року з обіцянками збивати у повітряному просторі Сирії «всі невпізнані літаючі об’єкти, включаючи літаки «Стелс» та крилаті ракети».

Тоді у Кремлі придумали більш аргументовану, на їхню думку, версію. У реальності це виглядало так:

— Використання російських комплексів ППО сирійською армією у відповідь на ракетний удар Сполучених Штатів призвело б до ядерного конфлікту, чого не сталося тільки завдяки холоднокровності російського Верховного головнокомандувача, — заявив такий собі член-кореспондент Російської академії військових наук Сергій Судаков.

Цю маячню навіть не довелося спростовувати. Це замість світової спільноти зробив сам пан Путін, почавши публічно в російських ЗМІ погрожувати США і країнам, які їх підтримали, дуже «миролюбними» обіцянками «збивати все, що літає в Сирії без узгодження з російським командуванням» і дати «адекватну відповідь на будь-який прояв агресії з боку США по відношенню до війська Башара Асада». Більше того, заява про «вихід Росії із домовленостей з США про забезпечення безпеки у повітряному просторі Сирії» дуже наочно і красномовно продемонструвала всю «холоднокровність та миролюбність» російського Верховного головнокомандувача.

Наступним шедевром російської інформаційної спецоперації під загальною назвою «Виправдання за «Шайрат» став цикл заяв російського оборонного відомства про нібито «низьку бойову ефективність» американського удару по сирійській авіабазі. Виглядало це так:

— Бойова ефективність ракетного удару, завданого США по авіабазі в Сирії, виявилася «вкрай низькою». За даними російських засобів об’єктивного контролю, до сирійської авіабази долетіли лише 23 ракети. Куди поділися ще 36 крилатих ракет, невідомо. В результаті ракетного удару були знищені склад матеріально-технічного майна, навчальний корпус, їдальня, шість літаків МіГ-23, які знаходилися в ремонтних ангарах, а також радіолокаційна станція. Отже, бойова ефективність американського масованого ракетного удару по сирійській авіабазі вкрай низька, заявив офіційний представник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков у коментарі для інформаційної агенції ТАСС.

Цей політ фантазії російських стратегів із натяком на низьку бойову спроможність американського війська був припинений також швидко і доволі елегантно. Спочатку Міністерство оборони США оприлюднило супутникові фотографії, зроблені компанією DigitalGlobe 7 квітня 2017 року, на яких показана авіабаза сирійських військ «Шайрат» у провінції Хомс після американського ракетного удару. При цьому офіційний представник Пентагону Райан Браун заявив телеканалу CNN, що 58 з 59 крилатих ракет уразили намічені цілі. До того ж два високопоставлені представники американського військового командування підтвердили цьому ж телеканалу, що в результаті ракетного удару було ліквідовано не менше 20 літаків сирійських ВВС. До того ж була оприлюднена оцінка фахівців ізраїльської фірми Image Sat International, які прискіпливо вивчили надані супутникові знімки. Згідно з нею на авіабазі «Шайрат» було вражено щонайменше 44 важливі цілі, деякі з них, як видно на знімках, — неодноразово.

Загалом перераховувати продукти кремлівського креативу (а точніше — суцільного інформаційного сміття) щодо його сирійської ганьби, які він продукував в інформаційному просторі, можна ще довго. Від кривизни Землі, яка нібито завадила російським ЗРК вразити американські КР, до існування «таємної змови» між РФ та США. Але однієї фатальної для Кремля об’єктивної властивості цієї події він уникнути не зможе: одночасно виправдатися перед власним народом за військовий провал у Сирії та пояснити решті світу, навіщо потрібно за допомогою бомбардувальників, ракет, а тепер і хімічної зброї підтримувати неадекватного сирійського президента. Адже світогляд у цих двох категорій населення кардинально відрізняється…

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Схожi записи: