Великдень — Світле Воскресіння Христа

 Квітень 14, 2017

5495_p_22_img_0001«Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав!»

Великдень — найбільше християнське духовне свято перемоги світла над пітьмою, життя над смертю. Для християн усього світу це великий день Воскресіння Ісуса Христа, який пожертвував собою заради спасіння людей на землі. Цього року свято припадає на 16 квітня

За церковними переказами, Ісус Христос у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати світом. Три роки Він присвятив мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи важкохворих людей. Але знайшлися заздрісники, які звели на Христа наклеп, що начебто Він підбурює людей проти влади. Жерці Єрусалима підкупили за 30 срібняків одного з Ісусових учнів — Юду, щоб той зрадив свого вчителя. Римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. Ісуса Христа розп’яли на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.

Один з учнів Христа — Йосип — викупив тіло вчителя й поховав його в кам’яній печері. Третього дня по смерті Христа янгол спустився на землю, відтулив камінь перед входом у печеру — і Син Божий воскрес. Учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого Вчителя.

На теренах України почали святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса наприкінці першого тисячоліття, після прийняття християнства. Це свято не має визначеної дати: вона змінюється щороку, але не раніше як 4 квітня й не пізніше ніж 8 травня.

До Великодня віряни готуються протягом семи тижнів Великого посту, який є одним із найсуворіших, — вважають, що саме стільки часу Ісус Христос провів у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Великоднем — Страсна седмиця. У ці дні душа вірянина має співчувати стражданням Ісуса Христа, які Він пережив у останні дні свого земного буття.

Особливе значення має Страсний четвер, його ще називають Чистим. У цей день всі православні мають причаститися, прибирають та очищаються від бруду. У Страсну п’ятницю з церкви виносять плащаницю — тканину, в яку було загорнуто тіло Христа й на якій Його зображено в гробі. Цього скорботного дня нічого не можна їсти.

У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі. У ніч Воскресіння Христа відбувається святкове богослужіння, святять великодні кошики з паскою та яйцями. Таким чином церква благословляє вірян після тривалого посту знову вживати скоромне, тобто непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості й символом вечері Господньої. Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні відповідають: «Воістину Воскрес!»

Закінчується Великодній тиждень Провідною неділею. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, що відійшли у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість Світлого Воскресіння: «Христос воскрес із мертвих і смертю смерть подолав!»

 

Що покласти у великодній кошик?

5495_p_22_img_0002Відповідно до давніх традицій, цього дня віряни освячують у церкві великодні кошики, які мають надзвичайно глибоке духовне значення, а кожен продукт у ньому — свою символіку.

Колись давно на Великдень освячували тільки спеченого з тіста баранця, згодом почали додавати яйця, сир та м’ясо.

Великодній кошик, за українською традицією, повинен містити страви, згадані в молитвах. Паска — солодкий ангельський хліб, символ воскреслого Ісуса Христа, хліб вічного життя. Яйце — нове життя й відродження. Великодня писанка — як молитва, вона символізує надію на вічне життя, а от крашанка має інше призначення — бути святковим частуванням. Сир і масло — це символи ніжності й жертовності Бога.

Прообразом шинки та ковбаси стало печене ягнятко, якого споживали на свято Пасхи ще в старозавітні часи. Шинка й ковбаса є також символом угодованого теляти, якого батько велів заколоти, коли повернувся його блудний син.

Хрін — символ міці й здоров’я, яких набуває християнин під час Великого посту, утверджуючи та зміцнюючи свою віру. Сіль — символ повноти й достатку.

Також у Великодній кошик кладуть зелень мирти або букшпану (символ вічного життя), свічку (символ світла, який виносять до людей). А покривають кошик вишитим рушником зі словами: «Христос воскрес! Воістину Воскрес!»

Не потрібно класти речі, не згадані в молитвах освячення, — вино, інші алкогольні напої, ніж тощо.

 

Благодатний вогонь — диво, що відбувається на очах вірян

5495_p_22_img_0004Щороку, напередодні Великодня в єрусалимському Храмі Гробу Господнього в Кувуклії стається справжнє диво: сходить Благодатний вогонь. Ідеться про те, що Бог явив милість людям. Адже вогонь символізує нерукотворне світло Воскресіння Христового, про яке розповідав апостол Петро.

Тоді в Єрусалимі збираються тисячі людей, які радіють вогню. Кожен православний у Храмі Гробу Господнього вірить, що того року, коли не зійде Благодатний Вогонь, світ спіткає катастрофа. Храм Гробу Господнього збудовано на тому місці, де була Гробниця Ісуса Христа. Саме тут з’являється Благодатний вогонь. У натовпі паломників важко порахувати відстань від Голгофи до останньої опочивальні Христа, але вона становить 33 кроки, що дорівнює рокам земного життя Ісуса. Тому кожен вірянин засвічує по 33 свічки.

Охоронці перевіряють капличку на наявність можливого джерела вогню, зачиняють двері на ключ і ставлять печатку, і це означає, що всередині все перевірено. Тим часом молоді арабські християни, сидячи на плечах одне в одного, гучно підігрівають емоції в натовпі. За легендою, того року, коли арабській молоді заборонили бешкетувати в храмі, вогонь затримався на кілька днів. Отже, молодим арабам тепер можна робити в храмі все що завгодно.

Усередину каплички заходять два священнослужителі. Ієрархи залишаються в дуже простих одежах без поясів. Це пов’язано з тим, що, коли Свята Земля належала Османській імперії, турецькі охоронці, які не могли повірити в диво появи вогню, ретельно перевіряли саме пояси, щоб там не було сховано сірники.

Паломники залишають тут записки з найщирішими побажаннями. Коли вогонь сходить, перші кілька секунд він не пече. Після сходження Благодатного вогню його роздають по всіх православних церквах і храмах світу. До Великодня Благодатний вогонь надходить і в Україну.

 

Писанка — символ життя й сонця

5495_p_22_img_0003Жоден українець не уявляє Великодня без писанки. Для нашого народу вона є символом життя, сонця, безсмертя, любові та краси, весняного відродження, добра, щастя. Її дарують на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси й сили; застосовують як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, проти переляку й наговорів; дівчині — як свідчення кохання, а на добрий урожай писанку закопують у землю.

Від прадавніх часів наш народ зберігає вислів про обережне ставлення до писанки: носитися з чимось, як із писанкою. Колись писанки розмальовували цілу весну, тепер лише три дні перед Великоднем. Бабусею писанки можна вважати крашанку — яйце, пофарбоване одним кольором. На заміну їй прийшла крапанка, мальованка, дряпанка, а потім з’явилася писанка. Назва її походить від інструменту, яким наносять віск, — писачка.

Колись для писанок добирали переважно яйця курей-первісток, які щойно почали нестися. Писали їх в окремій кімнаті, біля відкритого вогню. Передувала роботі щира молитва: писанкар мав бути чистим і душею, і тілом. Воду для розведення фарб брали з криниці до сходу сонця. Звідси й сильний енергетичний заряд писанки. Вона могла бути оберегом.

Підготувала Ольга МОСЬОНДЗ

Схожi записи: