Мінне поле Донбасу… 700 000 гектарів!

 Квітень 13, 2017

5495_p_01_img_0001(2)Така площа на Сході України забруднена вибухонебезпечними предметами і це лише за попередніми підрахунками фахівців. За їхніми оцінками для очищення території регіону від небезпечних сюрпризів  знадобиться чимало років та значні кошти

Як переконує досвід збройних конфліктів, навіть через роки після закінчення бойових дій відгомін війни наздоганяє мирне населення вибухами снарядів і мін.

Найуразливішими залишаються населені пункти біля лінії фронту в районі АТО. Підірватися на міні можна де завгодно: зоною ризику може бути практично будь-яке місце по обидва боки від лінії розмежування.

Згідно з інформацією управління Нацполіції в Донецькій області, тільки з початку цього року в області через необережне поводження з боєприпасами загинуло шестеро людей, троє було травмовано.

За різними експертними оцінками, для цілковитого очищення території Донбасу державі потрібно буде від 10 до 15 років. До того ж, аби почати розв’язувати цю проблему, потрібна активізація так званого гуманітарного розмінування. Від звичайної протимінної роботи, якою займаються саперні підрозділи на конкретних об’єктах, таке розмінування відрізняється своєю комплексністю. Водночас фахівці зазначають, що цей процес не з дешевих. Наприклад, 2015 року в Хорватії, щоб ліквідувати загрозу вибухонебезпечних пристроїв на площі 104 кв. км, було витрачено 28,7 млн євро. Усього ж на 10-річний період із 2009-го по 2019 рік у національній програмі цієї країни з розмінування території передбачено 550 млн євро (ідеться про 954,5 кв. км). Аналітики зауважують, що на гуманітарне розмінування Донбасу потрібно буде витратити мільярди євро! Тому в нас сподіваються на допомогу від міжнародних партнерів.

5495_p_04_img_0002(2)На сьогодні Міністерство оборони України до гуманітарного розмінування залучило три неурядові міжнародні компанії: The HALO Trust, Данська група з розмінування (DDG) та Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD).

Свою роботу вони почали торік. Завезли все необхідне обладнання, а до робіт із розмінування вони залучають українців, які проходять для цього спеціальний курс навчання.

Зокрема, як повідомили в Управлінні екологічної безпеки й протимінної діяльності МО України, минулого року The HALO Trust виконувала нетехнічне обстеження небезпечних територій у складі 10 груп, які включали в себе 110 осіб та які мали 16 одиниць техніки.

Під час нетехнічного обстеження небезпечних територій фахівці об’їжджають місцевість, опитують населення, фіксують зовнішні ознаки забруднення — боєприпаси, міни, воронки від обстрілів, пошкоджену військову техніку тощо. На основі зібраної інформації вони роблять висновок щодо рівня небезпеки визначеного району. Після цього здійснюють технічне обстеження (ТО), під час якого група спеціалістів у повній екіпіровці проводить розбивку ділянки. Далі на цій території працює сапер із міношукачем, який остаточно виявляє кордони забрудненого сектору.

5495_p_04_img_0001(1)The HALO Trust здійснила роботи в 15 ра-йонах Донецької й Луганської областей поза межами буферної зони: Біловодському, Добропільському, Покровському, Краснолиманському, Марківському, Міловському, Олександрівському, Слов’янському, Великоновосілківському, Сватівському, Мар’їнському, Ясинуватському, Волноваському, Нікольському, Костянтинівському. Крім того, для Halo було додатково виділено Бахмутський район, частину Волноваського та Станично-Луганського районів.

Результатами цієї роботи стало обстеження 757 населених пунктів, з яких 90 постраждали внаслідок вибуху мін, 40 — забруднено вибухонебезпечними залишками війни (ВЗВ), тобто боєприпасами, що не вибухнули. Тимчасово недоступними визначено 50 населених пунктів. Кількість підозрюваних і підтверджених небезпечних ділянок — 51, із загальною площею 431 га, з яких розміновано 41 га.

Фахівці поінформували 13 тисяч жителів про ризики, пов’язані з мінами та ВЗВ.

Протягом 2017 року HALO планує розпочати суцільне розмінування найнебезпечніших для населення ділянок.

Данська група з розмінування (DDG) здійснює нетехнічне обстеження територій трьома групами, до складу яких уходить дев’ятеро осіб та які мають три одиниці техніки.

З березня по жовтень 2016 року данські фахівці обстежили вісім районів, що не входять у буферну зону, а саме: Кремінський, Сватівський, Старобільський, Станично-Луганський, Попаснянський та Новоайдарський у Луганській області, а також Мангушський і Волноваський у Донецькій області. Усього було перевірено 234 населених пункти та ідентифіковано 34 небезпечних райони: 23 в Донецькій та 11 у Луганській областях.

Загалом ці райони мають 619 га забрудненої території, яка в майбутньому стане предметом технічного обстеження та розмінування.

Протягом 2017 року DDG планує здійснювати заходи з нетехнічного й технічного обстеження, а також розпочати суцільне розмінування найнебезпечніших для населення ділянок. Для цього заплановано тренінги персоналу з технічного обстеження місцевості та розмінування. Усього 2017 року DDG планує здійснювати роботи з гуманітарного розмінування на 30 підозрілих та небезпечних ділянках.

Швейцарський фонд протимінної діяльності FSD протягом 2016 року запровадив проект з інформування щодо мінної небезпеки. Зокрема, співробітники FSD, працюючи в командах із трьох осіб, проводять заняття в школах і літніх таборах. За цей час більше як 20 тис. дітей і дорослих побували на навчальних сесіях із питань мінної небезпеки. Загалом FSD здійснив інформування серед 111 тис. громадян.

Упродовж поточного року FSD планує здійснювати роботи з гуманітарного розмінування на семи підозрілих і небезпечних ділянках. Для цього мають залучити близько 30 осіб персоналу.

5495_p_04_img_0004(3)Отже, 2016 року під час нетехнічного обстеження неурядові організації ідентифікували 460 га підозрілих небезпечних та 620 га підтверджених небезпечних територій. Під час обстеження було виявлено й знищено 364 вибухонебезпечні предмети.

І це тільки початок. Зокрема, за попередніми підрахунками фахівців, загальна забруднена територія в Україні сягає 700 000 га.

— Усі дані за результатами роботи неурядових організацій наше управління систематизувало, проаналізувало й узагальнило, — розповідає представник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності МОУ підполковник Євгеній Зубаревський. — Для цього в Міністерстві оборони України за сприяння координатора проектів ОБСЄ в Україні та Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування впроваджено систему управління інформацією в протимінній діяльності ІМСМА. Щодо співпраці з координатором проектів ОБСЄ в Україні на сьогодні існує спільний із Міністерством оборони України проект «Розбудова сектору протимінної діяльності в Україні». Також партнерами цього проекту є основні національні оператори з розмінування в Україні — ДСНС та ДССТ (Державна спеціальна служба транспорту). Загальна сума проекту становить 1,6 млн євро.

В управлінні зазначили, що після надзвичайної ситуації в Балаклії неурядові організації погодились надати свою допомогу в розмінуванні та інформуванні населення про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

5495_p_04_img_0003На переконання фахівців, міжнародна допомога була б масштабнішою, якби їхню роботу в цьому напрямку було регламентовано на законодавчому рівні. Але, на жаль, в Україні після трьох років війни все ще немає закону про протимінну діяльність та гуманітарне розмінування.

Про потребу законодавчої бази для здійснення розмінування в Україні йшлося під час нещодавнього засідання за круглим столом, яке провів Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони на тему: «Розвиток потенціалу України з гуманітарного розмінування. Законодавче забезпечення». Законопроекти, що обговорювали під час заходу, було зареєстровано у Верховній Раді ще півроку тому. Ініціатором першого (№ 5189) став народний депутат України від «Опозиційного блоку» Андрій Кисельов. Другий законопроект  (№ 5189–1) пізніше подав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

На переконання експертів, депутатський законопроект № 5189 дуже сирий. В ньому правильно визначено лише базові речі, зокрема, що таке національний та оперативний орган із розмінування, їхні завдання, порядок фінансування тощо.

— Автор цього законопроекту також описав обов’язки для всіх посадових осіб, що зробило документ дуже обтяжливим, за яким губиться суть, — розповідає народний депутат України Дмитро Тимчук. — Водночас він поклав на Президента обов’язок очолювати цю діяльність, що не передбачено його функціями, визначеними в Конституції України. Відповідно цей законопроект одразу був приречений, адже знайти 300 голосів у парламенті для зміни Конституції саме під протимінну діяльність на сьогодні нереально.

Щодо урядового законопроекту, то, за словами Дмитра Тимчука, він більш оптимальний. Зокрема, у ньому визначено, що цю додаткову функцію буде покладено на органи виконавчої влади, уповноважені вирішувати всі питання розмінування на території України. Крім того, у законопроекті не змішано суто гуманітарне розмінування з розмінуванням, яке здійснюють в інтересах забезпечення військ. Чітко передбачено завдання як державних, так і недержавних об’єктів власності, з фінансуванням із держбюджету за рахунок допомоги різноманітних міжнародних фондів й організацій та інших видів фінансової допомоги, які не суперечать закону.

До того ж експерти зазначають, що гуманітарне розмінування є тривалим проектом і що ставити цю проблему під гасло «треба все терміново розмінувати» не тільки не має сенсу, а й небезпечно, особливо коли йдеться про здійснення розмінування на передньому краї. Треба розуміти, що навіть якщо парламент таки ухвалить цей закон, завтра ми не розмінуємо Донбас. Адже бойові дії тривають.

Наприклад, ділянка місцевості, оголошена розмінованою, після обстрілу бойовиків знову стає усипаною боєприпасами або замінованою ДРГ противника. Відповідно в зоні, оголошеній безпечною, підриваються мирні жителі.

За словами директора Офіса зв’язку НАТО в Україні Александера Віннікова, на сьогодні Альянс готовий надати нашій країні своїх фахівців та обладнання для розмінування. Зокрема, минулого року Україна вже отримала спеціальні транспортні засоби, міношукачі, захисні костюми, засоби зв’язку, спецінструмент для виявлення й вилучення мін загальною вартістю 1 млн євро. Але, на переконання експертів, не слід забувати про наші потужності.

Вадим КОВАЛЬОВ

 

Що робити в разі виявлення вибухонебезпечних предметів?

  1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
  2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
  3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи — негайно припиніть їх.
  4. Відійдіть самі й відведіть людей поруч себе якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. До того ж відходити необхідно тим же маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само слід у слід.
  5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 та 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
  6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вжийте заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета правоохоронні органи або спеціальні служби.

 

Кількість загиблих та поранених через протипіхотні міни зростає

За даними звіту Landmine Monitor 2016 Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін — International Campaign to BanLandmines (ICBL), 2015 року кількість загиблих та поранених через протипіхотні міни у світі зросла на 75%

Кількість нещасних випадків через вибухи протипіхотних мін та післявоєнних залишків снарядів у всьому світі зросла на 75%. Про це свідчать дані об’єднання міжнародних неурядових організацій, які виступають за заборону виробництва і використання протипіхотних мін (ICBL).

За результатами моніторингу протимінного забруднення, 2015 року в таких інцидентах постраждала 6 461 особа, тоді як 2014 року показник загиблих і поранених з цієї причини становив 3 695 осіб. Більшість жертв — 78% — цивільні особи, йдеться в документі. Серед них 86% — чоловіки. Три чверті всіх смертей від невибухлих мін та боєприпасів, сталися в Афганістані, Лівії, Сирії, Україні та Ємені. Найбільше військових з цих причин загинуло в Україні та Колумбії.

У десяти країнах фіксується використання протипіхотних мін неурядовими силами. У документі також йдеться, що чимало нерозмінованих територій залишається в Анголі, Азербайджані, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Камбоджі, Іраку, Таїланді та Туреччині.

Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін (ICBL) був заснований 1992 року декількома організаціями, серед яких Human Rights Watch. На сьогодні він працює у понад 90 країнах світу.

1997 року зусиллями ICBL 145 країн, серед них і Україна, підписали Оттавський договір про заборону виготовлення, використання та зберігання протипіхотних мін. 129 із них його ратифікували. До речі, Росія до Оттавської конвенції досі не приєдналася.

ЄС активно підтримує проекти щодо знищення мін, заборонених Оттавською конвенцією. Загальний внесок ЄС у проекти розмінування у світі становить близько півмільярда євро, з яких на Україну припадає 1,8 млн євро.

Крім того, ЄС започаткував проект вартістю 1,57 млн євро щодо розмінування територій, які постраждали від конфлікту в Україні.

Схожi записи: