Російські військові пірати XXI століття

 Квітень 7, 2017

5494_p_16_img_0001Кремль пробиває чергове дно. Його верхівка настільки відчуває свою безкарність, що зухвало плює на всі норми міжнародного морського права. Цього разу мова йде про кораблі Військово-Морських Сил Збройних Сил України, що залишилися в Криму після анексії півострова

Російські окупанти відкрито використовують їх як «донорів» запчастин для кораблів Чорноморського флоту РФ, які курсують у Сирію та охороняють захоплені бурові установки «Чорноморнафтогазу» — українських газових родовищ у Чорному морі

Після того як відбулася незаконна анексія Криму, Росія почала повернення Україні захоплених у неї кораблів і суден, однак у червні 2014 року цей процес було зупинено в односторонньому порядку. Відновити ж роботу з повернення нашого флоту Кремль пообіцяв тільки після нормалізації (!) відносин між Україною та Росією.

Українські кораблі стоять окремо від кораблів ЧФ, у переважній більшості вони приковані до причалів Південної бухти Севастополя. Окупанти спеціально для пропагандистських телесюжетів виділили їх як техніку іноземної держави. Мовляв: бачите, ось вони стоять, ми їх не чіпаємо. За інформацією командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірала Ігоря Воронченка, наші кораблі використовують як «донорів». Деякі з них частково розукомплектовують, а запчастини служать для відновлення технічної готовності «братнього флоту».

— Ми маємо певні дані стосовно коефіцієнту технічної готовності Чорноморського флоту РФ. У них постійно курсує «сирійський експрес». Їхні великі десантні кораблі регулярно направляються у Середземне море до берегів Сирії. Той же наш «Костянтин Ольшанський» теж слугує «кораблем-донором». Корвети «Тернопіль» та «Луцьк» використовуються для їхніх малих протичовнових кораблів — тих, які зараз несуть так звану вахту в районі наших газових родовищ, — повідомив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Справді, «Костянтин Ольшанський» проекту 775 повністю відповідає за своїми тактико-технічними характеристиками великим десантним кораблям (ВДК) Росії «Новочеркасск», «Азов», «Ямал», «Цезарь Куников». Вони всі побудовані на польському суднобудівному заводі. З початку військового протистояння в Сирії російські ВДК даного проекту беруть активну участь у доставці вантажів для режиму Асада через російську базу матеріально-технічного забезпечення в місті Тартус. Безперечно, в процесі експлуатації вже давно фізично й морально застарілі агрегати та механізми російських десантників виходять із ладу. А зважаючи на інтенсивність їх курсувань до берегів Сирії, ремонтні роботи повинні виконуватися в найкоротші строки. І тепер найголовніше: закупляти росіянам нічого не потрібно, адже український «Костянтин Ольшанський», який стоїть на севастопольському причалі, завжди до послуг агресора…

Наприкінці січня 2016 року, за інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, стало відомо, що севастопольським підприємством «13-й судноремонтний завод» для ремонту малого протичовнового корабля «Ейск» 68-ї бригади кораблів охорони водного району ЧФ РФ використовувалися деталі, зняті з українського корвета «Тернопіль».

«Всесильний» російський військовий флот, яким його декларують пропагандистські кремлівські канали, як виявилося, затребував запчастини для свого корабля проекту 1124М, що довгий час перебував у ремонті. Поступившись «своєю гордістю», росіяни вирішили значно спростити завдання. Використавши новіші запчастини «Тернополя», вони тим самим нахабно поживилися за рахунок майна укомплектованого українського корабля та зекономили власні фінансові ресурси. Ось як насправді виглядає гібридне піратство XXI століття у виконанні російських військових.

Взагалі кораблі цього проекту вважаються найвдалішими малими протичовновими кораблями другого покоління. Вони можуть успішно протидіяти підводним човнам противника в ближній морській зоні та ідеально підходять для несення бойового чергування в Чорноморському басейні, а також для охорони важливих об’єктів у морі. Тому керівництво ЧФ і використовує кораблі цього класу для оборони захоплених українських бурових установок «Чорноморнафтогазу».

Росіяни дуже люблять говорити про незадовільну технічну готовність захоплених військових кораблів наших ВМС, мовляв, українські «залізні корита» до «історичного повернення» Криму в «рідну гавань» не надто часто виходили в море для відпрацювання навчально-бойових завдань. Чомусь «славетні моряки» ЧФ забувають, що той же «Костянтин Ольшанський» 2011 року здійснив похід до берегів Лівії. Перетнувши води Чорного, Мармурового, Егейського та Середземного морів, він виконав безпрецедентну й унікальну в історії України і Збройних Сил операцію з евакуації наших громадян та представників іноземних держав із території країни, де вже йшла війна. Це відповідальне завдання міг виконати тільки технічно справний корабель. Навіть більше, кожного року «ольшанці» брали активну участь у міжнародних навчаннях серії «Сі Бриз», де на рівних почувалися з кращими кораблями країн НАТО. Корвети «Тернопіль», «Луцьк» і «Хмельницький», а також морський тральщик «Чернігів» на регулярній основі виконували завдання бойового чергування у виключній морській (економічній) зоні України, а тральщик «Черкаси» разом із кораблем управління «Славутич» представляли Україну в активаціях Чорноморської військово-морської групи оперативної взаємодії та співробітництва BLACKSEAFOR. Екіпаж ракетного корвета «Придніпров’я» більше часу проводив у морі, ніж біля причальної стінки.

Але, як бачимо, Росія пробила чергове дно й навіть не задумується над тим, що скоїла. Росіяни будуть знову на весь світ заявляти, що всі підло захоплені кораблі ВМС ЗС України стоять цілими та неушкодженими, більше того, Кремль буде їх неодмінно віддавати. Ось воно, справжнє обличчя «величі», лицемірності та вседозволеності Росії.

— Упевнений, що дипломатичними зусиллями, а також зусиллями міжнародного співтовариства ми все ж таки доб’ємося розв’язання проблеми з повернення українських військових кораблів. Можливо, це буде компенсація в грошовому еквіваленті або фактичне повернення кораблів, але в такому складі, в якому вони були до анексії українського півострова, — підкреслив віце-адмірал Ігор Воронченко. — Міністерством закордонних справ України було подано відповідні позови, крім того, нещодавно до нас приїжджала група з Міністерства юстиції щодо подання позову до міжнародних судів. Ці всі питання опрацьовуються, і я впевнений, що ми доведемо все до логічного завершення.

Як свідчить досвід передачі українським ВМС кораблів та суден від Чорноморського флоту РФ наприкінці минулого століття (а тоді бойові одиниці передавалися в незадовільному технічному стані та потребували негайного ремонту), знову виникає необхідність мати значний фінансовий ресурс на відновлення технічної готовності тих захоплених кораблів та суден забезпечення національного флоту, які, сподіваємося, будуть повернуті російською стороною в найближчому майбутньому. Чи готовий до цього Кремль? Питання риторичне.

Віталій ПАНЧИШИН

Окупанти хочуть зробити із захопленого українського підводного човна музейний експонат

З єдиного українського підводного човна «Запоріжжя», захопленого під час анексії Криму, російські окупанти хочуть зробити музейний експонат (!) і поставити його до причальної стінки Військово-морського музейного комплексу «Балаклава».

Вони вважають, що це спричинить аншлаг, адже люди зможуть відвідати справжній підводний човен часів СРСР. Нікого, звісно, не цікавить, що це зухвало захоплена техніка належить Україні. На думку місцевого населення, на човні треба лише радянську атрибутику закріпити, поставити бюст Леніна на командирський місток, і все — тоді від туристів, зокрема іноземних, відбою не буде.

До речі, раніше росіяни навіть озвучували пропозицію зробити на нашому підводному човні ресторан (!). Мабуть, щоб «цивілізовано» розпивати «бояришник».

Нині на українському човні служить екіпаж Чорноморського флоту, який нібито підтримує його системи життєдіяльності та механізми в працездатному стані. Акумуляторні батареї субмарини вже давно знято з корпусу, і їхня подальша доля невідома. Ці акумулятори, на які з українського бюджету було витрачено значні фінансові ресурси ще 2003 року, закуповували в грецької компанії Germanos S. A. Можливо, тепер окупанти успішно «укомплектували» ними свої підводні човни ЧФ «Алросу» чи, наприклад, «Святого князя Георгія» або передали їх на Північний чи Тихоокеанський флоти.

Окрім того, розвінчуючи чергові міфи Кремля щодо небоєготовності «Запоріжжя», зауважимо, що човен ВМС до анексії Криму Росією повністю завершив відновлення технічної готовності та вперше в історії національного військового флоту 2012 року виконував практичні занурення на глибину на зовнішньому рейді Севастополя.

Віталій ПАНЧИШИН

Схожi записи: