Литва активно зміцнює військо

 Березень 27, 2017

5492_p_21_img_0001Сьогодні ця країна Балтії розпочала інтенсивну модернізацію національних Збройних сил

Активізація російської агресивної політики щодо своїх сусідів вимагає від них перегляду та реформування власних військових потужностей. Цим шляхом пішли й Збройні сили Литви, які, до речі, надають неабияку допомогу українському війську.

Разом із тим прибалти не забувають і про модернізацію національних армій, яка проходить у форматі закупівлі озброєння та перегляду концептуальних засад оборонної політики.

У Литві з 2008 року армія була професійною, втім, в умовах загострення регіональної ситуації в сфері безпеки 2015 року призов було відновлено. Згідно з поправками до законодавства, 3000 призовників щорічно вступають на дев’ятимісячну службу. Така практика продовжиться щонайменше до 2020 року. На думку військових, це допоможе в найкоротший термін сформувати необхідний активний резерв і доукомплектувати розширені штати підрозділів.

— Така система, коли армія складається з призовників і професіоналів, зміцнює зв’язок суспільства з армією, дозволяє краще усвідомити необхідність підготовки до оборони країни, що є одним із інструментів стримування, — заявила президент Литви Даля Грибаускайте.

Структура армії теж зазнала змін — було прийнято рішення розширити сухопутні сили держави, сформувавши в їхньому складі другу бригаду (на додаток до механізованої бригади Gelezinis Vilkas («Залізний Вовк»), яка протягом тривалого часу залишалась ядром литовського війська). Формування нового підрозділу — моторизованої бригади Zemaitija («Жемайтія») — планується остаточно завершити до 2021 року.

Загалом Збройні сили Литви складаються з сухопутних військ, військово-повітряних, військово-морських сил, сил спеціальних операцій, управління логістики (матеріально-технічного забезпечення), управління навчання і персоналу, а також частин і підрозділів центрального підпорядкування.

Сухопутні війська є основним і найчисленнішим видом ЗС Литви. У своєму розпорядженні вони мають сучасне стрілецьке озброєння: автоматичні гвинтівки M-14, M-16, G-36, кулемети MG-3, Browning, різні види пістолетів-кулеметів і снайперських гвинтівок. Для боротьби з бронетехнікою використовуються гранатомети АТ-4 і Carl Gustaf, а також протитанковий ракетний комплекс Javelin. Окрім того, в частинах і підрозділах сухопутних військ Литви є міномети калібру 60 і 120 мм, безвідкатні гармати PV1110, гаубиці М-50 (М-101) калібру 105 мм. Для боротьби з літальними апаратами на озброєнні підрозділів є ПЗРК Stinger і RBS-70. Основні засоби пересування — БТР М113, машини підвищеної прохідності HMMWV («Хаммер») різних модифікацій та інші зразки колісних бронемашин.

Військово-повітряні сили Литви складаються з авіаційної бази, батальйону ППО, управління спостереження і контролю за повітряним простором. Основні завдання ВПС — охорона й оборона повітряних кордонів, надання підтримки сухопутним і морським силам, здійснення пошуково-рятувальних операцій, а також перевезення вантажів та особового складу. ВПС Литви є найбільш оснащеними і боєздатними серед військово-повітряних сил прибалтійських держав.

ССО Литви складаються зі штабу (командування), окремого єгерського батальйону імені великого Вітаутаса, служби особливого призначення, служби бойових плавців і ланки бойових вертольотів. На озброєнні підрозділів сил спеціальних операцій найсучасніші зразки озброєння та спорядження. Для планування, організації, а також контролю за процесом навчання й підготовки військовослужбовців до виконання завдань за призначенням у ЗС Литви створено управління навчання та персоналу.

Нині Литва в своїх планах модернізації збройних сил орієнтується на співпрацю з німецько-голландськими виробниками бронетехніки. У грудні 2015 року Вільнюс заявив про бажання придбати 88 бронемашин Boxer. Вартість контракту, узгодженого в серпні 2016 року, становить 385,6 млн євро. Доставка техніки очікується протягом 2017–2021 років. У литовській армії машини отримають назву Vilkas (з литовського — «Вовк»). Також до 2019 року заплановано закупити 26 бронетранспортерів M577 V2 — модернізованого варіанта американської машини M113. У ці ж терміни Німеччина поставить до Литви шість інженерних машин.

Литва підписала контракт зі Сполученими Штатами на поставку FGM-148 Javelin, які будуть використовуватися в якості піхотної протитанкової зброї. На нову бронетехніку будуть встановлені ізраїльські комплекси SPIKE.

Модернізація артилерійського парку збройних сил країн Балтії не є першочерговим завданням, однак Литва цьому питанню приділяє чималу увагу. Вона уклала з Німеччиною контракт на постачання 155-міліметрових САУ PzH2000. Усього протягом 2015–2019 років заплановано отримати 21 одиницю (з них три будуть використовуватися в якості «донорів» запчастин, а одна — в тренувальних цілях). Також у 2015 році ізраїльська компанія модернізувала самохідні міномети М1064 (120-мм міномети на шасі БТР М113), які знаходяться на озброєнні литовської армії.

Нещодавно Литва замовила в Норвегії кілька протиповітряних ракетних комплексів NASAMS 2. Окрім того, Вільнюс уклав угоду щодо купівлі ПЗРК польського виробництва GROM.

— Ми раді, що модернізація литовських Збройних сил іде досить інтенсивно. Ці комплекси потрібні для задоволення насущних потреб Литви під час військових операцій, зокрема, для підсилення військових підрозділів і захисту від атак із повітря, — відзначив нещодавно міністр оборони Литви Юозас Олекас.

Рада національної безпеки і оборони Литви вирішила з наступного року збільшити витрати на армію. Із огляду на геополітичну ситуацію й міжнародні зобов’язання перед НАТО, РНБО запропонувала збільшити оборонний бюджет країни 2018 року на додаткові 149 мільйонів 200 тисяч євро. Зважаючи на прогнози економічного зростання в Литві, країна буде витрачати на оборону 2,07% свого ВВП.

Цього року Литва виділила на Збройні сили 723,8 млн євро, що дорівнює 1,8% ВВП. Із 2014 року, після того як Росія анексувала український півострів Крим, країна постійно нарощувала військовий бюджет (2013 року Вільнюс витрачав лише 1% ВВП на свою безпеку).

Також Вільнюс вирішив створити власні сили швидкого реагування, процес формування яких повинен закінчитися в 2019 році. Власне, виділені додаткові кошти підуть на фінансування цих сил.

Гібридний характер російської агресії робить актуальним і підвищення потенціалу сил територіальної оборони Литви. У цій країні сили ТРО формують резерв професійних Збройних сил, відповідаючи за підготовку резервістів та поповнення основних підрозділів.

Підготував Роман ВУС

21_p_grafik

Витрати Естонії на оборону серед країн НАТО у процентному відношенні одні з найбільших у Альянсі й склали 2016 року 2,16% ВВП країни.

Згідно з даними порталу Delfi, більше, ніж Естонія, 2016 року витрачали тільки США (3,61%), Греція (2,38%) і Великобританія (2,21%). Замикає п’ятірку лідерів Польща — 2%.

Естонія вийшла на рівень 2% ВВП 2012 року, а 2015-го довела його до нинішнього показника, повідомляє Кореспондент.net.

Своєю чергою Латвія витратила на оборону в 2016 році 1,45% ВВП, Литва — 1,49%.

НАТО рекомендує державам-членам підтримувати рівень оборонних витрат у 2% ВВП, але більшість із них цього не дотримуються. У середньому країни НАТО витрачають на оборону 2,43% ВВП.

Схожi записи: