Полювання за мінометниками-«кочівниками»

 Березень 27, 2017

2014 року зі старшим лейтенантом Емілем Ішкуловим сталась історія, яка могла випасти тільки на долю природженого розвідника. Підрозділ Еміля брав участь у штурмі Савур-Могили. Після її взяття сепаратисти не припинили обстрілів кургану — їхня артилерія та міномети працювали вдень і вночі. Особливо дошкуляв «кочівний» мінометний підрозділ, який вирізнявся влучною стрільбою.

У штабі батальйону Ішкулов отримав завдання за всяку ціну знайти і знищити «кочівника». Район пошуку був величезний і знаходився в глибокому тилу бандформувань.

Офіцер швидко сформував пошуково-рейдову групу із перевірених у боях бійців. Знайшовши відповідну камуфльовану амуніцію, хлопці переодяглися, щоб бути схожими на «ополченців», придумали й відшліфували свою легенду прикриття. За нею, вони були групою місцевих патріотів, які нищать «укропів» у складі новоствореного загону добровольців.

Пошуки тривали кілька діб. У заданий район групі розвідників вдалося пройти непоміченою. Бійці майже не спали, обстежуючи квадрат за квадратом підконтрольну бандитам територію, і одного дня на перехресті двох невеличких сільських вуличок зустрілися з ватагою озброєних чоловіків.

— Умовним жестом я розосередив своїх бійців по укриттях, — розказує офіцер. — Сепари також не розгубилися, зайняли позиції для стрільби. Але вогню відразу ні ми, ні вони не відкривали — не було ясності, хто ким тут є. Ми з їхнім командиром дивилися один одному в очі, стоячи на відстані витягнутої руки, і ні він, ні я не виказав страху…

Ішкулов першим порушив тишу:

— Привет, ребята. Вы кто такие, из какого подразделения, кто старший?

На диво, ватажок бандитів почав відповідати на запитання Еміля. Сказав, хто вони і що тут роблять. Ішкулов у свою чергу виклав співрозмовнику заготовлену легенду.

Обмінявшись інформацією, групи почали розходитись у різні боки. Але в останню мить українець, начебто згадавши про важливе, запитав у ватажка:

— Слышь, друг, а ты часом не знаешь, что за минометчики так удачно кроют «укров» возле Савур-Могилы? Чудо, а не работа. Говорят, те своих «двухсотых» грузовиками вывозят…

Бойовик купився на цей трюк — назвав підрозділ мінометників, їхнє місце розташування. Еміль із непідробною вдячністю міцно потис бовдурові руку. На тому й розстались. А кочівну мінометну зграю вбивць десантники знищили тієї ж доби.

Зараз молодий, трохи сором’язливий майор Еміль Ішкулов — заступник командира парашутно-десантного батальйону повітрянодесантної бригади. Офіцера нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня  та орденом «Народний герой України».

Тетяна ЗАРІЦЬКА

Схожi записи: