Потужні танки приборкують тендітні дівчата. Відео

 Березень 17, 2017

У суспільстві побутує стереотип, що важка броньована техніка — справа нежіноча. Враховуючи особливості поводження з габаритними й потужними бойовими машинами й чималу небезпеку при їхній експлуатації, насправді виникають такі думки. А коли мова йде про смертоносні та стрімкі танки, сумніви щодо спроможності жінок керувати такими машинами стають ще більш переконливими.

Втім, дівчата-курсанти, які здобувають військовий фах спеціалістів по роботі з особовим складом в Національній академії сухопутних військ, не залишають такому твердженню жодних шансів на існування. Зараз вони разом зі своїми однокурсниками чоловічої статі відточують теоретичні знання, що отримали в аудиторіях та тренажерних комплексах, на справжній військовій техніці у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки видового військового вишу.

Одним з найскладніших випробувань як для дівчат, так і для юнаків, є приборкання багатотонних бойових машин. До слова, в Академії програма підготовки офіцерів по роботі з особовим складом майже не відрізняється від вишколу майбутніх командирів механізованих підрозділів. Тож, чи не основним зразком озброєння для них є бойова машина піхоти. Саме водінню БМП приділяють чимало часу курсанти цієї спеціальності. Однак досвід бойових дій, зокрема й отриманий в зоні АТО, засвідчив, що справжньому офіцеру-професіоналу варто знайти якомога більше зразків бойових броньованих машин — на справжньому полі бою може статись різне. Тож, у якості ознайомчих вправ практичного водіння, курсанти повинні сісти за кермо БТР, за важелі багатоцільового легкоброньованого тягача МТЛБ, а також спробувати себе у ролі механіка-водія танку Т-64 БВ.

Провчившись в Національній академії сухопутних військ лише півтора року, другокурсники вже твердо усвідомили своє покликання та не мають жодних страхів перед цією 42-тонною грізною машиною, здатною одним пострілом знищити такий самий танк або, навіть, рознести вщент невеликий будинок.

– Бойову машину піхоти вперше ми водили цієї осені. А сьогодні ми віч-на-віч познайомились із танком. Враження приємні, страшно не було взагалі. Я навіть не очікувала, що це так просто, — поділилась враженнями курсант Оксана Назарко. — До вступу в Академію не уявляла, що зможу керувати такою величезною броньованою машиною. Зараз я вже знаю, що для ефективного керування танком необхідно уявити себе одним цілим з ним, руки й ноги практично повинні злитись з важелями та педалями, а механік-водій — це, як мозок, який цим всім керує.

Її одногрупник, старший солдат Олексій Камошин, — вже досвідчений воїн. До вступу в Національну академію сухопутних військ він проходив військову службу за контрактом у 1-й окремій танковій бригаді, виконував й справжні бойові завдання в зоні АТО. Незважаючи на це, сам він не танкіст — у військах був механіком-водієм БМП. Однак сісти за важелі танку на війні все ж довелось.

– Була ситуація, коли після одного з ворожих артилерійських обстрілів ми повинні були евакуювати вцілілу техніку. Були там, зокрема, й танки. Тож, довелось мені керувати однією з таких машин, — розповів юнак. — Як військові професіонали, вважаю, ми повинні впевнено володіти навичками керування всіма можливими зразками техніки. Не лише у бою може трапитись різне, але й, навіть, у повсякденному житті.

За словами старшого викладача кафедри водіння бойових машин підполковника Михайла Мацика, оволодіннями курсантами навичками водіння різної військової техніки не просто модне нововведення.

— Це — безпосередня вимога вищого військового керівництва нашої держави, яка ґрунтується на бойовому досвіді, отриманому Українською армією в ході проведення АТО на сході країни. Сучасний український офіцер повинен бути різнобічно розвинутий, а з будь-яким зразком озброєння фактично «бути на ти».

Медіа-група Національної академії СВ

Схожi записи: