200 годин нальоту +800 англійської: багаж цьогорічного випускника ХНУПС

 Березень 7, 2017

5490_p_03_img_0001У Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба наприкінці лютого відбувся прискорений випуск слухачів. Серед цьогорічних випускників авіаційного вишу майже 140 лейтенантів та понад 50 професійних сержантів-авіаторів. Двоє молодих офіцерів закінчили навчання із золотою медаллю, ще десятеро отримали дипломи з відзнакою. Цікаво, що майже кожен п’ятий військовослужбовець є продовжувачем військової династії

Про особливості навчання військових авіаторів розповідає начальник університету військовий льотчик першого класу генерал-майор Андрій Алімпієв.

5490_p_03_img_0002— Андрію Миколайовичу, цьогорічні випускники пройшли навчання за скороченою програмою. Чи не вплинуло це на рівень підготовки авіаторів?

— Ми так організували навчальний процес, що, незважаючи на те, що програму було скорочено, цьогорічні випускники мають хорошу підготовку. Скажу більше, ми внесли багато змін у навчальні програми для курсантів набору 2016 року та перехідні навчальні плани з підготовки фахівців. Новий пакет учбово-методичного забезпечення розроблявся із залученням представників із військ з урахуванням досвіду бойових дій на Донбасі.

Для підвищення рівня володіння англійською мовою курсантів вишу бюджет часу в університеті зріс із 450 до 800 годин.

 

Згідно з освітніми нововведеннями, майбутній офіцер іще під час навчання опановує посадові обов’язки за низкою первинних посад. На кожному курсі передбачено проведення тренінгів, польових виходів, тактико-спеціальних занять, практик та стажувань, відпрацювання групових вправ тощо. На початкових курсах ми ставимо акцент на інтенсивній загальновійськовій підготовці. Віднедавна запроваджено нові навчальні дисципліни, приміром, тактична медицина, курси з виживання, психологічна підготовка та інші.

Активно залучаємо курсантів та викладачів до участі в заходах, пов’язаних із бойовою підготовкою військ. Практичну складову занять нині збільшено до 70%, причому значна частина польових навчань проходить уночі. Щосеместру проводяться практичні стрільби з усіх видів стрілецької зброї.

— А які зміни відбулися у підготовці саме льотних кадрів?

— Підготовка військових пілотів не може відбуватися із застосуванням застарілих підходів, модернізація літаків вимагає інновацій і в навчанні фахівців. Нещодавно університет перейшов на трьохступеневу систему підготовки льотчиків: випускників магістрського рівня готують на бойових літаках та вертольотах ще до випуску з вишу. На першому етапі виконуються польоти на легкомоторних літаках, на другому курсанти опановують учбово-тренувальні літаки та проходять первинну підготовку на вертольотах і транспортних літаках на базі навчально-авіаційної бригади університету. На фінальному, третьому етапі підготовки майбутні льотчики оволодівають технікою пілотування, навігацією та первинними можливостями бойового літака і вертольота безпосередньо в бойових авіаційних частинах.

У порівнянні з 2015 роком загальний наліт курсантів нашого вишу зріс на 30% і складає: для льотчиків тактичної авіації більше 200 годин, транспортної — понад 100, вертольотів — до 50 годин.

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба розпочинає свою історію з 12 листопада 1930 року — дня заснування 9-ї військової школи льотчиків. За весь час у виші підготовлено 130 тисяч офіцерів. Серед випускників та особового складу університету 6 Героїв України, 578 Героїв Радянського Союзу, з них 28 двічі Героїв Радянського Союзу. За участь в антитерористичній операції 58 військовослужбовців нагороджено високими державними нагородами,  25 з яких є курсантами.

— Які нововведення запроваджено в систему підготовки курсантів, що навчаються за програмами підготовки фахівців із протиповітряної оборони?

— В освітньому процесі курсантів на факультеті зенітних ракетних військ активно використовується розроблена співробітниками університету геоінформаційна система «Аргумент-2016», створена для підтримки прийняття рішення командирами підрозділів, частин, з’єднань родів військ Повітряних Сил.

Практичні заняття з майбутніми фахівцями радіотехнічних військ проводяться в підрозділах та на командних пунктах військових частин Харківського регіону. Там курсанти отримують навички ведення бойової роботи за даними «Віраж-планшет», відпрацьовують питання практичного обладнання позицій тощо.

Практичну складову занять нині збільшено до 70%, причому значна частина польових занять проходить уночі. Щосеместра проводяться практичні стрільби  з усіх видів стрілецької зброї.

 

Торік восени протягом двох тижнів курсанти випускного курсу факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації брали участь у практичній роботі на командних пунктах Повітряного командування, де отримали навички роботи на автоматизованих робочих місцях комплексу АСУ «Ореанда-ПС» на основних посадах інформаційно-телекомунікаційного вузла.

Майбутні фахівці протиповітряної оборони Сухопутних військ із перших місяців навчання активно залучаються в систему проведення тактико-спеціальних занять. Для порівняння: до 2014-року за період навчання в університеті курсанти цього факультету перебували на практиці у військах лише дев’ять тижнів, а зараз — більше шести місяців.

Уже цього навчального року майбутні вартові неба III та IV курсів виконали бойові стрільби. Старшокурсники успішно провели 8 пусків зенітних керованих ракет ПЗРК «Ігла», 11 — ЗРК «Стріла-10», здійснили стрільби із зенітної артилерії ЗУ 23–2, ЗПРК «Тунгуска» та інших.

— Чи враховується у підготовці офіцерських кадрів іноземний досвід?

— Наші курсанти беруть активну участь у програмі НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program), призначеній для сприяння країнам — партнерам Альянсу у розвитку та реформуванні національних систем військової освіти. Суттєві зрушення сталися і в системі мовної підготовки. Для підвищення рівня володіння курсантами англійською мовою бюджет часу на це в університеті зріс із 450 до 800 годин.

А ще у нас уже декілька років існує та поширюється практика підготовки й захисту атестаційних робіт бакалаврів і магістрів іноземною мовою. Так, минулого року 12 курсантів успішно захистили свої атестаційні роботи англійською, а за підсумками атестації в цьому році їх уже налічується 46.

— Дякую.                                      

Розмову вів Олег ПЛАКСІЙ

Схожi записи: