Збиття малайзійського літака, обстріли Авдіївки та інше — злочини проти людяності

 Лютий 23, 2017

5488_p_16_img_0001Ці та багато інших злочинів, скоєних на Донбасі проросійськими терористами, не мають строку давності

Коли ми дізнаємося про чергові воєнні злочини російських убивць у погонах та інших терористів на окупованих українських територіях, нам стає абсолютно байдуже, називається цей конфлікт антитерористичною операцією чи війною — результат один: загиблі й скалічені люди, поламані долі та зруйновані українські міста. Втім міжнародне гуманітарне право, або, як його ще називають, право війни, чітко класифікує певні злочинні дії, які мають цілком конкретні наслідки. Вже сьогодні Путіну багато хто пророкує долю Караджича. Про можливості застосування міжнародно-правової системи до російсько-українського конфлікту та притягнення до кримінальної відповідальності воєнних злочинців кореспонденту «Народної армії» розповів Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, доцент, член Міжвідомчої комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права

— Пане Антоне, ескалація конфлікту бойовиками в районі Авдіївки призвела до нових жертв війни серед мирного населення. Як це можна оцінити з позицій міжнародного права?

— Очевидно, йдеться про цілеспрямоване застосування бойовиками зброї невибіркової дії (реактивних систем залпового вогню, великокаліберної артилерії) по місцях проживання та скупчення цивільного населення. Це заборонені засоби і методи ведення війни, тобто воєнні злочини. Водночас, зважаючи на широкомасштабний і систематичний характер таких нападів, їх можна кваліфікувати і як злочини проти людяності. Особливо серйозними злочинами вважаються обстріли об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення: електромереж, систем водопостачання тощо.

У зв’язку з цим 7 лютого поточного року Верховна Рада України ухвалила постанову із зверненням до парламентів іноземних держав і міжнародних організацій щодо засудження ескалації збройної агресії Російської Федерації проти України. Генеральній прокуратурі України доручили надіслати до Міжнародного кримінального суду матеріали і документи, які свідчать про порушення міжнародного гуманітарного права.

— Хто має відповідати за злочини: конкретні люди чи держава?

— Згадаємо Нюрнберзький процес: «Міжнародні злочини коять конкретні фізичні особи, а не абстрактні утворення держави». Тобто за злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини відповідають індивіди. Так, в Камбоджі зараз судять людей, яким 90 років, за те, що вони скоїли у 1975-му.

Міжнародний Суд ООН в Гаазі вирішує спори між державами, а міжнародні злочини підпадають під юрисдикцію міжнародних кримінальних судів і трибуналів. Так, у Гаазі також діє Міжнародний кримінальний суд, який уповноважений притягати до індивідуальної кримінальної відповідальності фізичних осіб за скоєння найтяжчих злочинів проти міжнародного права.

Традиційно пожиттєві вироки або найбільші строки даються саме за геноцид. Наприклад, Радован Караджич, лідер боснійських сербів у липні 2016 року отримав 40 років позбавлення волі за організацію геноциду в Сребрениці.

Будь-яке вбивство, зґвалтування, катування, аби вважатися геноцидом, має бути спрямоване проти національної, етнічної, расової або релігійної групи. І на цьому — крапка. На Донбасі, очевидно, немає наміру знищити повністю або частково одну з цих груп. І коли в російській пресі читаємо про геноцид «русскоговорящих», ми на це не реагуємо, бо це абсурдно. Такі заяви спрямовані на людей, які не розуміються на цій тематиці.

— Часто використовується поняття «злочини проти людяності»…

— Це систематичні або широкомасштабні напади на цивільне населення на значній території. І є певна ієрархія злочинців, які віддають відповідні накази. Ці злочини вчиняються в межах політики певної держави чи організації. Дивним чином це поняття не закріплене у Кримінальному кодексі України. Хоча саме за цією категорією Міжнародний кримінальний суд  вивчає зараз справу Євромайдану.

— Давайте поговоримо про воєнні злочини на Сході країни.

— Найбільш резонансними з позицій міжнародного права на Донбасі є злочини проти людяності та/або воєнні злочини.

Передусім це збиття літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 року. Це може бути кваліфіковано і як злочин проти людяності, і як воєнний злочин.

Наступним я би виділив обстріл мікрорайону «Східний» Маріуполя 24 січня 2015 року. Загинуло 30 людей, поранено — 128, серед загиблих і поранених були діти.

Ще один приклад — обстріл рейсового автобуса під Волновахою 13 січня 2015-го, коли загинуло 12 осіб, поранено — 16.

Черговим епізодом з низки воєнних злочинів може вважатися обстріл з РСЗВ «Смерч» Краматорська 10 лютого 2015 року, коли терористи хотіли нібито вдарити по військових, а влучили у приватний сектор. Тоді 17 осіб загинуло, 64 було поранено. І, звичайно, останні події в Авдіївці. І це лише найбільш резонансні випадки.

До воєнних злочинів належать і «паради» військово-полонених у Донецьку, які прирівнюються до катування.

Також у Кримінальному кодексі України є поняття «злочин агресії». За статтею 437 «Планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни» переважно судили впійманих на Донбасі російських військовослужбовців. Це справи спецпризначенців Єрофеєва, Александрова, майора Старкова та інших.

Окрім того, мають місце систематичні випадки незаконного позбавлення волі або викрадення людини, злочини, вчинені проти сексуальної або статевої свободи особи, а також позасудові страти. Серед них — убивство терористом «Моторолою» українського військовослужбовця Ігоря Брановицького 21 січня 2015 року.

— Хто має притягувати до відповідальності осіб, які вчинили такі злочини?

— Усе, що вчиняється на Донбасі та у Криму, першочергово має розслідуватися Україною. Проте ККУ досі не містить визначення злочинів проти людяності. А стаття 438 «Порушення законів та звичаїв війни» — дуже загальна і не містить переліку воєнних злочинів.

Можливе й створення спеціальних кримінальних трибуналів, введення у систему судових органів України іноземних експертів у межах транзитивного правосуддя та використання Міжнародного кримінального суду.

Варто також пам’ятати, що амністію та помилування не можна застосовувати за злочини проти людяності, воєнні злочини, катування, злочини проти статевої або сексуальної свободи. Міжнародне право безкомпромісне щодо цього.

І найголовніше. Міжнародне право цікавлять не лише конкретні виконавці, але й організатори та всі співучасники злочину. І насамперед ті, кого називають top of the tree — ті, хто на верхівці, хто віддавав наказ. Караджич, як і Мілошевич, особисто нікого не вбивали, але створили злочинну схему, яка дозволила такі дії. Таким чином можна дістатися до найвищих посадових осіб нинішньої Росії. І це дуже важливо.

Бесіду вів Руслан СЕМЕНЮК

Схожi записи: