Як живеться тим, хто евакуювався з Авдіївки

 Лютий 15, 2017

5487_p_06_img_0002(2)У холі санаторно-оздоровчого комплексу мати тримала на руках маленьку донечку. Маля тягнуло до рота пальчики і крізь віконце заглядало до кімнати, де того дня було багатолюдно. Там, у невеличкій залі, дорослі галасливо обговорювали якісь проблемні питання, у декого на очі наверталися сльози, а дівчинка дивилася по сторонах, зігріваючи всіх своєю неповторною дитячою усмішкою.

Це десятимісячне маля ще не здогадується, а от її батьки вже добре знають, що таке війна. Це зараз вона перебуває в безпеці, а лише два тижні тому плакала та здригалася ночами від вибухів снарядів, якими засипали на її рідне місто Авдіївку.

Минулого тижня дівчинка та її матуся знайшли прихисток на території санаторно-оздоровчого комплексу «Перлина Донеччини» у Святогірську. Для них та ще для понад 150 мешканців багатостраждальної Авдіївки це курортне місто на деякий час стало другою домівкою.

5487_p_06_img_0001(1)Отже, в день мого відвідування комплексу вимушені переселенці обговорювали проблемні питання. Привід для цього був: до них завітали офіцери групи координації цивільно-військового співробітництва штабу АТО на чолі з полковником В’ячеславом Раєвським. Разом із представниками однієї із благодійних організацій вони привезли авдіївцям гуманітарну допомогу: постільну білизну, одяг, предмети гігієни, канцелярське приладдя. Життям у Святогірську люди задоволені. Майже все в них гаразд, але понад усе їх цікавить, коли в Україні настане мир? Через те вони й не могли стримати сльози, згадуючи трагічні події кінця січня — початку лютого в Авдіївці. Вони щиро вдячні й військовим, і місцевій владі, що їх не залишили напризволяще та централізовано доставили автобусами туди, де землю засипає сніг, а не осколки снарядів.

У «Перлині Донеччини» розмістилися 153 мешканці Авдіївки: 75 дітей та 78 дорослих. Вони мешкають сім’ями в комфортабельних номерах. Є тут і багатодітні родини. Приміром, родина Вороніних: інвалід Тетяна Дмитрівна, її донька, зять та четверо внуків. У Святогірськ були змушені переїхати, коли вибуховою хвилею в їхній оселі на 9-му поверсі вибило шибки.

— Старша восьмирічна внучка Діана, коли почує вибухи, то відразу до шафи ховається, та й Богданчик, Кіра та Ілля теж біля нас, дорослих, у клубок скрутяться та захисту просять… У таку мить серце кров’ю обливається. Не так за себе, як за дітей молю Бога, щоб війна припинилась, — говорить Тетяна Дмитрівна.

Про життя у Святогірську в них лише позитивні відгуки. Сюди приїхали добровільно, рятуючись від війни та шукаючи затишку в мирному місті Донеччини.

Їх не евакуйовували з Авдіївки примусово. На щастя, такої потреби не було. Але в наше століття інформаційних війн брехня породжує нову брехню, нехтуючи мораллю та руйнуючи свідомість. Ось і цього разу, коли вся Україна об’єдналась навколо Авдіївки, доставляючи її мешканцям гуманітарну допомогу та допомагаючи охочим тимчасово залишити це небезпечне місто, на проросійських інтертет-ресурсах з’явилась інформація про те, що нібито авдіївців виселяють примусово з метою введення до міста нових підрозділів українського війська. Звісно, що це була відверта брехня або фейк з метою дискредитації українських військових та залякування мирних жителів.

Приміром, Світлана Леонідівна вперше залишила під опіку доньки свою 90-річну матусю, пішла у відпустку та з власної волі вирушила із шестирічним внуком Микиткою до Святогірська.

— Нам запропонували і ми, хвилюючись за нашого хлопчика, вирішили скористатися цією можливістю. Тут він відвідує школу, загалом умови перебування хороші, персонал ставиться до нас доброзичливо, в корпусі — охайно, на вулиці — красива природа та чисте повітря. Микиті тут теж подобається. Щоправда, сьогодні він трохи захворів та пропустив заняття. Але, нічого, надолужить. Головне, щоб здоровим був та від пострілів не здригався, — висловилася з цього приводу жінка.

Так, 48 дітей шкільного віку, які нині перебувають у Святогірську, мають змогу також відвідувати заняття, що проводяться на базі санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації дітей «Смарагдове місто», розташованого неподалік «Перлини Донеччини». Їх туди відвозять та забирають автобусами, а функціональне призначення центру дозволяє дітям не лише набувати нових знань за шкільною програмою, а й проходити комплексну соціальну, психолого-педагогічну та медичну реабілітацію.

— У нашому санаторно-оздоровчому комплексі постраждалі від бойових дій земляки мають змогу не лише відпочити, а й пройти курс реабілітації. Позбутися синдрому війни їм допомагають спеціалісти-психологи. Ми добре розуміємо, як важко їм зараз морально. Тому наш персонал докладає максимум зусиль, аби і діти, і дорослі якнайшвидше забули про пережиті важкі дні в Авдіївці та психологічно відновилися. З дітьми також працюють логопеди, аніматори, — розповів заступник директора комплексу «Перлина Донеччини» з навчально-виховної роботи Андрій Прокопов.

Окрім цього, тимчасові переселенці забезпечені триразовим безкоштовним харчуванням. В їхньому розпорядженні — душові, побутові кімнати та ігрові холи для дітей, в номерах — телевізори.

Поки що авдіївців оселили у Святогірську на один місяць. Можливо, вони перебуватимуть тут і довше. Авдіївці дуже вдячні за таку увагу, але їм все одне хочеться якнайшвидше повернутися до рідного міста.

В’ячеслав ДІОРДІЄВ

Схожi записи: