Хто та як полює на земельні ділянки ветеранів АТО

 Лютий 2, 2017

5485_p_09_img_0001Найпоширенiша схема афер близька до формули «Гроші тут і зараз»

Нещодавно один депутат Київської міської ради, член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування видав кілька «перлів» чиновницької «мудрості». Цитую: «Ми всі з вами в боргу перед людьми, які захищають нашу з вами свободу та незалежність. Але разом із тим, на мою думку, Верховна Рада пішла найлегшим шляхом із приводу того, як віддячити учасникам АТО. Маю на увазі рішення про виділення їм землі. Ділянок на всіх не вистачає. Та й до того ж у 99 відсотків атовців немає грошей на їх забудову. Тоді навіщо вони їм? Вони навіть не в змозі заплатити податки за ті ділянки. Це ж як золоте теля, з яким не кожен знає, що робити. Звісно ж, вони будуть їх продавати, чим обов`язково хтось скористається. Я не здивуюся, якщо вже завтра з’явиться якийсь окремий забудовник, який скупить в атовців усі ці ділянки»

Якщо не звертати увагу на погано приховану зневагу до соціального статусу ветеранів, то можна зауважити: у двох речах депутат має рацію. По-перше, значна частина ветеранів АТО справді розпоряджається отриманими ділянками не з найбільшою для себе вигодою. По-друге, довкола атовців дійсно активізувалися ласі до чужого ділки, які застосовують свої шахрайські схеми. Кореспондент «НА» дослідив деякі з них.

— Найпоширеніша зі схем із ділянками під будівництво вписується у формулу «гроші тут і зараз». Зазвичай у ній задіяно ланцюжок людей від посередника до чиновників, які є розпорядниками ділянок від органів місцевого самоврядування, — розповіла нашому кореспондентові голова Центру допомоги учасникам АТО при Київській ОДА Світлана Шеповалова. — Користуючись необізнаністю хлопців у цій сфері, посередники яскраво розписують їм наявні й вигадані складнощі під час виділення та оформлення землі. Аргументи починаються з того, що начебто ділянок на всіх не вистачить, а самотужки їх вибити для себе просто нереально. А коли й виб`єте, то, мовляв, де-небудь на смітнику, і прикладів таких не позичати. Потім вам обов`язково озвучать вартість проекту землеустрою, який тягне не на одну тисячу гривень, розмір щорічного податку на ділянку. Ще й натякнуть, що без хабара вирішити нічого не вдасться. Останній доказ — космічна ціна забудови ділянки, яку несила подужати, навіть якщо двадцять років сидіти на хлібі та воді. Натомість вам одразу пропонують гроші за ділянку, варто лише підписати деякі папери, за якими ту ділянку потім буде переоформлено на іншу особу. Багато хто погоджується й програє…

Дуже показовим є випадок, який стався в Ужгороді. Його оприлюднив учасник бойових дій секретар Ужгородської філії «Асоціації інвалідів АТО» Руслан Ференці. Минулого літа кілька ужгородських атовців погодилися на таку пропозицію за непогану, як їм здавалося, винагороду. Хлопцям заплатили за виділені й одразу переоформлені на третіх осіб ділянки по 500 доларів. Уявіть, що вони відчули, коли згодом дізналися, що ці самі наділи під забудову було перепродано за… кілька десятків тисяч доларів кожний!

Гадаєте, це поодинокий випадок? Аякже! Мер міста Дубна Василь Антонюк навіть звернувся до фронтовиків зі сторінки офіційного сайту адміністрації міста, закликаючи хлопців не погоджуватися на вмовляння численних перекупників. «Ви маєте право розпоряджатися своєю власністю, як забажаєте, — написав він. — Проте моя людська порада: не віддавайте ділянки за безцінь, вони коштують набагато більше, аніж вам пропонують аферисти».

Другий поширений різновид афер із землями для атовців — виділення ділянок під псевдофронтовиків. Знову ж таки в Ужгороді в грудні минулого року Руслан Ференці та голова «Армії гідності Закарпаття» Петро Горзов поширили в засобах масової інформації дуже промовистий факт. Ужгородська міськрада на кінець року виділила для атовців у престижних районах міста 577 земельних ділянок, тоді як міський військовий комісаріат облікував менше як двісті фронтовиків. До того ж значна частина з них ділянок іще не отримала…

Як тут не згадати тих ошуканих атовців, які випустили з рук аж сотню тисяч доларів, повіривши дешевим аргументам? Виявляється, ділянки під забудову в Ужгороді є. Майже 400 вільних наділів можновладці знайшли, але вочевидь «помилково» роздали їх «не тим атовцям».

Є й хитріші різновиди шахрайств або маніпуляцій із ветеранською землею. Про один із них мені в Білій Церкві розповідав член правління «Всеукраїнської асоціації учасників АТО» Микола Гніушевич, який має чималий досвід боротьби із шахраями від владних структур.

— Тут головне нікому сліпо не довіряти, усе треба ставити на громадський контроль. Бо простому смертному дістати від чиновників точну й повну інформацію про міський ринок землі майже неможливо. Та й не факт, що ти отримаєш хорошу ділянку, якщо знайдеш її сам. Минулого року ми знайшли на околиці міста 20 га вільної землі, не зазначених як такі в офіційних документах. Звернулись в інстанції із заявою про виділення цього масиву учасникам бойових дій під дачі. І що ви думаєте? За одну ніч пани депутати ухвалили рішення, яке змінило цільове призначення наділу. І це виключало будь-яку юридичну можливість надання його атовцям…

Особливо знущальними видаються махінації з уже виділеними ділянками. Скажімо, ви отримали рішення міського органу самоврядування про відведення десяти соток вам під забудову. Пройшли як атовець по всіх інстанціях і навіть оплатили наперед недешеві послуги фірми, котра виготовить вам проект із землеустрою. І тут землевпорядник виявляє, що насправді зазначена ділянка на сотку-другу менша за визначені розміри в документах. Не сумнівайтеся: після першої ж вашої скарги поруч з`явиться доброзичливець, який співчутливо пояснить, що в разі вашої відмови від наділу вам шукатимуть новий іще кілька років, а процедуру його отримання доведеться розпочинати заново. Кожен другий, мабуть, погодиться на «синицю в руках».

Існує своя шахрайська схема і в багатьох містах обласного значення та селах. Практично в усіх селах немає генерального плану, що є чудовим прикриттям для перенесення розгляду заяв ветеранів АТО на невизначений термін і деребану землі місцевою «елітою». Часто чиновники користуються юридичною необізнаністю ветеранів і так ускладнюють питання, що багато хто вже й не вірить, що коли-небудь зможе отримати ділянку землі.

То чи можна щось удіяти із цим усім?

— Радикальні вчинки на кшталт мітингів з автошинами, що палають, якщо й подіють на тих, хто «сидить» на земельних питаннях, то ненадовго. Вони ж бо знають у законодавстві кожну шпарину, через яку все-одно здійснюватимуть свої оборудки, — розмірковує Світлана Шеповалова. — Земля завжди буде в ціні, тому непродуманих або поспішних дій треба всіляко уникати. Упевнена, що ошукані в Ужгороді хлопці навіть не поцікавилися вартістю земель у тому районі. Але це ж просто, треба лише звернутися до обізнаних людей і знайомих юристів.

Однак родзинка ситуації не в цьому. Ветеранам радять і в мирному житті триматися купи. Випадки, коли вони утворили, наприклад, земельний кооператив і господарюють на своїй землі самостійно, можна порахувати на пальцях. Найкращий стан справ із виділенням і використанням ділянок ми маємо там, де в органах місцевого самоврядування так чи інакше присутні самі атовці. Приклад — «Асоціація учасників АТО Білоцерківщини», яка ввела в депутатський земельний комітет на дорадчих правах своїх членів. І неодмінно треба наймати юристів, які в змозі контролювати інвентаризацію земельних ділянок та працювати над єдиною картою вільних земельних ділянок.

Віктор ШЕВЧЕНКО

Схожi записи: