Кремль продовжує брязкати зброєю

 Грудень 12, 2016

5477_р_05_img_0001Росія розмістила в Калінінградській області та на Курильських островах протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон». Яку гру веде Кремль?

Ситуація зі стягнутими у Калінінградську область, до кордону з Польщею, сил і засобів військового призначення російської армії є досить цікавою. Як зазначають експерти польського видання Nasz Dziennik, відтепер там з’явився повний набір потужного озброєння: комплекс «Іскандер-М» з балістичними ракетами, тобто система з радіусом ураження 500–700 км, яка спроектована для знищення таких стратегічних цілей, як військові штаби, авіабази, порти, залізничні вузли. Окрім того, росіяни перекинули туди зенітний комплекс С-400.

Як зазначає колишній заступник міністра оборони Польщі Ромуальд Шереметьєв у своєму нещодавньому інтерв’ю, до цього додадуться мобільні протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», які оснащені надзвуковими ракетами «Онікс», завдання яких — знищувати десантні кораблі й авіаносці, а також інші цілі в умовах інтенсивного обстрілу і радіоелектронного впливу противника. Дальність цих ракет — близько 300 км, тож фахівці зауважують, що Росія зосередила в Калінінградській області набір озброєння земля — море — повітря.

При цьому виникає цілком логічне запитання: навіщо акумулювати такий потужний арсенал найсучаснішого ракетного озброєння?

На переконання польських експертів, у цій ситуації Кремль, скоріше за все, має на меті продемонструвати свій військовий потенціал і готовність у намірах щодо його реалізації. Такими діями Росія створює атмосферу страху серед потенційних країн-цілей, які мають відчувати небезпеку та розуміти, що якщо з їхнього боку буде лунати якась критика, припустимо, через чергові дії Росії проти України або країн Балтії, відмінно підготовлений Кремль зможе на це миттєво відреагувати.

Щодо цілей, які переслідує посилення російського контингенту і розміщення ракетних комплексів «Бал» на Курильських островах, у фахівців складається враження, що за допомогою таких кроків росіяни намагаються створити в різних частинах світу центри, які покликані зупинити можливу реакцію інших країн на дії Москви. Ромуальд Шереметьєв зазначив: «Вони з’являються не тільки в Європі. Це показує, що Росія проявляє інтерес до того, що відбувається на Далекому Сході, де з’являються нові сильні в економічному плані держави, де є попит на російські товари і де, на відміну від переважної частини європейських країн, росіянам раді». При цьому йдеться не про розв’язування воєн, а швидше про демонстрацію здатності завдати удару в момент, коли хтось захоче закликати Росію до порядку. Візьмімо для прикладу дії російського війська поблизу своїх кордонів. Також фахівці зауважують, що Польща для Росії не є загрозою. Польща є тією силою, яка може відреагувати, якщо Москва зробить чергові недружелюбні кроки до Києва або країн Балтії.

Після розміщення російських комплексів у Калінінграді у НАТО відразу розкритикували дії Кремля у Балтійському регіоні, назвавши їх «агресивною військовою позою».

У цьому контексті доречно згадати про наміри Європейського парламенту закликати країни ЄС активізувати взаємодію в сфері оборони і збільшити витрати на армію, довівши їх рівень до 2% ВВП. При цьому фахівці переконані, що єдиним ефективним військовим союзом у Європі наразі є НАТО, до якого входять більшість (22 з 28) країн-членів ЄС.

У протистоянні з російською навалою європейських експертів тішить і те, що за останні роки російська економіка зіткнулася з двома серйозними проблемами: міжнародні економічні санкції через приєднання Росією Криму та падіння світових цін на нафту. До цього військові витрати Кремля були захищені від економічного спаду. І ось тепер ситуація може змінитися. Економічні навантаження зростають, і цілком можливо, що Кремль буде змушений вибирати: або продовжувати військові операції за кордоном, або просуватися вперед у здійсненні планів з модернізації збройних сил.

Російські військові дії в Сирії стали хорошою рекламою для її бойової техніки та озброєння, продаж якої 2015 року вимірювався понад 14 мільярдами доларів. Проте, на переконання експертів, це навряд чи поліпшить економічні перспективи Росії в найближчій перспективі. Але це незамінне джерело доходів для російської держави. При цьому не слід забувати, що кожна поставка має і геополітичні наслідки. Для розуміння повної картини слід зауважити, що головними покупцями російської військової техніки в останні 10 років є Індія, Китай, Алжир і В’єтнам.

Обсяги поставок до Сирії становлять 2,5 мільярда доларів за той же час, до Ірану — 1,5 мільярда доларів. При цьому фахівці переконані: якщо Москва продовжуватиме свою дорогу операцію в Сирії, витрати на її проведення можуть призвести до подальших затримок у створенні нових зразків озброєння. Наприклад, через відмову України від поставок газових турбін російському надводному флоту Кремлю вже довелося відкласти свої плани. Тепер ВПС Росії можуть дозволити собі лише 12 дослідних зразків літаків, а будівництво нових танків для російської армії може бути відкладено на ще довший термін.

Підготував Вадим КОВАЛЬОВ

Схожi записи: