Україна — четверта серед європейців у рейтингу миротворців ООН

 Грудень 6, 2016

5477_р_08_img_0001Попри бойові дії на Сході нашої країни, українські військовослужбовці продовжують брати активну участь у міжнародних операціях  під егідою ООН

Серед тих, хто зміцнює імідж України на міжнародній арені, на особливу повагу заслуговують наші військовослужбовці, які боронять мир у різних гарячих точках планети. Географія миротворчих місій українських вояків за 25 років ЗС України досить широка. Від Балкан до країн Західної, Центральної, Південної Африки, Центральної Азії та Близького Сходу та навіть Центральної Америки (Гватемала). Виконуючи завдання ООН у різних країнах, наші військовослужбовці не лише зміцнюють авторитет держави, але й поглиблюють стосунки з іноземними партнерами, переймають передовий досвід та професійно зростають. Про це та інше кореспонденту нашої газети розповідав начальник Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Леонід Голопатюк

 

5477_р_08_img_0002— Попри агресію з боку Росії, що триває, Україна залишається однією з провідних країн у Європі, яка надає свої миротворчі підрозділи для операцій ООН. Які перспективи української миротворчості?

— За останньою інформацією Секретаріату ООН, Україна посідає четверте місце серед усіх європейських країн-постачальниць миротворців до складу місій під егідою ООН.

На сьогодні 506 військовослужбовців Збройних Сил України беруть участь у десяти міжнародних операціях із підтримання миру й безпеки під проводом ООН, НАТО та в складі спільних миротворчих сил.

Що стосується перспектив миротворчої діяльності, то тут треба зауважити, що можливе розширення формату участі ЗС України в міжнародних операціях із підтримання миру й безпеки обумовлюватиметься розвитком військово-політичної, фінансово-економічної ситуації в країні та рівнем оперативних і бойових спроможностей наших Збройних Сил.

Розуміючи, що авіаційна техніка має вирішальний вплив на загальний успіх операцій, а також беручи до уваги наявність поточного некомплекту вертолітної техніки в місіях ООН, українська сторона готова розглянути питання щодо залучення задіяних сил і засобів 56-й овз для участі в інших місіях у разі завершення діяльності місії Організації Об’єднаних Націй у Ліберії.

Окрім того, представники ЗС України продовжуватимуть брати участь у тренувально-дорадчій місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан у чинному форматі в складі італійської та литовської військових складових міжнародних сил, де й надалі виконуватимуть завдання з розмінування, інженерного забезпечення та навчання місцевих військовослужбовців.

Принципово новою сторінкою розвитку регіонального співробітництва України стало створення спільної литовсько-польсько-української військової частини (ЛИТПОЛУКРБРИГ), головним завданням якої є участь у міжнародних операціях з підтримання миру й безпеки. Навіть більше, створення такого багатонаціонального підрозділу стало сигналом щодо цілей та прагнень України в напрямку євроатлантичної та європейської інтеграції, а також індикатором підтримки країни з боку міжнародних партнерів.

— Леоніде Станіславовичу, на чому зосереджувались основні зусилля у сфері військового співробітництва в поточному році?

— У міжнародному експертному середовищі існує бачення, що наразі головною дієвою стратегією щодо Росії є стратегія, притаманна часам «холодної війни». Це стратегія стримування, яка полягає у подальшому послабленні агресивного потенціалу Кремля та наявності добре підготовленого, натренованого й оснащеного українського війська, яке здатне гарантувати територіальну цілісність і недоторканність нашої держави. Тож зусилля міжнародного співробітництва у військовій сфері були спрямовані саме на нарощування оперативних спроможностей Збройних Сил України.

Показовим прикладом стала підготовка цього року іноземними інструкторами п’яти батальйонів ЗС України — трьох механізованих та двох аеромобільних, які сформовані та укомплектовані за стандартами НАТО. Це дозволить у найближчій перспективі здійснити перехід Збройних Сил країни на типову організаційно-штатну структуру Альянсу.

Наступного року буде дещо змінено формат підготовки, що передбачає перехід до навчання українських підрозділів національними інструкторами, які вже проходять відповідну підготовку та сертифікацію за стандартами НАТО. Іноземні інструктори після 2016 року лише спостерігатимуть за процесом навчання й надаватимуть консультативну та методологічну допомогу.

Нагадаю, що в Україні було оновлено пакет документів з оборонного планування стратегічного рівня. Зокрема Стратегію національної безпеки, Воєнну Доктрину, а також Стратегічний оборонний бюлетень. Усі ці документи також було опрацьовано за дорадчої допомоги експертів із країн-членів Північноатлантичного альянсу.

— Як відбувається співпраця з основними стратегічними партнерами? Яку допомогу було надано Україні?

— Протягом останніх двох воєнних років міжнародне військове співробітництво на двосторонньому рівні набуло особливого значення і ваги.

Спільними зусиллями зі Збройними силами та Національною гвардією США за цей час було відновлено українсько-американські воєнно-політичні консультації, які довели свою ефективність. Кількість заходів двостороннього співробітництва зросла в декілька разів. Окрім того, американська сторона надає політичну підтримку заходам реформування нашої оборонної складової. Під час двосторонніх консультацій з питань оборони сторони узгодили середньострокові пріоритети співробітництва. Йдеться про управління військами та оборонне планування, військову освіту, підготовку та застосування військ, логістику. Саме реалізація зазначених пріоритетів покликана трансформувати військове співробітництво між Україною та США з моделі «кризового менеджменту» до сталого стратегічного партнерства з чітко визначеними цілями та часовими показниками їх досягнення.

Знаковою подією цього року стало призначення стратегічних радників. Сподіваємося, що цей інститут стратегічних радників буде ефективним механізмом супроводу діяльності та надання допомоги Комітету реформ при Міністерстві оборони та Збройних Силах України.

Мабуть, читачі вже знайомі з таким механізмом отримання допомоги від наших іноземних партнерів, як Багатонаціональний об’єднаний координаційний комітет з питань військового співробітництва та оборонного реформування (БОКК). Хоча він створювався два роки тому як українсько-американський, наразі в його роботі беруть участь Великобританія, Канада та Литва. У рамках БОКК в Україні розгорнуто «Об’єднану багатонаціональну тренувальну групу «Україна» для проведення заходів колективної та індивідуальної підготовки ЗС України. Підготовка здійснюється не тільки американськими, а й литовськими, канадськими (операція UNFIRE), естонськими та латвійськими інструкторами. Вони підготували п’ять батальйонів, про які згадувалося вище.

Ефективну й дієву курсову підготовку організували британські інструктори в межах операції ОРБІТАЛ. Починаючи з березня минулого року британськими інструкторами підготовлено близько 3000 військовослужбовців ЗС України.

Ще однією знаковою подією року став початок активної роботи американських радників на оперативному та тактичному рівнях у рамках Групи радників з оборонної підготовки DEAG (Defense Education Advisory Group). За допомогою наших американських колег на основі досвіду АТО та американських керівних документів опрацьовано настанови з бойової підготовки для ланки відділення–взвод. Зараз триває робота над опрацюванням таких документів ланки рота–батальйон.

Повертаючись до питання матеріально-технічної допомоги, хочу відзначити, що впродовж 2014–2015 років ЗС України отримали підтримку у вигляді матеріальних засобів від 20 країн світу. Зокрема йдеться про прилади нічного бачення, засоби зв’язку, техніку для розмінування, автомобільну техніку, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби, техніку для розмінування тощо.

Наприклад, цього року США надали нам безпілотні літальні апарати, радіостанції, автомобілі медичної евакуації, прилади нічного бачення, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби та запасні частини для них.

Стосовно гуманітарної допомоги слід зазначити, що останнім часом її отримано на 700 тисяч доларів США. Це намети з системами обігріву, зимове обмундирування, індивідуальні аптечки тощо.

Записав Вадим КОВАЛЬОВ

Схожi записи: