«КОЗАцький батальйон» сержанта Свириденка

 Листопад 19, 2016

5474_p_16_img_0003Козак із Донбасу рік воював за Україну, а тепер варить сир

Демобілізований боєць 54-ї окремої механізованої бригади Сергій Свириденко із позивним «Козак» після довгих місяців на передовій не чекає манни з неба. Нині головний сержант батареї дбає про поголів’я кіз і птиці та намагається варити найкращий в Україні сир.

Дивишся на нього й одразу розумієш — справжній козак. І постава, і командирський голос, і осучаснений оселедець, і любов до власної справи —все, як належить.

5474_p_16_img_0004— Чим би не займався у своєму житті, намагаюсь робити все як слід, — говорить Сергій. — Ось і сир варю у своєму «Козацькому подвір’ї» за всіма європейськими технологіями. Якби хтось 2014 року сказав, що за два роки поміняю свій стабільний бізнес у Донецьку на козину ферму в селі під Костянтинівкою, не повірив би. Сказав би — нісенітниці!

На жаль, улітку 2014 року Сергію з усією сім’єю довелося потайки тікати з шахтарської столиці, де знали про його проукраїнські переконання. Чоловік боявся за рідних. Та й з дачного будинку ті два місяці, поки на околицях Костянтинівки стояли так звані ополченці, зайвий раз не виходили. Добре, що ніхто з односельців не здав їх «ордловцям».

5474_p_16_img_0005Після звільнення Костянтинівки чоловік одразу пішов до військкомату. Адже вірив тоді й упевнений сьогодні, що Донецьк — українське місто і звільняти його мусять насамперед донеччани.

Служив у складі 54-ї омбр командиром самохідної гаубиці 2С3 «Акація».

Весною 2016 року Сергій демобілізувався.

— Якщо буде загострення ситуації на фронті, завжди зможу повернутись і застосувати набуті військові знання, — пояснює він. — Тим більше, рік та місяць без глави сім’ї виявився важким випробуванням для родини. Ще під час служби розмірковував, чим би хотів займатися в цивільному житті. З роботою в Костянтинівці досить проблематично, вирішив спробувати себе в сільському господарстві.

5474_p_16_img_0006Чоловік каже, що реалізувати плани без підтримки та розуміння коханої дружини йому не вдалося б. Разом Свириденки по всьому району розшукували та купляли молочних кіз, замовили в Німеччині породистого цапа-англонубійця, придбали курчат, каченят, гусенят і створили «Козацьке подвір’я». Тепер в їхньому господарстві 23 кози та велика зграя качок, гусей та курей. Дочка з козячого молока варить різноманітні сири. Технологію виготовлення бринзи вже опанувала, тепер удосконалює приготування подібних до дор блю, камамбера, пармезану та інших елітних сирів.

За відгуками покупців, які знаходять «Козацьке подвір’я» Свириденків у соцмережі, сир дуже смачний. Сьогодні у планах родини побудувати невеличкий сирний цех.

На початку серпня Сергію зателефонували з військкомату та запросили взяти участь у параді до Дня незалежності в Києві. Та він свій «Козацький батальйон» залишити не міг, довелося відмовитись.

— Коли буде Парад перемоги в Донецьку, точно не відмовлюсь, — сміється атовець. — Поїду разом із козами, гусьми та качками. Тим більше, що команду: «Гуси, додому!» вони вже вивчили. А ще хочу додати, що після перемоги наш Донецьк буде найпатріотичнішим містом України. От побачите.

Наталія ЯРМІЛКО

 

Схожi записи: