Віце-адмірал Ігор Воронченко: «Вірні завжди!» — це саме про українських морпіхів!»

 Листопад 16, 2016

5474_p_01_img_000316 листопада в Україні відзначається День морської піхоти. У суспільстві завжди була особлива повага до представників славного корпусу «чорних беретів», оскільки лише словосполучення «морський піхотинець» у багатьох здавна асоціюється з відвагою та незламністю духу. Про історію та сьогодення морської піхоти розповів командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адмірал  Ігор Воронченко

5474_p_03_img_0001— Які слова найвлучніше характеризують наших «чорних беретів»?

— «Вірні завжди» — це слова саме про українських «чорних беретів», саме ці слова найточніше відображують їхню сутність. І це більше, ніж слова, більше, ніж гасло.

Коли ми нині говоримо про наших морських піхотинців, чи не перша асоціація — це, звичайно ж, оборона Маріупольського напрямку… Ще з початку осені 2014-го морпіхи виконують бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції. Понад два роки тому в районі АТО оборону тримала ротна тактична група, а влітку 2015-го на захист Маріуполя стала вже ціла бригада.

На превеликий жаль, за період виконання завдань у районі проведення АТО наші морські піхотинці зазнали втрат.  Але правду кажуть: герої не вмирають! Вони завжди житимуть у наших серцях, в серцях наших нащадків. До речі, у День морської піхоти в Миколаєві, неподалік розташування військової частини морпіхів, відкриємо пам’ятну стелу на честь воїнів, загиблих у боях на Сході країни.

5474_p_03_img_0002— Як зароджувалася українська морська піхота?

Історія її створення нерозривно пов’язана з історією будівництва національних ВМС. У липні 1992 року в районі селища Тилове, що під Севастополем, було сформовано окремий 27-й батальйон морської піхоти. Батальйон швидко «став на ноги», підтвердженням чого є те, що 1995 року один із його підрозділів був задіяний на полігоні «Широкий Лан» в українсько-американських навчаннях «Осінні союзники-95». У 1996-му рота морпіхів брала участь у першому трансатлантичному поході кораблів національного флоту до берегів США, де наші «чорні берети» провели спільні навчання з американськими колегами, зокрема в районі містечка Літл-Крік десантувалися вплав з десантного корабля ВМС США «Картер Холл». Зазначу, що, починаючи з 1997 року, практично жодні навчання серії «Сі Бриз» не проводилися без морських піхотинців ВМС України.

Нагадаю, що підрозділи морської піхоти одними з перших в Україні були сертифікованими як спроможні діяти за стандартами армій провідних країн світу. Тому невипадково саме підрозділ морської піхоти брав участь у 12-й ротації у складі спільного українсько-польського миротворчого батальйону «УкрПолбат» багатонаціональної тактичної групи «East» сил KFOR у Косові, а також ніс чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу «Хелброк» (HelBRoC).

З часом склад морської піхоти змінювався: спочатку її розширили до рівня бригади, що базувалася в селищі Краснокам’янка неподалік Судака, згодом скоротили до одного окремого батальйону з місцем базування у Феодосії.

— А що на сьогодні в організаційному плані являє собою українська морська піхота?

— Це насамперед 36-та бригада морської піхоти. Влітку минулого року бригада, вже переформатована, пройшла бойове злагодження, провела бригадні тактичні навчання і безпосередньо з навчального полігона відбула в зону проведення антитерористичної операції — в район Маріуполя. У 2015-му ми під Одесою сформували окремий батальйон морської піхоти. Його основу становлять військовослужбовці з бойовим досвідом. Створений під час війни батальйон у стислі терміни провів бойове злагодження та приступив до виконання поставлених завдань. В активі батальйону також несення оперативного чергування у складі бойової тактичної групи Євросоюзу «Хелброк», участь в українсько-американських навчаннях «Сі Бриз».

— Чим вирізняються морські піхотинці?

— Морська піхота — еліта і гордість національного військового флоту, і хлопці доводять це своїми справами. У клятві морпіха є такі слова: «Морський піхотинець — військовослужбовець, який з’являється в найбільш рішучий момент бою на землі, в морі, у повітрі». То ж, звичайно, виконання завдань на суходолі, у морі і в повітрі потребує кращої фізичної підготовки, ніж у військовослужбовців інших військових частин, якщо не брати до уваги спеціальні підрозділи. Потрібні й інші відмінні якості, більшість з яких мають бути наявними під час відбору в морську піхоту, а певні — набуватися в ході підготовки. Відбір у морпіхи суворий. Далеко не всі охочі його проходять. У морській піхоті не женуться за показниками щодо відбору на службу за контрактом, тут випадкових людей не буває. У морській піхоті служать справжні фанати своєї справи. Наприклад, командир бригади полковник Дмитро Делятицький або підполковник Володимир Баранюк (який донедавна був командиром 1-го батальйону) та багато інших.

— А як стати професійним морським піхотинцем?

— Якщо говорити про командний склад, то на сьогодні командирами підрозділів морської піхоти стають офіцери, які мають відповідні освітній рівень, підготовку, морально-вольові якості, мотивацію. Як правило, це офіцери — випускники сухопутних вищих навчальних закладів, факультету високомобільних десантних військ. Приходять до нас і ті офіцери, які вже мають досвід служби в частинах спецпризначення. З вересня поточного року започатковано підготовку майбутніх офіцерів морської піхоти на факультеті високомобільних десантних військ Військової академії (м. Одеса). До речі, днями всі вони успішно подолали непрості випробування, пройшли ритуал оморячування на кораблі, склали клятву морського піхотинця і отримали головний символ морської піхоти — чорний берет.

Підготовка морських піхотинців — це ціла система. І тут ми активно застосовуємо кращий досвід наших іноземних колег. Протягом останніх двох з половиною років нам активно допомагають інструктори із США і Великої Британії. Важливо, що завдяки їм ми підготували своїх інструкторів. У порівнянні з попередніми роками якість навчання особового складу суттєво зросла. Багато чому наші іноземні колеги навчаються й у нас, адже ми маємо найсвіжіший бойовий досвід.

— А якими темпами вирішуються соціально-побутові проблеми морських піхотинців та членів їхніх сімей?

— Найскладніша серед них, як і загалом у війську, житлова. Переважна більшість морпіхів не мають власного даху над головою. На відміну від офіцерського складу, контрактники не отримують фінансову компенсацію за піднайом житла. Додає оптимізму те, що запропоновані Міністерством оборони зміни (щодо виплати компенсацій за піднайом житла контрактникам. — Авт.) до чинного законодавства уже схвалені на рівні Кабінету Міністрів України.

Зрозуміло, що найближчим часом не вдасться вирішити житлове питання у війську. Але резерви тут є. Наприклад, створення «фонду службового житла», причому на території військових частин, гарнізонів. Адже майже в кожному гарнізоні є фонди, які можна було б переобладнати на службове житло, причому не завжди на це потрібні значні кошти. До речі, морські піхотинці в Миколаєві в даному питанні — у виграшному становищі, бо поряд з ними є саме такі фонди. Дуже сподіваюся, що нам вдасться найближчим часом досягнути позитивних змін у вирішенні цієї проблеми.

Розмову вів Олег ЧУБУК

Схожi записи: