Українці — герої США

 Листопад 4, 2016

5472_p_21_img_0002Медаль пошани (Medal of Honor) є найвищою військовою нагородою США, якою федеральний уряд відзначає військовослужбовців Збройних сил США за особисту мужність, виявлену під час бойових дій.

Кожен вид американської армії має право на свій дизайн медалі, але на практиці Корпус морської піхоти і Берегова охорона використовують дизайн ВМС.

Вручає Медаль пошани особисто президент США. Нагорода має особливий статус і охороняється спеціальним законом, затвердженим Конгресом США.

Наскільки визначним є статус цієї нагороди, яскраво свідчить вислів одного з президентів США Гаррі Трумена: «Я би віддав перевагу бути нагородженим Медаллю пошани, ніж бути президентом США».

Безвідносно до кількості медалей і приналежності до виду Збройних сил всі нагороджені Медаллю пошани вшановувалися як національні герої США. Формально такий статус був встановлений лише після Першої світової війни. Тоді ж було введене правило щодо нагородження героя особисто президентом США. Її не може отримати цивільна особа, не може й військовик у тиловому гарнізоні — лише бойовий вояк і тільки за видатну мужність.

За період світової війни цю нагороду отримали 464 вояки. Були серед нагороджених Медаллю пошани і герої українського походження.

 

Останній бій на італійській землі

5472_p_21_img_0001100 років тому, 24 жовтня 1916 року, у м. Ділтаун, що в штаті Пенсільванія, в сім’ї українських емігрантів народився майбутній американський національний герой Іван Дутко. Наприкінці 30-х років він був призваний до армії, служив у 3-й піхотній дивізії армії США.

Опис його подвигу в архівах США, а сьогодні — і на багатьох американських веб-сайтах є доволі фантастичним, але й вищу військову нагороду просто так не дають… Того фатального дня 23 травня 1944 року неподалік від моста Ротто, найстарішого в Римі, американський солдат-українець Іван Дутко залишився один проти фашистських позицій: трьох кулеметних гнізд і 88-мм зенітно-артилерійської установки. Попри сильний вогонь противника, спрямований безпосередньо на нього, перебігаючи від вирви до вирви, він спромігся наблизитися на 30 метрів до однієї з кулеметних позицій і знищити ворогів ручною гранатою. І вже поранений з другого кулемета, він звівся на ноги й пішов просто до 88-міліметрової гармати, стріляючи з автомата від стегна. Коли до гармати залишилося менше 10 метрів, йому вдалося знищити всіх п’ятьох гармашів. Уже двічі поранений, він продовжував атаку і знищив обслугу всіх чотирьох позицій. Помер від ран на місці бою.

Іван Дутко героїчно загинув віком 27 років. Похований на Національному кладовищі Беверлі штату Нью-Джерсі (США). За цей подвиг він посмертно підвищений до звання сержанта першого класу, а 5 жовтня 1944 року його було нагороджено Медаллю пошани.

Підготував Олексій ТРИГУБ

Схожi записи: