Якщо тебе не впізнала рідна дитина…

 Жовтень 31, 2016

5471_p_15_img_0002Психологи громадської організації «Ліга офіцерів» розробили поради, як зробити сім’ю реабілітаційним середовищем для бійця у постмобілізаційний період

В Україні закінчується демобілізація шостої хвилі воїнів, які відвоювали на Донбасі понад рік. Бійцям, звиклим до постійних обстрілів, доведеться адаптуватися до мирного життя. Спеціалісти попереджають, що адаптація може відбуватися не так, як хотілося б воякам та їхнім сім’ям. Для того аби процес відновлення проходив ефективно, психологи громадської організації «Ліга офіцерів» розробили поради, як зробити сім’ю реабілітаційним середовищем для бійця у постмобілізаційний період.

Завдяки допомозі фахівців «Ліги офіцерів» психологічне відновлення вже пройшли 18000 військовослужбовців, серед яких майже 12000 — зі ЗС України. Основна частина — за два з половиною роки війни з Росією.

Фахівці впевнені, що лише спільними зусиллями всіх членів родини можна швидше налагодити гармонійні стосунки, зберігши при цьому власне здоров’я. Психолог «Ліги офіцерів» Людмила Новіцька наводить приклад із практики:

— За кілька місяців до демобілізації боєць почав думати над тим, чим він займеться, повернувшись додому. Чоловік точно знав, що не повернеться на роботу, яку мав до війни, оскільки там працюють люди проросійських поглядів. Взявши на озброєння принцип «плануй своє майбутнє», він почав заздалегідь обговорювати цю тему з побратимами, обдзвонювати знайомих. Потрібно було шукати компроміс з дружиною, з’ясувати, чи прийнятні для неї переїзд до іншого міста, зміна роботи тощо.

Коли чоловік повернувся додому, дитина його не впізнала. Зрозуміло, що для нього це було несподівано, оскільки вони постійно спілкувалися телефоном. Таким чином, у родині з’явилися непорозуміння. Зрештою боєць вирішив піти до психолога.

Поради бійцям та їхнім родинам

— Прийміть ситуацію такою, якою вона є (нікому нічого не доводимо).

— Візьміть до уваги, що за час тривалої відсутності когось із членів родини можуть відбутися зміни у родинних стосунках, змінитися риси характеру.

— Зважайте на певні рамки в стосунках.

— Забезпечте додаткову увагу, піклування про фізичну близькість (обійми, погладжування, дружні дотики, особливо до дітей).

— Зрозумійте, що проявляти негативні емоції має право будь-хто з членів родини. Поговоріть спокійно про це після бурхливої реакції.

— Обговорюйте неприємні ситуації. Говорити про свої почуття — нормальне явище.

— Зберігайте звичайний ритм життя і плануйте події заздалегідь.

— Проводьте певний час віч-на-віч із кожним членом сім’ї або близьким другом.

— Встановіть баланс часу, проведеного на самоті, з членами родини, друзями.

— Експериментуйте з різними стилями спілкування.

— Використовуйте ті види спільної діяльності, які спонукають до розмов (замість того щоби дивитися телевізор).

— Розділіть або ж переоцініть сімейні ролі, обов’язки тощо.

— Поговоріть про те, чого нового навчилися за час життя в розлуці.

— Шукайте компроміси.

— Висловлюйте впевненість, що вам вдасться впоратися з новою ситуацією і ви знову станете щасливою сім’єю.

Спеціаліст пояснила йому його стан. У психологів є така приказка: «Ваша реакція нормальна, бо ви в ненормальних умовах». А от дружина не прийняла його таким, яким він повернувся. Хоча в неї умови для життя теж були ненормальні. Вона залишилася сама з двома дітьми, поки чоловік був на війні. Жінка хотіла бачити коханого таким, яким він був раніше.

Воїн привів дружину до психолога, який пояснив їй: все, що відбувається з чоловіком, — нормально. Крім того, в нього з’явилися нові навички і звички, які він здобув на війні і які допомагали йому виживати. Своєю чергою дружина має ці навички прийняти й пристосуватися до них. Але і йому потрібно пам’ятати той факт, що дружина жила без нього — так само, як і він без неї.

Зрештою, сім’я скористалася можливістю і поїхала на тиждень на відпочинок, що дало шанс побути разом. У результаті родина доволі успішно адаптувалася і призвичаїлася.

Інколи в сім’ях трапляються випадки, коли ситуація не змінюється: чи то чоловік лежить удома на дивані, чи то він на війні — результат один, жінка все робить без нього. Коли він повертається додому, то, цілком природно, може захотіти знову забрати на себе функції господаря. Натомість дружина наводить йому безліч побутових ситуацій, у яких вона здатна впоратися без нього.

Ярослава ЗОРІНА

Схожi записи: