«У мене залишилося вісім життів, і усі вони належать Україні»

 Жовтень 4, 2016
Ветеран АТО Дмитро Кошка

Ветеран АТО Дмитро Кошка

31-річний лейтенант резерву Дмитро Кошка був мобілізований у першу хвилю і майже рік відвоював на «гарячому» Донбасі. Він кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, учасник військового параду на честь 25-річчя Незалежності України.

У травні 2014 року командир взводу щойно сформованого у Дніпрі 20-го окремого батальйону територіальної оборони молодший лейтенант Дмитро Кошка, разом із своїми підлеглими, відбув на Донбас. Бойове хрещення офіцер пройшов у Маріуполі. У липні його батальйон перекинули в район Красногорівки.

— Було поставлено завдання в стислий термін обладнати опорний пункт, укріпитися на висотці та тримати позицію північніше цього міста. За підтримки двох танків та зенітної установки ми утримували позицію сім діб, — розповідає Дмитро Кошка.

За словами офіцера, навколо була суцільна «зеленка» та поля з соняшником, що ускладнювало тактичну обстановку. Відчувалося, ворог поруч… Близько полудня вороги підкралися на близьку відстань і вогнем з автоматів та гранатометів атакували наші позиції. Пізніше запрацювали й їхні міномети. Оцінивши обстановку, командир наказав відкрити вогонь із зенітної установки. Але вона аж бриніла під вогнем бойовиків від влучання куль та осколків.

— На жаль, я не пам’ятаю прізвища нашого водія Романа. Однак тоді він першим продемонстрував справжню мужність, — продовжує Дмитро Кошка. — Хлопець підповз до зенітки і відкрив з неї вогонь… Бойовики залягли. За кілька хвилин шквальним вогнем ми змусили ворога відступити.

Усвідомивши небезпеку, яка відчувалась, здавалося, навіть у повітрі, наші бійці й у ночі продовжували окопуватися. І недарма… Наступного дня почався потужний обстріл їхніх позицій з мінометів та артилерії. Вороги стріляли з-за житлових будинків. Звісно ж, відповідати вогнем по місту наші не могли. Для посилення вогневої потужності підрозділу взводний попросив у командування міномет.

— Я дуже тішився, коли за добу заступник комбата з позивним «Дайвер» доставив бойове знаряддя, — згадує офіцер. — З того дня ми мали можливість «дзеркально» відповідати ворогу.

Наступного дня обстріли продовжилися.

— Дістати їх прямою наводкою було неможливо, — пригадує взводний. — Я запитав у хлопців, чи готові вдарити з міномета. Виявилося, що у нього «проблеми» з прицілом. Довелося мені стати корегувальником вогню. За декілька хвилин наш міномет запрацював…

Згодом зателефонував начальник штабу батальйону із запитанням: хто стріляв і корегував вогонь? Я доповів, що командував стрільбою та корегував вогонь особисто.

— «Кіт» (позивний Дмитра Кошки. — Авт.), зірку тобі! Ви не уявляєте, хлопці, що ви зробили, — сказав він. — За нашими даними, ви знищили їхній командний пункт та інші об’єкти…

Зазнавши втрат, бойовики вимушені були відійти вглиб міста…

Далі підрозділ лейтенанта Кошки висунувся в бік тимчасово окупованої Старомихайлівки, вклинився між двома населеними пунктами та, крок за кроком, з боями визволяв Красногорівку. На щастя, взвод не зазнав жодної втрати.

— Я завжди пам’ятаю військову істину: бій, у якому в тебе немає втрат — це вдалий бій, — зазначає офіцер.

Невдовзі Дмитро отримав новий наказ: висунутися та прибути в район Мар’їнки. В одному з боїв за цій населений пункт лейтенант Дмитро Кошка дістав поранення.

— Під час виконання бойового завдання ми потрапили під прицільний вогонь, — згадує взводний. — Прийняли бій… Раптом відчув, ніби хтось підбіг і гарячою водою поливає мої ноги. Я озирнувся, начебто нічого… Згодом побачив, що з ноги тече кров. На щастя, товариші швидко надали медичну допомогу та евакуювали мене з поля бою.

…Лікарі зробили все можливе, аби врятувати офіцеру ногу. Нині лейтенант Кошка передає свій бойовий досвід слухачам кафедри військової підготовки Національного гірничого університету в Дніпрі та активно провадить громадську діяльність.

— Відомо, що у кішки дев’ять життів, — каже він. — У мене залишилося вісім, однак усі вони належать моїй Україні. Я завжди готовий знову стати на її захист…

Олександр КОЛЕСНИК

Схожi записи: