Як у регіонах наділяють «сотки» учасникам АТО

 Вересень 29, 2016
Перший будинок для учасників АТО забудовник обіцяє здати вже наступного року

Перший будинок для учасників АТО забудовник обіцяє здати вже наступного року

Кореспонденти «НА» вивчали питання щодо виділення земельних ділянок для учасників ато, а також наскільки ефективно ветерани використовують здобуті наділи

Земельні сотки багатьом учасникам АТО доводиться вибивати «з боєм», адже далеко не всі посадовці на місцях дбають про права наших бійців. Рішення про виділення землі, підписи і печатки цілком залежать від чиновників, деякі з яких, на жаль, намагаються використовувати свої повноваження з вигодою для себе. Відомі випадки, коли ветерани війни на Сході України на знак протесту проти бездіяльності окремих посадовців на місцях, добиваючись реалізації своїх прав, перекривали дороги у своїх містах. Хоча останні дані Держгеокадастру досить обнадійливі й свідчать про те, що ситуація з виділенням земельних ділянок учасникам АТО має позитивну тенденцію. Так, за перше півріччя 2016 року атовці отримали 10 164 ділянки загальною площею 12 340 гектарів. Це в 4,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Офіційно станом на 1 вересня 2016 року Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру надала учасникам бойових дій 82 тисячі дозволів на виготовлення проектів із землеустрою. Іншими словами, ці люди або вже мають право власності на конкретні ділянки землі, або чекають завершення певних процедур до його юридичного закріплення. Якщо зіставити цю цифру із загальною кількістю людей, внесених до Державного реєстру учасників бойових дій (174 тисячі), отримаємо висновок: майже половина з них своє право на землю реалізували. І тут треба додати, що якщо в багатьох регіонах кількість ветеранів АТО, які отримали земельні ділянки, помітно збільшується, то в окремих така статистика не на користь як учасників АТО, так і результатів роботи місцевих чиновників.

МИКОЛАЇВЩИНА. 100 УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ОТРИМАЮТЬ ЗЕМЛІ ПОБЛИЗУ МОРЯ
Торік голова причорноморської Березанської райдержадміністрації на Миколаївщині Володимир Требуха став ініціатором проекту забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками.

— На початку проекту ми посприяли створенню районної спілки учасників АТО на чолі з бійцем 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрієм Лелеком, — розповів він. — За списком районного комісаріату ми зібрали ветеранів АТО й організували відповідну роботу. Вони навіть не возили свої заяви в обласне управління Держгеокадастру — за них це зробили працівники адміністрації. На даний час 19 хлопців уже отримали у власність по 2 гектари землі для ведення особистого сільского господарства. Ще в 40 ветеранів проектна документація на землевідведення перебуває на затвердженні. А головний результат нашої роботи — сто відвойованих ділянок землі під дачі хлопцям на узбережжі Чорного моря.

За сприяння облдержадміністрації районна влада провела моніторинг прибережних земель і виявила велику ділянку, яка була отримана у власність незаконно. У судовому порядку вона зараз вилучена і передається ветеранам АТО. Завдяки цьому 100 учасників бойових дій району отримають по 5 соток землі поблизу моря.

Спілкуючись із цими ветеранами, я озвучив власну ідею: чому б не об’єднатися у кооператив і не знайти інвестора для будівництва бази відпочинку? Тоді ці земельні сотки зможуть приносити прибуток. Упевнений: якщо оголосити конкурс для інвесторів, вони злетяться на ці 50 тисяч квадратних метрів, як бджоли на мед. А якщо розумно поділитися з ними правами власності, можна буде не тільки самим користуватися базою, але й отримувати гарний дохід від курортників.

Думка хлопців навіть збентежила: «Та кому це треба, і хто цим буде займатись? Ми якось самі…» Прикро, правда?

БУЧА. ЧИМАЛО УЧАСНИКІВ АТО ВЖЕ НАСТУПНОГО РОКУ ЗМОЖУТЬ ВІДСВЯТКУВАТИ НОВОСІЛЛЯ
Місцева влада цього міста, що на Київщині, вже виділила 150 учасникам АТО по 7 соток землі.

— Ми висунули свої критерії: земельна ділянка для воїнів має бути в межах міста, придатна під забудову й однакова для всіх. Місцева влада дослухалась. У владних кабінетах міста відповіли: «Місце знайшли, якщо вас влаштовує, починайте роботу», — розповів військовий капелан, голова координаційної ради з питань АТО в місті Бучі Анатолій Кушнірчук.

Тож нині в цьому невеличкому містечку більшість ветеранів війни на Сході України забезпечені земельними ділянками. Хтось планує звести будинки, а хтось просто продав свою землю. Але більшість згуртувалися в такий собі кооператив — для об’єднання земель і подальшої її забудови.

— Комісією, до якої входили виключно воїни АТО, влаштували конкурсний відбір забудовників. Спочатку нам пропонували лише 500 доларів за сотку, хоча в цій місцевості її ринкова ціна становить близько 2 тисяч доларів, — говорить учасник АТО, боєць 25-го батальйону «Київська Русь» Дмитро Кох. — Після жорсткого відбору вирішили зупинитися на найбільш вигідній пропозиції від підприємства «Меліоратор». Цей забудовник запропонував ветеранам АТО замість їхніх 7 соток землі двокімнатне помешкання площею 60 кв. м у новобудові.

На будівлі даного товариства — плакат із написом: «Допомагати Збройним Силам України — обов’язок кожного». Як бачимо, колектив ставиться до цього гасла дуже серйозно. «Меліоратор» допомагає війську з перших днів АТО: здійснили ремонт десятків авто, і досі закуповують тепловізори, біноклі.

— Ми вирішили піти назустріч нашим бійцям і в земельному питанні. Наша пропозиція — за 7 соток землі, виділених їм місцевою владою, — двокімнатна квартира площею 60 кв. м в утеплених дев’ятиповерхових будинках із червоної цегли. Будівлі обладнані лічильниками, газовим та електричним котлом. За комерційною ціною така квартира зазвичай коштує нині близько 35 тисяч доларів, — говорить голова наглядової ради підприємства Василь Яцюк. — Від нас були лише дві умови — приймаємо рішення один раз усі разом, щоб не як «лебідь, рак і щука», як-то кажуть, і рік часу для виконання робіт з моменту отримання всіх дозволів на будівництво.

Відтак був розроблений план забудови, що враховував побажання всіх учасників проекту. І в грудні минулого року вже освятили фундамент майбутніх осель. Тож перший будинок, а також школу й дорогу планують здати вже наприкінці 2017 року.

До цього проекту, крім воїнів АТО, долучився і 21 воїн-інтернаціоналіст з Бучі. За виділені кожному з них по 4 сотки землі вони наступного року зможуть отримати по однокімнатній квартирі площею до 40 кв. м.

Особлива увага у Бучі родинам загиблих бійців, а їх у цьому маленькому містечку аж 13.

— Місцева влада нас не покинула напризволяще, — говорить Валентина Буяло, дружина загиблого у травні цього року героя Василя Фіцкалинця. — Я нині мешкаю з двома дітьми у квартирі площею 30 кв. м. Отримана земельна ділянка — це добре, але жити там поки що не можна. Тому забудовник знайшов інший вихід спеціально для нас, запропонувавши квартиру площею 86 кв. м, а доки помешкання не побудоване, «Меліоратор» орендуватиме для нас тимчасове житло.

А вдова Миколи Королька Валентина навіть хотіла після загибелі чоловіка повернутися до батьків на Волинь, але місцева влада зробила все, щоб сім’я загиблого героя-бучанця залишилась у його рідному місті.

— Мій чоловік пішов на війну добровольцем, тож коли трапилась біда, я зіткнулася з низкою проблем, зокрема щодо виплати пенсій дітям. Тому, коли мені подзвонили з мерії і запропонували земельну ділянку, навіть здивувалася, що хтось хоче нам допомогти. Це вкотре доводить, що про нас пам’ятають і дбають. Дякую, — каже жінка.

Нині, як розповідають самі бійці, котрі мають після війни загострене почуття справедливості, вони особисто контролюють роботи забудовника, в кожного на руках прямі договори з планування квартири, поверху. Кожен може виїхати на місце будівництва і доторкнутися до стін свого майбутнього помешкання.

Тетяна МОРОЗ

*******

КИЇВЩИНА. ОЗЕРО АТОВЦІВ ІЗ ЦЕНТРОМ ВІДПОЧИНКУ
Більш позитивний приклад дають ветерани села Іванків Бориспільського району на Київщині. Ось що розповів лідер місцевих ветеранів Ян Мілевський:

— Наше громадське об’єднання налічує 17 осіб. Коли ми звернулися до сільського голови із заявами про виділення нам ділянок на території села під забудову, проблем не було. Ділянки знайшлися, а депутати радо пішли нам назустріч. Однак на будівництво потрібні гроші, й ми вирішили їх заробити через бізнес. Знайшли 25 гектарів на перший погляд ні для чого непридатної болотистої території, продумали інвестиційний проект для її використання. Подали заявку, сільрада навіть зраділа і запевнила: проблем не буде й зараз, наділ дамо. Втім коли на днях пан голова та його оточення дізналися про наш намір створити там штучне озеро з центром відпочинку, їхня позиція змінилася кардинально. Сільський голова раптом «згадав», що сільрада давно затвердила подібний інвестиційний проект і саме під заявлену нами територію…

За словами Яна, сільські атовці не подарують місцевим чиновникам власні ідею та проект. Зараз вони готуються до громадських слухань, проведуть збори мешканців Іванкова, а за потреби — звернуться до суду.

БІЛА ЦЕРКВА. 1200 ДІЛЯНОК ПІД ДАЧНУ ЗАБУДОВУ ПОРЯД ІЗ МІСТОМ
Торік Всеукраїнська Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО добилася виділення ветеранам земельного масиву на 1200 ділянок під дачну забудову поряд із Білою Церквою. Власники ділянок зараз об’єднуються у громадську організацію «Патріот-таун», аби розпочати будівництво. Один із членів правління Асоціації — колишній офіцер-розвідник Микола Гніушевич.

— Ми одразу намагалися зорієнтувати людей на розумний підхід до будівництва, — розповідає він в офісі Асоціації у Білій Церкві. — Спочатку знайшли інвестора, який на пайовій підставі погодився збудувати котеджне містечко. Однак унаслідок неорганізованості ветеранів було згаяно час: ціна масиву помітно впала, й інвестор втратив зацікавленість проектом. Потім правління запропонувало упродовж кількох років засівати 150 гектарів придатної землі й за рахунок коштів від продажу врожаю підвести до масиву комунікації. Порозуміння з побратимами так і не знайшли…

За словами Гніушевича, майже кожен клапоть землі у місті й навколо нього дається з «боєм». Нещодавно, наприклад, один із владних органів району за одну добу змінив цільове призначення ділянки у 25 гектарів, щоб вона не дісталась учасникам бойових дій. Це більш ніж показово, бо зазвичай подібна процедура може тягнутися роками.

— На мою думку, камінь спотикання у ситуації використання земель учасниками АТО полягає у тимчасовій відсутності єдності. На фронті брат стояв за брата, і ми перемагали. А зараз кожен занурився у свій побут. Передбачаю, що не менш як половина хлопців продадуть ділянки — і на цьому наживуться ділки…

Віктор Шевченко

*********

ОДЕЩИНА. ОКРІМ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО БУДИНКУ, ЩЕ Й ДИТЯЧИЙ САДОК НА 200 МІСЦЬ
Коли активісти Громадської організації учасників АТО «Рапіра» з міста Чорноморськ переконалися, що наявних у місті вільних земель для індивідуального житлового будівництва обмаль, виникла ідея взамін окремих наділів отримати ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку, створити будівельний кооператив, спільно і власним коштом звести для себе житло.

Першим етапом реалізації цього проекту став пошук відповідної земельної ділянки. На ідею ветеранів відгукнулася громада села Молодіжне, яке розташоване впритул до Чорноморська. Представники місцевої влади висловили готовність надати під будівництво територію у шість гектарів. Наразі тривають консультації та погодження багатьох питань з депутатами сільської ради, вже найближчим часом планується підписання Меморандуму про наміри щодо виділення землі.

За словами голови ГО «Рапіра» Геннадія Дашка, після підписання документа між активістами та радою буде організовано державно-приватне партнерство на взаємовигідних умовах. Адже ветерани обіцяють, окрім будинку, звести ще й дитячий садок на дві сотні місць та безоплатно передати його громаді села.

— Останні кілька місяців працюємо над проектом високотехнологічного енергоефективного будинку. Тут будуть застосовані теплові насоси, сонячні батареї, сучасні ізоляційні матеріали тощо. Ми ведемо переговори з фінською компанією, у якої вже є розроблена концепція такого житла, — розповів Геннадій Дашко.

У цьому житловому комплексі буде близько п’яти сотень одно-, дво- та трикімнатних квартир площею до вісімдесяти квадратних метрів. За сьогоднішніми цінами кожен квадратний метр житла обійдеться приблизно у п’ять тисяч гривень.

Інша проблема — залучення учасників будівельного кооперативу. Нині в Чорноморську мешкають близько чотирьох сотень військовослужбовців — ветеранів АТО. Звісно, не всі з них погодяться долучитися до цього проекту, взяти на себе додаткові фінансові зобов’язання. Тому активісти ГО «Рапіра» (до складу організації входять близько 120 учасників АТО) планують зацікавити своїм проектом ветеранів Овідіопольського та інших районів області. При цьому розглядаються варіанти, коли, за домовленістю із забудовником, члени кооперативу — учасники АТО зможуть залучатися до роботи над житлом у складі будівельних бригад й отримувати зарплату або грошима, або «квадратними метрами».

Володимир ВІВАТ

*******

ХАРКІВЩИНА. ПРОТЯГОМ 2014–2015 РОКІВ — ПОНАД ТИСЯЧУ ДІЛЯНОК
Близько 7150 учасників АТО зараз проживають на Харківщині. Понад 2400 з них уже отримали земельні ділянки під будівництво житла чи ведення садівництва.

— Дві третини від усіх атовців є колишніми чи діючими військовослужбовцями Збройних Сил України, — розповідає військовий комісар Харківського облвійськкомату полковник Юрій Калгушкін. — Самостійно оббивати пороги державних установ їм важко, та й часу немає. Тому військкомати намагаються допомагати захисникам Вітчизни: пишемо клопотання, готуємо документи тощо. В цьому плані ми тісно співпрацюємо з районними осередками Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО».

Так, протягом 2014–2015 років на Харківщині за сприяння Спілки було виділено понад 1000 земельних ділянок, що на той час було одним із найкращих показників в Україні. Ділянки під забудову тоді масово виділяли в Ізюмському, Харківському, Вовчанському та Борівському районах.

— У Харкові зареєстровано приблизно 3200 учасників АТО. Як ми не шукали консенсусу з міською радою — вільних соток немає. Тому приходимо до обласної влади і просимо знайти вільні поля у сусідніх районах. Потім ми пропонуємо нашим побратимам декілька варіантів і беремо на себе вирішення технічних питань, — пояснює голова ради ХОГО «Спілка ветеранів АТО» Олександр Сергієв.

До останніх спільних перемог військкоматів та членів ХОГО «Спілка ветеранів АТО» можна віднести виділення наприкінці цього літа 340 земельних ділянок у селищі Малинівка поруч із Чугуєвом, 75 — у селищі Руська Лозова Дергачівського району, 25 — у селищі Бабаї Харківського району.

Серед вдячних «Спілці ветеранів АТО» — мешканець Чугуєва Сергій К. Його призвали до армії за мобілізацією навесні 2014-го. Після звільнення він одразу написав заяву до райдержадміністрації на отримання земельної ділянки.

— Протягом року періодично заходив до чиновників і щоразу чув: «Чекайте». Скаржитися чи записуватися до чиновників вищого рангу якось соромився. Минув лише місяць після відвідування спочатку військкомату, а потім — Спілки, і я отримав 12 соток у Малинівці, — тішиться Сергій К.

Дмитро ГОРБУНОВ

**********

ПОЛТАВЩИНА. ДЛЯ ПОТРЕБ УЧАСНИКІВ АТО ЗАРЕЗЕРВОВАНО БІЛЬШЕ 5 ТИСЯЧ ГЕКТАРІВ
Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області протягом серпня поточного року видало 508 наказів про надання дозволу учасникам АТО на розробку технічної документації із землеустрою та землевідведення, 193 із них уже оформлені.

Ці цифри підтверджують, що вирішення земельних питань атовців у регіоні віднесене до пріоритетних і завдяки налагодженій взаємодії органів місцевої влади та громадських організацій динаміка в забезпеченні вищезазначеної категорії пільговиків земельними ділянками на Полтавщині значно зросла.

— Значною мірою цьому сприяє активна співпраця з обласним Центром допомоги учасникам АТО, який вирішує левову частку юридичних, організаційних та інших питань щодо допомоги пільговикам. А ще позитивному вирішенню земельних питань учасників АТО сприяє створення електронного атласу земельних ділянок в області, а також пілотний проект із впровадження геоінформаційної системи, — розповів начальник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Вадим Чувпило.

Завдяки їй можна отримати повну інформацію про земельні ділянки — площу, форму власності (державна, комунальна, приватна позначені різними кольорами), у випадку земель сільськогосподарського призначення — навіть ефективність використання тих чи інших ділянок.

Загалом з моменту запровадження ініціативи уряду щодо забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників АТО, безпосередньо до територіальних органів Держгеокадастру Полтавщини подали заяви 5104 військових. Із них майже чотири тисячі отримали дозволи на розробку проектів землеустрою на ділянки загальною площею понад шість з половиною тисяч гектарів. Повністю завершили процедуру оформлення землі у власність 367 учасників бойових дій.

Землевпорядники області зарезервували для потреб учасників АТО більше 5 тисяч гектарів земель. Військові можуть ознайомитись із вільними ділянками у відкритому доступі на інтернет-сайті Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Володимир ЛАЗАРЄВ

Схожi записи: