Щоб на полях Донбасу знову колосилася пшениця

 Липень 22, 2016

5457_p_07_img_0002Лише за останній місяць у зоні відповідальності ОТУ «Маріуполь» військовими саперами знищено понад тисячу вибухонебезпечних предметів

Нині значна територія Донбасу — майже суцільне мінне поле. Фахівці Женевського центру з розмінування дослідили, що для ліквідації наслідків лише одного року будь-якого військового конфлікту потрібно 10 років на очищення території від вибухонебезпечних предметів. За такими розрахунками виходить, що два роки війни на Донбасі — це двадцять років розмінування. При тому, що наші сапери вже очистили від смертельно небезпечного сміття значну територію. І ця робота триває щодня. Лише за останній місяць у зоні відповідальності ОТУ «Маріуполь» військовими саперами знищено понад тисячу вибухонебезпечних предметів.

Крок. Зупинка… Ще крок… Серце стукає у такт писклявій рамці міношукача. Лише за декілька сантиметрів неглибоко в землі заховалася небезпечна знахідка, яка чекає на випадкову жертву. Один невірний рух — і тишу вмить обірве потужний вибух. Ставимо червоний прапорець. Воїни-сапери тут саме для того, щоб не сталося нових трагедій, щоб місцеві мешканці могли знову працювати у полі та вирощувати хліб.

— Завдання першого сапера — виявити небезпечну знахідку, а другого —знешкодити її, — пояснює командир групи розмінування підполковник Євген Байцарук. — Головне в роботі наших спеціалістів — чітке виконання інструкції й уміння зберегти в собі почуття небезпеки. Якщо навіть у досвідченного сапера з часом «замилюється» око, з’являється зайва впевненість, ми відсторонюємо його від цієї небезпечної роботи, даючи час на відпочинок.

5457_p_07_img_0001За словами офіцера, значна територія Донбасу через військові дії нашпигована смертельним «сміттям». Окрім того, диверсійно-розвідувальні групи ворога часто застосовують прийоми мінної війни. Противник активно використовує саморобні вибухові пристрої, найчастіше — виставляє розтяжки. Вони спрямовані передусім на залякування місцевого населення: щоб люди втратили впевненість у своїх діях і були деморалізовані.

— Бачу мобільний телефон! Десять метрів праворуч! Зупинити рух! Група розмінування вмить завмирає на місці. Сапери знають, що старенька «мобілка» може відірвати руку по лікоть. На війні будь-який предмет несе потенційну небезпеку. Кожна річ після деяких маніпуляцій досвідченого підривника може не тільки відірвати кінцівки, але й забрати життя.

Один із військовослужбовців обережно підходить до знахідки й встромляє поруч червоний прапорець. Далі справа за саперами, які йдуть позаду. Завдання головного дозору — виявити вибухонебезпечний предмет і позначити його.

Кожен вибухонебезпечний предмет має особливі характеристики. Перш ніж розпочати ліквідацію небезпечних знахідок, сапери досконало вивчають особливості кожного виду боєприпасів.

— Без абсолютного знання технології утилізації сюди ніхто не допускається, — запевняє командир групи молодший лейтенант Ігор Гирик. — Робота, звісна річ, клопітка й небезпечна, але головне — чітко виконувати інструкцію, не втрачати уваги й зосередженості.

Сапери визначають оптимально необхідний заряд тротилу для знищення небезпечних знахідок і розміщують його так, щоби вибухова речовина, яка міститься в головній частині, наприклад, снаряда, була повністю знищена. Сапери відходять до укриття — на небезпечній території не залишається ніхто. За командою «Вогонь» натискається кнопка конденсаторної підривної машинки. Знешкоджується чергова партія небезпечного арсеналу.

Щодня після проведення підривних робіт на цій ділянці полігона в радіусі півкілометра проводиться зачищення території. Ще раз перевіряється, чи не залишилося випадково нерозірваного снаряда. Підтримуючи в своїй зоні відповідальності декілька ступенів безпеки, сапери дають гарантію — тут більше нічого не вибухне.

Сергій ДАНИЛЕНКО

Схожi записи: