Підсумки саміту НАТО: підсилення східного флангу та комплексний пакет допомоги Україні

На саміті Альянсу у Варшаві було твердо наголошено: Крим — український, Росія воює на Донбасі, Україна — особливий партнер, альтернативи Мінським угодам немає

Попри те, що Україна не є членом НАТО, на саміті у Варшаві її приймали на вищому рівні. Україна — єдина країна-партнер Альянсу, з якою провели окрему зустріч. За результатами зустрічі зроблено спільну заяву Комісії НАТО-Україна

Головним підсумком дводенного саміту НАТО у Варшаві експерти вважають зміну політики Альянсу щодо Росії та нових викликів колективній безпеці. Вже ніхто не має ілюзій: у відповідь на агресивні дії Кремля, ІД і будь-яких інших терористичних угруповань Альянс реагуватиме блискавично. Головний результат саміту — заява про доповнення політики стримування посиленням оборони членів НАТО і збільшенням допомоги країнам-партнерам.

Окрім домовленостей про поглиблення співпраці з Альянсом, українська дипломатія на саміті НАТО домоглася визнання вимог Києва в питанні імплементації Мінських угод: спочатку Росія виводить свої регулярні війська і віддає Україні контроль над кордоном, і тільки потім на Донбасі можливі вибори. А для прискорення цього процесу буде створено «Дорожню карту» імплементації Мінських угод з тимчасовими рамками імплементації кожного пункту.

У Варшаві також було заявлено про зміцнення Альянсом своїх східних кордонів. Країни-члени НАТО узгодили рішення про розгортання чотирьох батальйонів Альянсу чисельністю до 4 тис. солдатів у Польщі та країнах Балтії. Зокрема, в цих країнах на ротаційній основі будуть розміщуватися 4 батальйони.

«Ми збільшуємо нашу військову присутність у Балтійських країнах та Польщі. Без жодного сумніву, це є реакцією на те, що Росія зробила в Україні. Те, що ми робимо, направлене на оборону і повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням», — підкреслив на саміті глава НАТО Єнс Столтенберг.

У Польщі дислокуватиметься американський контингент. В Естонії базуватиметься батальйон із Великобританії, в Литві — німецький підрозділ, а в Латвії — канадці. Щоправда деякі експерти вважають, що ці батальйони не зможуть зупинити можливу агресію. Вони здатні лише стримувати її, поки на допомогу не прийдуть колективні сили Альянсу. Але в цьому випадку йдеться не про військову перевагу, а про глобальну зміну політики і реакцію на загрозу.

Збройні сили Канади нададуть також один фрегат, який буде виконувати оперативні завдання військово-морських сил НАТО в регіоні, а також направлять до 6 винищувачів СF-18 для проведення періодичного спостереження й організації повітряної поліцейської діяльності в Європі. А у польському місті Редзиково за два роки має відкритися база протиракетної оборони.

Історичною подією під час Варшавського саміту стало підписання угоди про співпрацю між НАТО та ЄС. Цей документ передбачає замість посилення власної армії ЄС суттєве поглиблення співпраці з НАТО. Для цього ЄС і НАТО підписали декларацію про активізацію співпраці щодо забезпечення безпеки в Європі та спільної протидії безпековим викликам. Документ передбачає своєчасний обмін інформацією, координацію питань стратегічної комунікації, співпрацю з кібербезпеки, зміцнення оборонної промисловості тощо.

Окрім того, сторони домовилися розширювати співпрацю на морі для боротьби з нелегальною міграцією. Так, у Середземному морі почнеться нова операція із забезпечення безпеки Sea Guardian, яка покликана боротися з терористами і перевізниками мігрантів. Триватиме й операція «Софія» у Егейському морі, яка відбувається у співпраці з ЄС. А операцію Active Endeavor вирішили трансформувати у більш широку місію з морської безпеки.

Окремим пунктом у підписаній угоді йдеться про координацію допомоги ЄС і НАТО Україні.

Зокрема НАТО та ЄС запевнили Україну в політичній підтримці щодо проведення виборів на окупованих територіях, які відбудуться лише після виведення російських військ та повного встановлення миру в регіоні. Також Альянс затвердив потужну програму допомоги для зміцнення сектору безпеки та оборони України.

Вадим КОВАЛЬОВ

Варшавський саміт НАТО став найбільшим в історії Альянсу. До столиці Польщі приїхали 18 президентів, 21 прем’єр, 41 міністр закордонних справ та 39 міністрів оборони. До форуму готувалися понад рік, а на організацію заходу витратили 50 мільйонів доларів.

Символічно, що саміт відбувся саме у столиці Польщі, де 1955 року було підписано угоду про створення військового блоку соціалістичних країн під назвою Варшавський договір.

Комісія Україна-НАТО: затверджено комплексний пакет допомоги у секторі безпеки та оборони

За підсумками засідання Комісії Україна-НАТО Президент Петро Порошенко повідомив, що у Варшаві відбулися дуже відверті, відкриті та конструктивні переговори між істинними друзями, партнерами і де-факто союзниками.

Президент України нагадав, що 9 липня відзначається 19-та річниця Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. За його словами, на заходах у рамках цьогорічного саміту Альянсу прийнято рішення про подальшу активізацію особливого партнерства Україна-НАТО. «Ми домовилися почати процес, який дозволить Україні отримати статус партнера з посиленими можливостями. Цей статус передбачає поглиблення відносин у сфері безпеки і забезпечення більш тісної взаємодії з союзниками по НАТО», — сказав Петро Порошенко. Він підкреслив, що таке рішення свідчить про тверду підтримку України з боку Альянсу.

Президент зазначив, що НАТО продовжить підтримку України для посилення її оборонних можливостей, повідомляє сайт Президента.

«Комплексний пакет допомоги НАТО для України, який був схвалений, є цінним інструментом, щоби допомогти нам у досягненні цієї мети. Це унікальний пакет. Ніколи в історії НАТО така тверда і суттєва підтримка у середньостроковій перспективі не надавалася країнам-партнерам», — наголосив Президент. За його словами, пакет допомоги містить матеріали і практичну допомогу в 40 сферах, які спрямовані головним чином на оборонний потенціал України та сектор безпеки.

Така допомога Україні надаватиметься через 8 спеціальних цільових фондів, один з яких стосується розмінування. Буде започатковано 5 спеціальних програм, низка двосторонніх проектів тощо. Також буде збільшено кількість радників НАТО в Україні, що сприятиме ефективній координації цієї діяльності. Зокрема передбачений спеціальний координатор Альянсу.

Своєю чергою Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що під час засідання Комісії вкотре обговорювали безпеку в Україні. «Ми ще раз наголосили на продовженні підтримки України НАТО, нашому співробітництві з Києвом і також вітаємо плани України, її уряду у проведенні реформ», — сказав Єнс Столтенберг.

Генеральний секретар НАТО підкреслив, що незважаючи на виклики та продовження конфлікту, Україна орієнтована на реформи, а також боротьбу з корупцією. За його словами, НАТО надає їй як консультаційну допомогу, так і цільову підтримку для того, щоби зробити Збройні Сили та оборонні інституції більш ефективними.

«Це є основою пакета, який був узгоджений», — зазначив Генеральний секретар НАТО і наголосив, що «ключовим питанням для безпеки НАТО є безпечна Україна, яка віддана верховенству права».

Єнс Столтенберг також зауважив, що Альянс розробив плани, аби продемонструвати стабільність за межами своїх кордонів, і працює з такими партнерами, як Україна: «Ми також визначили плани виконання цих рішень і ми працюємо над тим, щоб ці плани стали реальністю».

Мета Комплексного пакета допомоги — консолідація та посилення допомоги НАТО, спрямованої на сприяння Україні у забезпеченні власної безпеки та проводенні необхідних реформ, зокрема — в секторі безпеки й оборони. «Ми вітаємо схвалення Стратегічного оборонного бюлетеня, який слугуватиме дорожньою картою оборонної реформи України», — йдеться у заяві Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів.

Комплексний пакет допомоги спрямований на вдосконалення та посилення підтримки, яку забезпечує НАТО. Допомога надаватиметься за такими напрямами, як розбудова інституцій та спроможностей, логістика і стандартизація, військово-технічне співробітництво, кібернетична та енергетична безпека, медична реабілітація, стратегічні комунікації, протидія гібридній війні та реформа органів безпеки. Пакет дозволить здійснити повну перебудову сектору безпеки й оборони України, привести ЗСУ до стандартів НАТО за допомогою трастових фондів або інших програм. Більшу частину реформ планується завершити за 4 роки, тобто до 2020-го.