Фронтмен рок-гурту «Без обмежень» Сергій Танчинець: «Під час поїздок до зони АТО виникло відчуття сорому, що ти тут, а вони — там»

 Липень 9, 2016

5455_p_21_img_0001Сьогоднішній гість «Народної армії» — фронтмен рок-гурту «Без обмежень», талановитий музикант та автор пісень Сергій Танчинець, який неодноразово виступав на концертах у зоні АТО, заряджаючи глядачів своєю неймовірною енергетикою

— Сергію, розкажіть, коли виник ваш гурт та чому він має таку назву?

— Гурт «Без обмежень» виник 1999 року в місті Мукачеве абсолютно випадково. Всі учасники гурту слухали різну музику і часто сперечалися, що грати, а потім вирішили не обмежувати себе і виконувати різну рок-музику. З часом це переросло в назву гурту «Без обмежень».

— Разом із іншими артистами ви виступаєте в зоні АТО. Що спонукає вас це робити?

— Так сталося, що з нашого гурту на концерти в зону АТО їжджу тільки я, оскільки немає технічної можливості поїхати всім. Переважно це поїздки із відомою телеведучою Соломією Вітвіцькою, з дівчатами з гурту «Врода», з гуртом «Українські барви» та іншими артистами. Оскільки ми не воюємо разом із хлопцями, то мусимо хоч щось робити, щоб їм там було трохи веселіше.

— Де саме вам довелося побувати на Сході України?

— Якщо чесно, я не запам’ятовую назви всіх міст, але точно були в понад десяти місцях, зокрема біля Маріуполя. У складі нашої концертної команди з чоловіків був лише я, решта — чарівні дівчата, виступи яких військові сприймають «на ура». Пісні гурту «Без обмежень» вони також сприймають добре, адже багато військових є палкими прихильниками рок-н-ролу. Я сподіваюся, що коли закінчиться війна і воїни повернуться до рідних домівок, ми з ними будемо зустрічатися на концертах нашого гурту.

— Чи пам’ятаєте ви свій перший виступ у зоні АТО?

— Перший концерт для мене був надзвичайно важким, оскільки військовослужбовці — абсолютно інша публіка. Це не ті люди, які прийшли розважитися на концерт, це люди, які захищають нашу країну від ворога. Спочатку я дуже хвилювався, але згодом мені стало звично приїжджати до військових, адже це незабутньо. Антураж, який є навколо, — це справжня війна. Виступаю з піснями з репертуару гурту «Без обмежень», переважно це сумні та ліричні пісні.

— Можливо, під час гастролей на Сході ви чогось навчилися?

— Найбільшим своїм здобутком вважаю те, що під час цих поїздок я навчився виступати сам-на-сам з військовими. Це величезний досвід для музиканта.

— Як місцеві мешканці зі Сходу сприймають виступи артистів?

— Одного разу ми виступали в містечку Білокуракине. Нас чекали на вулиці близько тисячі людей. Більшість із них були одягнені в український національний одяг, молодь тримала в руках прапори України. Люди надзвичайно українізовані, ми були вражені. Нам дуже сподобалося виступати перед мешканцями Сходу України, тож ми плануємо туди ще приїжджати. Це потрібно і місцевим, які там живуть, і артистам для розуміння ситуації, яка виникла насправді на кордоні з Росією. І це надихає на подальшу творчість.

— Що змінилося у вашому світосприйнятті після концертів у зоні проведення антитерористичної операції?

— Виникло відчуття відповідальності перед людьми, які там воюють. Також є відчуття сорому, що ти тут, а вони — там.

— Сергію, що для вас є найголовнішим у житті?

— Моя родина — дружина та донечка. Музика також важлива, але сім’я важливіша.

— Чи допомагає вам дружина у творчості?

— Так, вона дуже талановита людина, філолог-перекладач за фахом. Нещодавно вона стала співавтором зворушливої пісні «Мамині слова» — це молитва матері, відчайдушне звернення до сина, який загинув, боронячи свою країну. Саме тому, що вона — жінка, вона змогла знайти ті слова, що передають материнський біль та відчай через втрату сина.

— Разом із гуртом «Врода» ви записали пісню «Доле моя», яка значно відрізняється від репертуару гурту «Без обмежень». Як виникла така ідея?

— Це сталося спонтанно. Коли ми їздили до зони АТО, часто з дівчатами співали на блокпостах відомі українські пісні. А потім Аня з гурту «Врода» запропонувала мені її записати. Так і виник кліп.

— Як ви ставитеся до українських артистів, які виступають в Росії?

— Я би в Росії не виступав навіть за великі гроші. Це на совісті кожного з тих артистів. Моя позиція — так бути не може. Якщо ти український артист і даруєш свою творчість українцям, а потім їдеш виступати у країну, де багато хто бажає смерті нашій державі, мені здається, що це не є правильно.

— Що потрібно зробити для популяризації української музики?

— Щоб українська музика розвивалася, її необхідно доносити до людей.

— Який ваш особистий рецепт успіху?

— Не зупинятися на будь-яких поразках. На прикладі гурту «Без обмежень» можу сказати, що за час його існування в нас було чимало перерв та пауз, які натякали на припинення існування колективу, але ми знаходили сили і не зупиняли розвиток творчості. Якщо ти відчуваєш, що є на правильному шляху, то потрібно докласти максимум зусиль, щоб рухатися вперед — крізь терня до зірок.

— Ваші побажання захисникам України.

— Я бажаю військовим скоріше повернутися додому цілими і здоровими та намагатися зробити все, щоб перемога скоріше настала. Міцного здоров’я і Божої допомоги.

Бесіду вела Олена КРУГЛЄНЯ

Схожi записи: